Науково-практична корисність різних видів письмової фіксації першоджерела наукових фактів

№	Вид письмової фіксації	Методичне призначення	Практичне застосування в науковій роботі	Примітка
1	Загальний перелік першоджерел	для письмової фіксації черговості прочитаних першоджерел і „бібліотечних координат” кожного з них	Для з’ясування назви літературного першоджерела, вказаного у певному „Тематичному конспекті”, для складання „Списку літератури” при написанні наукової роботи і для швидкого знаходження їх у бібліотечному каталозі завдяки записаним „бібліотечним координатам.
2	Тематичний конспект	для тематичної систематизації та письмової фіксації певних наукових фактів	Для теоретичного аналізу різноманітно тематичних фактів при створенні наукової теорії, для написання наукової роботи, для підготовки наукової доповіді, для створення наукового обґрунтування нового дослідження („scientific projection”.
3	Бібліотечна картка	для систематизації літературних джерел за авторами та роками видання, для письмової фіксації факту конспектування першоджерела, тематичного різноманіття -змісту та „бібліотечних координат” кожного з них .	дозволяє контролювати прочитані першоджерела за прізвищами Авторів (знижує ймовірність помилкового повторного читання цього джерела), а також інформує про тематики, по яких були законспектовані наукові свідоцтва з цього джерела, „координати” відповідних зошитів „Тематичних конспектів” і „координати” відповідних зошитів „Загальний перелік.....”, для складання „Списку літератури” при написанні наукової роботи і для швидкого знаходження їх у бібліотечному каталозі.

З огляду на аналіз „Таблиці 2” для того, щоб ефективно опрацьовувати літературні наукові першоджерела треба одночасно застосовувати усі три види письмової фіксації наукових свідоцтв (черговості опрацювання, бібліотечних координат, наукових фактів), зважаючи на їх різну прагматичну цінність для Науковця (і не жалійте на це часу та зусиль, тому що в все це з лишком окупиться при написання першої ж наукової статті чи доповіді і т. ін).

Для забезпечення якісного опрацьовування літературного наукового першоджерела крім ефективної фіксації наукових свідоцтв треба ще також оптимізувати (з огляду на час та зусилля) і процедуру його прочитання для наступного конспектування. З цього приводу доцільно розглянути важливість для наукової діяльності окремих (загально встановлених) розділів (часин) текстового змісту наукової статті.

Звичайна наукова стаття складається з певних розділів, які зумовлені вимогами редакції наукового журналу. Основними з цих розділів є: Заголовок (назва статті, прізвища авторів, назва наукової організації), Вступ, Методика дослідження, Результати дослідження, Обговорення результатів, Висновки, Список літератури. Кожний з них має різну інформаційну цінність для Науковця. Ця цінність зумовлена метою обробки наукових свідоцтв, яка, в свою чергу, полягає чи у написанні та підготовці наукової публікації чи доповіді, чи у здобутті нових знань (фактів), чи у подальшому теоретичному аналізі, чи у плануванні і проведенні нового дослідження, чи у вирішенні певної наукової проблеми. В залежності від мети, кожний з цих розділів має різну науково-прагматичну цінність для Науковця.

В таблиці №3 наведені деякі ознаки науково - практичної цінності типових розділів наукової статті в залежності від процедурної мети опрацювання літературного наукового матеріалу

Таблиця 3