Види військової служби
строкова військова служба;
військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин;
військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;
військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) із програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;
військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;
військова служба осіб офіцерського складу за призовом;
кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом.
Відповідно до ст. 1 п. З закону “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” громадяни мають право на заміну загального військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом
України "Про альтернативну (невійськову) службу”
Праця працівників Збройних Сил, які приймаються на роботу до штабів, установ, військових частин здійснюється згідно норм законодавства про працю і не є військовою службою.
До таких юридичних фактів відносяться наприклад, зарахування громадянина на дійсну військову службу, призов на навчальні збори, присвоєння військового звання, призначення на посаду чи звільнення з дійсної військової служби у запас чи у відставку, закінчення навчального збору та інші. Від проходження військової служби слід відрізняти “перебування” на службі, яке означає знаходження громадянина у сфері військово-службових відносин. У період перебування громадянина на дійсній військовій службі на нього розповсюджується дія правових актів про обов’язки, права, відповідальність військовослужбовців. Законодавство встановлює початковий та кінцевий момент перебування на військовій службі, які можна розглядати, як юридичні факти, що викликають виникнення та припинення військово-службових відносин. Вони диференційовані стосовно різних категорій військовослужбовців.
Ст. 24 Закону “Про загальний військовий обов’язок та військову службу” визначає моменти початку проходження військової служби.
Початок проходження військової служби
день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу;
день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов'язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом;
день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу;
день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до Служби безпеки України.
Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу.
Регулюючи порядок проходження військової служби, військове законодавство встановлює та визначає поділ військовослужбовців і військовозобов'язаних на категорії, тривалість (строки) служби, систему військових звань і правила їх присвоєння, умови і порядок призначення та звільнення з посади, правила атестації та порядок переміщення, відрядження та надання відпусток військовослужбовцям, умови та порядок припинення військово-службових відносин правила проходження служби у запасі.