- •Державна податкова адміністрація україни
- •Національний університет
- •Державної податкової служби україни
- •Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •Спеціальні цілі семінару:
- •В процесі семінару у студента:
- •Загальні принципи проведення семінару:
- •Форми семінарських занять:
- •Робота з літературою:
- •Загальні принципи роботи студентів на семінарі та самостійно:
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”.
- •Структура навчальної дисципліни „Релігієзнавство”.
- •Тематичний план курсу Релігієзнавство (для заочної форми навчання)
- •План лекції:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Проблемні ситуації:
- •Першоджерела:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •План лекції:
- •Семінар: Релігія та її роль в суспільстві
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Додаткова література:
- •Зм 2 (т. 3-4): Історичні форми релігії
- •Ранні історичні форми релігії
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •План лекції:
- •Семінар: Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Палестини.
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •План лекції:
- •Семінар : Буддизм та його особливості.
- •Методичні поради до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Зм 7.: Православ’я
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •План лекції:
- •Семінар: Католицизм та його особливості.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки до самостійної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •План лекції:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Питання до лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки та рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Реферати:
- •Допоміжна література:
- •Зм.: 11 Релігії в Україні
- •Питання до лекції:
- •Семінар: Сучасна релігійна ситуація в Україні
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи:
- •Питання до індивідуальної роботи:
- •Проблемні ситуації:
- •Теми творчих робіт:
- •Першоджерела:
- •Допоміжна література:
- •Форми і методи контролю оцінювання знань (для заочної форми навчання)
- •Контрольні питання з навчальної дисципліни:
- •Рекомендована література: Основна література:
- •Релігійні джерела:
- •Додаткова література:
План лекції:
Соціально-етична доктрина Конфуція та духовно-практична система Лао-цзи.
Особливості та взаємозв’язок релігій Стародавньої Індії: ведизму, індуїзму, брахманізму.
Іудаїзм як перша монотеїстична релігія.
Семінар: Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Палестини.
Порівняльна характеристика релігійно-філософських доктрин конфуціанства та даосизму.
Особливості індуїстського віровчення та культу.
Релігія класичного іудаїзму.
Методичні рекомендації до семінару:
1. Підготовка до першого питання потребує осмислення суті двох релігійно-філософських систем – конфуціанства та даосизму. Погляди Конфуція мали соціальне спрямування. Основними положеннями, які згодом створили підвалини віровчення та релігійної практики цієї доктрини, стали культи Неба, пращурів та ідеальної людини, а також культ церемоній, як закону суспільного буття, побудованого за веліннями Неба. Небо у конфуціанстві є найвищою силою, запорукою справедливості на землі, гарантом порядку в суспільстві. Небо – це доля, рок, Дао. Право керувати країною надається лише доброму і турботливому володарю – справжньому Сину Неба.
Особливого розвитку набув старовинний китайський культ предків. Синівське вшанування батьків (культ сяо) − стало найвищою цінністю. Важливою, за Конфуцієм, є концепція «виправлених імен», яка обгрунтовує спроби привести всі речі у відповідність з їх попереднім значенням. Основою всіх відносин Конфуцій вважає Жень – гуманність. Гуманність та етикет були універсальними правилами життя в суспільстві. Вимога дотримання всіх конфуціанських правил і формальностей перетворила етику на релігію.
Основою філософії і релігії даосизму (засновник Лао Цзи) є вчення про Дао і де. Дао має два виміри − невидиме неосяжне Дао і присутнє Дао, що керує усіма процесами і явищами світу. Перше абсолютно трансцендентне, а друге є першоджерелом, законом всього існуючого, що забезпечує порядок у Всесвіті і людському житті. Вища мета даосів – досягнення безсмертя, що спонукало до розробки численних вчень про шляхи і засоби його реалізації. Обов’язковим при цьому є упорядкування способу життя, творення добрих справ − їх має бути 300, а для вічного життя вимагалося 1200. Не допускалося жодного поганого вчинку, оскільки це автоматично ліквідовувало відлік добрих справ. Даоси намагалися знайти еліксир безсмертя, тому займалися алхімією, магічними обрядами. Вони також були добрими астрологами. Внаслідок цього даосизм конкурував з конфуціанством. Ідеал суспільства і людини відмінний від конфуціанського. Мудрець, що наслідує Небо, є абсолютно бездіяльним. Даоси засуджували війни, оскільки шлях Дао є виключно мирним.
2. Потрібно пам’ятати, що в основі віровчення індуїзму, як і у брахманізмі, залишається концепція перевтілення, яка отримала подальший розвиток: осмислювлась можливість злиття людської душі Атмана з світовою – Брахмою. Сьогодні самостійний культ Брахми майже відсутній. Перевага віддається богам Вішну і Шиві внаслідок чого і виникло два основних напрями. У вішнуїзмі головним постає бог Вішну (за Рігведою – бог землеробства і скотарства). Це уособлення життєвої сили на землі. З усіх численних перевтіень Вішну найважлиішим є Крішна Верховна особа Господа. Сучасні послідовники вішнуїзму називаються вайшнавами (відданими Крішні).
Шива поєднує в собі протилежні риси: водночас він є носієм смерті та життя. Наголошується на культі родючості. Шива разом зі своєю дружиною Калі є носієм шакті – творчого початку, що забезпечує появу всього живого в природі. Також здійснює функцію покарання за гріхи. Індуїзм – політеїстичний.
3. Необхідно зауважити, що питання «Іудаїзм як релігія Одкровення» є надзвичайно важливим у контексті осмислення поблеми виникнення та сутності християнства. Релігія іудаїзму – це релігія Старого Завіту, який грунтується на Законі (Торі), даному Богом Яхве. Основу його становить Декалог, який іудеї через пророка Мойсея отримали на горі Синай. Треба зазначити, що християнство грунтується на основних релігійних засадах іудаїзму та успадковує книги Старого Завіту, які, в сукупності з Євангеліями та іншими книгами Нового Завіту, складають Святе Письмо хритиянства - Біблію.