Стаття 52. Основні та додаткові покарання

1. Основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі.

2. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна.

3. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання.

4. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом.

5. Ухилення від покарання, призначеного вироком суду, має наслідком відповідальність, передбачену статтями 389 та 390 цього Кодексу.

Тепер покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає у передбаченому Законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Воно не передбачає завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.

Види покарань за новим Кодексом доповнені такими, як: громадські роботи, службові обмеження для військовослужбовців. Арешт, обмеження волі.

Стаття 56 передбачає, що громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи встановлюються на строк від 60 до 240 годин і тривають не більше, як 4 години на день.

Але вони не призначаються військовослужбовцям строкової служби.

Так само не застосовуються до військовослужбовців покарання у виді виправних робіт, які встановлюються на строк від 6 місяців до 2 років і відбуваються за місцем роботи засудженого.

Статтею 58 Кодексу передбачено службові обмеження для військовослужбовців.

Покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, терміном від шести місяців до двох років у випадках, передбачених Кодексом, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження чи позбавлення волі на строк не більше двох років. Призначити службове обмеження на той самий термін.

Із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування у скарбницю держави у розмірі, встановленому вироком суду у межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому у термін вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Покарання у вигляді арешту полягає в утриманні засудженого в умовах ізоляції і встановлюються від 1 до 6 місяців.

Військовослужбовці відбувають арешт на гауптвахті.

Покарання у вигляді обмеження волі (стаття 61) полягає в утриманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.

Обмеження волі встановлюються на строк від 1 до 5 років. Але не застосовується, на відміну від інших категорій громадян, до військовослужбовців строкової служби.

Покарання у вигляді утримання в дисциплінарному батальйоні (стаття 62) призначається військовослужбовцям строкової служби на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років утримання у дисциплінарному батальйоні на той самий термін.

Утримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі.

Стаття 81 Кодексу щодо осіб, які відбувають покарання у вигляді службових обмежень для військовослужбовців (обмеження волі, утримання в дисциплінарному батальйоні або позбавлення волі), може бути застосоване умовно дострокове звільнення від відбування покарання.

При цьому умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Передбачено звільнення від покарання за хворобою (стаття 84). Так, військовослужбовці, засуджені до службового обмеження, арешту або утримання в дисциплінарному батальйоні, в разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров’я, звільняються від покарання.

Крім того, такими що не мають судимості (стаття 89), визнаються особи, які відбули покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців або утримання в дисциплінарному батальйоні чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту.

В зазначеній статті висвітлені і проаналізовані норми, які характеризують новий Кримінальний кодекс в аспекті його гуманізації і тих нововведень, які в тій чи іншій мірі стосуються військовослужбовців чи можуть бути для них цікавими.

В Особливій частині Кодексу мова перш за все йде про зміни щодо встановлення кримінальної відповідальність за злочини проти встановленого порядку несення військової служби (за старим Кодексом глава XI - військові злочини).

Так згідно чинного Кодексу кримінальна відповідальність настає за наступні військові злочини: