Методичні вказівки і рекомендації:

1. Визначаючись з відповіддю на перше питання, студент має зазначити, що, релігієзнавство – це багатоаспектна, полідисциплінарна галузь знань про релігію. Його предметом є об’єктивні закономірності виникнення, становлення, розвитку та функціонування релігій. Воно охоплює не лише трансцендентні, що ґрунтуються на вірі у потойбічне, а й світські, громадянські релігії. Релігієзнавство – це один з найважливіших способів наукового сприйняття культури минулого, збагачення духовного світу особи досягненнями всієї попередньої культури. Саме порівняння різних релігій в контексті культури дає можливість віднайти їх спільну основу, з’ясувати історію і тенденції розвитку, розкрити сутність і соціальні функції релігії. Оволодіння науковими знаннями про релігію – необхідна умова зростання освіченості та культури фахівця будь-якого профілю.

Місце і значення цієї дисципліни в системі гуманітарних знань визначається потребою формування у молодих людей власної світоглядної позиції, їх ціннісної орієнтації, толерантного ставлення до інших людей з відмінними поглядами та переконаннями. Вивчення ключових проблем релігієзнавства сприятиме досягненню взаєморозуміння, гармонізації людських взаємин, нормалізації міжконфесійних стосунків як запоруки соціальної стабільності в сучасній українській державі.

2. Варто знати, що релігія має чітку структуру. В ній можна виділити: релігійну свідомість, релігійний культ, релігійну організацію, які в цілому відповідають мовно-дискурсивному, символічно-практичному та суспільному аспектам феномена релігії. Релігійна свідомість − система дорефлективних релігійних переживань (віра, досвід, емоції, ціннісні установки та інтуїції), дискурсивних знань (уявлень, ідей, понять, принципів, міркувань, аргументів, концепцій, догматів) та морально-вольових актів (практичних дій, рішень, духовних вправ), які разом утворюють релігійні уявлення та спосіб життя. Релігійна свідомість, як будь яка інша, має буденний та теоретичний рівні, включає ірраціональні та раціональні складові. Релігійний культ − це система символічних дій (обрядів, таїнств, свят) та духовних практик (молитв, медитацій), спрямованих на встановлення зв’язку з надприродним. Релігійна організація − об’єднання послідовників певного вірування навколо релігійних ідей та культу. Виділяють три типи організацій: церква, деномінація, секта.

3. При підготовці до цього питання, студент має засвоїти те, що всі відомі у світі релігії класифікуються за різними ознаками: етнічними, часом виникнення, рівнем організації, державним статусом. Універсальною є схема, що виокремлює:

I. Ранні форми релігії (родоплемінні): тотемізм, фетишизм, магія, анімізм, аніматизм, шаманство, культ природи, культ предків.

II. Етнонаціональні релігії:

1. Ранні етнонаціональні релігії: релігія Стародавнього Єгипту, релігія народів Дворіччя, релігії Стародавньої Індії (ведична, брахманізм), давньогрецька релігія, релігія Стародавнього Риму, релігії доколумбової Америки, релігія слов’ян та ін.

2. Пізні етнонаціональні релігії: іудаїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.

III. Світові релігії: буддизм, християнство, іслам.

IV. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи: неохристиянство, релігії орієнталістського напряму, синтетичні релігії, езотеричні об’єднання, неоязичництво, сайєнтологічні рухи, сатанізм.

. Індивідуальна робота

1. Охарактеризуйте основні типи релігійно-філософського світогляду: теїзм, пантеїзм, деїзм.

2. Сформулюйте відмінності між поняттями «релігієзнавство», «теологія», «релігійна філософія».

3. Назвіть відмінності між вірою та релігійною вірою.

4. Охарактеризуйте співвідношення понять «сакральне» та «профанне», «святе» та «священне».

5. Як пов’язані між собою релігійний досвід, релігійна практика та релігійна віра.

6. Вільнодумство та його основні історичні форми.