- •Державна податкова адміністрація україни
- •Національний університет
- •Державної податкової служби україни
- •Кафедра філософії та політології
- •Опорний конспект
- •Тематичний план (релігієзнавство) (для заочної форми навчання)
- •Розділ 1.: Релігія як культурно-історичний феномен.
- •1. Предмет та структура релігієзнавства.
- •Психологія релігії — це дослідження психологічних, емоційних джерел релігії, психології віруючої людини.
- •Література:
- •Т. 1. 2.: Суспільство та релігія: аспекти взаємодії
- •1. Основні сфери суспільного вияву релігії.
- •3. Здійснення принципу свободи совісті в Україні.
- •Проблемні ситуації:
- •Реферати:
- •Основна література:
- •Розділ 2. Історичні форми релігії. Т. 2.1.: Походження релігії, концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії
- •1. Класичні та сучасні концепції походження релігії.
- •2. Ранні історичні форми релігії
- •Проблемні ситуації:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 2.2.: Національно-державні релігії країн Сходу:
- •2. Духовно-практична система Лао-Цзи.
- •4. Іудаїзм як монотеїстична релігія
- •Запитання для самоконтролю:
- •Проблемні ситуації:
- •Література:
- •Розділ 3.: Світові релігії т: 3.1. Буддизм: світоглядні основи віровчення, організація, напрями
- •1. Соціально-історичні передумови виникнення буддизму.
- •Реферати:
- •Проблемні ситуації:
- •Т. 3.2.: Християнство: виникнення, вчення, організація
- •Ідейні витоки та соціально-історичні причини виникнення християнства.
- •Проблемні ситуації:
- •Питання для самоперевірки:
- •Реферати:
- •Допоміжна література:
- •Т. 3.3.: Православ’я
- •2. Основні етапи розвитку та моделі державно-церковних відносин в православ’ї.
- •6. Православ’я в сучасному світі: проблеми, тенденції та стан теології.
- •Питання для самоконтролю:
- •Проблемні ситуації:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Т. 3.4.: Католицизм
- •Питання до лекції:
- •3. Католицизм в Україні.
- •Проблемні ситуації:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 3.5.: Протестантизм. Сучасний неопротестантизм.
- •Питання до лекції:
- •2. Ранній протестантизм: особливості віровчення, культу та організації.
- •3. Еволюція протестантизму.
- •4. Поширення реформаційних вчень на теренах України.
- •Реферати:
- •Проблемні ситуації:
- •Основна література:
- •Допоміжна література:
- •Т. 3.6.: Іслам: походження, віровчення, культ.
- •Питання до лекції:
- •Формування й поширення ісламу.
- •Віровчення ісламу.
- •3. Релігійний культ ісламу.
- •4. Релігійні напрями та релігійно-політичні рухи ісламу.
- •Реферати:
- •Проблемні ситуації:
- •Допоміжна література:
- •Т. 3.7.: Релігії в Україні
- •Питання до лекції:
- •Питання до самоперевірки:
- •Теми рефератів:
- •Проблемні ситуації:
- •Допоміжна література:
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни:
- •Рекомендована література: Основна література:
- •Релігійні джерела:
- •Додаткова література:
Основна література:
Аляєв Г. Є., Горбань О.В. Мешков В.М. Лекції з релігієзнавства. Навчальний посібник. К., Український фінансово-економічний інститут менеджменту і бізнесу. 1995. 144с.
Гараджа В.И. Религиеведение. Учебное пособие. М., 1995.
Иллюстрированая история религий в 2-х тт. П.р. проф. П.Д. Шантени де ля Соссей. М., 1992.
Основы религиеведения. П.р. Яблокова. М., 1995.
Поликарпов В.С. История религии. Лекции и хрестоматия М., 1997. 312с.
Самыгин С.И. Нечипуренко , Полонская. Религиеведение: социология и психология религии. РН/Д., Феникс. 1996. 672с.
Токарев С.А. Религия в истории народов мира. 4-е изд. М.,1986.
Релігієзнавчий словник. П.р. Колодного А.М. К., 1996.
Допоміжна література:
1. Адвентисти сьомого дня в Україні. – К., 1996.
2. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. / Избр. произведения. М.: Прогресс, 1990.
Мартин Лютер Время молчания прошло. Избранные произведения 152 -
1526 гг. Харьков . Око 1992.
4. Кеннет Боа Лабиринты веры.—М.,1992.
5. Протестантизм: словарь. М., 1990.
6. Митрохин Л.И. Баптизм. М., 1966.
7. Гараджа В.И. Протестантизм. М., 1971.
8. Єленський В.Є. Сучасний протестантизм: динаміка, процеси, тенденції. К., 1989.
9. Чанышев А.Н. Протестантизм. М., 1979.
Т. 3.6.: Іслам: походження, віровчення, культ.
Мета: розкрити релігійну специфіку ісламу, роль пророка Мухаммада у його виникненні та становленні, показати роль Корану та Суни в мусульманському віровченні та способі життя.
Основні поняття: Аллах, Мухаммад, іслам, Мекка, Коран, Суна, Кааба, хадж, намаз, саум, закят, садака, дервіш, джихад, імам, мінарет, мечеть, умма, хіджра, шиїзм, сунізм, суфізм, ісмаїліти, стовпи ісламу (аркан), Шаріат.
Питання до лекції:
Формування й поширення ісламу.
Віровчення та мораль ісламу.
Релігійний культ ісламу.
Релігійні напрями та релігійно-політичні рухи ісламу.
Формування й поширення ісламу.
Термін «іслам» у перекладі з арабської означає «покірність». Того, хто прийняв цю релігію, називають «відданим», що арабською —«мусульманин».
Причини виникнення ісламу. Перехід арабського суспільства від родоплеменного до феодального суспільства, формування централізованої держави, що змогла б подолати споконвічну роздробленість, необхідність захищатися від зовнішніх ворогів (Іран, Візантія) − все це було передумовами виникнення ісламу. Ідейними предтечами ісламу став рух ханіфів, які критикували поклоніння племенним ідолам і закликали поклонятися єдиному Богу. Можна говорити про опосередкований вплив на формування ісламу сірійського християнства та іудаїзму.
Засновник нового релігійного вчення, пророк Мухаммед народився у 570 р. у збіднілому клані Хашим могутнього мекканського племені курайш. Спочатку він займався тим, що переганяв каравани на Близький Схід, а потім одружився на старшій за себе жінці (Хадіджі) і відійшов від торгівельних справ. Як ханіф, усамітнюючись у печері Хіра, під Меккою, Мухаммад побачив видіння ангела, який наказав йому нести людям істинне слово Аллаха − Коран (Коран, сура XCVI). Із 610 р. він почав виступати як релігійний проповідник, закликаючи звернутися до єданого Бога − Аллаха, щоденно молитися йому, дотримуватися посту й творити благодіяння щодо бідних. У 620 р., після смерті дружини, Мухаммед переїхав із Мекки до сусіднього міста Ясріб, пізніше названого Мединою (місто Пророка), де було створено першу громаду мусульман та перші закони й положення, які не лише стали основою ритуалу й культу ісламу, а і об'єднали арабів під прапором нової віри. У 630 р. пророк зі своїми прибічниками повернувся знову до Мекки, яку було оголошено столицею ісламу. Мухаммед помер в 632 р. і був похований у Медині.
Після смерті Мухаммада халіфами - спадкоємцями духовної та світської влади були його прибічники Абу-Бекр, Омар та Осман, які, з метою розширення території та збагачення, стали вести загарбницькі війни. Утворилась теократична держава – халіфат, до складу якого входила величезна територія: Закавказзя, Месопотамія, Сирія, Єгипет, Персія, Середня Азія. На завойованих територіях здійснювалась ісламізація народів. Уся земля в халіфаті була проголошена державною власністю. Від імені держави нею розпоряджався халіф, а на місцях, у завойованих районах – його намісники, еміри.