Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методрозробка МРГП Лекція Тема 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
448 Кб
Скачать

Лекція з методики роботи з гуманітарних питань

ТЕМА № 2 “ЗАГАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОБОВ’ЯЗОК І ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА ”

Навчальні питання:

  1. Загальний військовий обов'язок - правова основа комплектування Збройних Сил України.

    1. Поняття та складові частини загального військового обов'язку.

    2. Порядок комплектування Збройних Сил України особовим складом.

  2. Поняття, характерні риси і види військової служби

  3. Особливості проходження військової служби.

    1. Порядок проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами.

    2. Порядок проходження військової служби прапорщиками та мічманами.

    3. Порядок проходження військової служби особами офіцерського складу.

  1. Загальний військовий обов’язок - правова основа комплектування Збройних Сил України.

    1. Поняття та складові частини загального військового

Оборона України, як визначено в Законі України "Про оборону України ", це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково- технічних. інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Захист суверенітету і територіальної цілісності України, як визначено в статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави, справою всього українського народу.

Безпосередньо Конституція України, покладає цю функцію на Збройні Сили України та інші військові формування в Україні.

З метою виконання цієї важливої функції, забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань створених відповідно до законодавства України, а також підготовки до захисту України і встановлюється загальний військовий обов'язок.

Військовий обов'язок носить загальний характер і поширюється на всіх громадян України і не стосується іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Загальний військовий обов'язок відрізняється від інших конституційних обов'язків громадян України, тим що має обмежений характер у часі його виконання, вікові обмеження, а також обумовлений певним станом здоров'я громадянина.

Порядок та форми виконання громадянами України загального військовою обов'язку залежать від ряду обставин: віку, статі, стану здоров'я, сімейного положення, професії, а також, в мирний чи воєнний час громадянин виконує такий обов'язок.


Підготовка, приписка та призов громадян на військову службу.

Підготовка молоді до служби в Збройних Силах України регламентується законом України “Про загальний військовий обов’язок та військову службу".

Елементи підготовки молоді до військової служби

  • допризовна підготовка, яка включає військову, прикладну фізичну, медико-санітарну, психологічну підготовку та підготовку з цивільної оборони і проводиться викладачами допризовної підготовки в середньо освітніх навчальних закладах;

  • підготовка призовників із військово-технічних спеціальностей;

  • військова підготовка студентів вищих навчальних закладів за програмою офіцерів запасу;

  • підготовка до вступу у військово-навчальні заклади;

  • підвищення загальноосвітньої підготовки, вивчення державної мови, патріотичне виховання.

Організація підготовки допризовників і призовників проводиться під керівництвом Кабінету Міністрів, міністерствами і відомствами України, які мають навчальні виховні заклади, органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування, які використовують кошти, виділені Міністерством оборони.

Для підготовки, відбору та проведення чергового призову в Збройні Сили України вся територія країни поділена на районні (міські) призовні дільниці.


Відбір призовного контингенту починається з приписки громадян до призовних дільниць і продовжується до часу відправлення їх у війська.

Приписка громадян до призовних дільниць проводиться з метою взяття юнаків на облік, визначення їх кількості, ступеню придатності до військової служби, встановлення загальноосвітнього рівня, здобутої спеціальності і рівня фізичної підготовки.

До призовних дільниць щороку протягом січня-березня приписуються громадяни, яким у рік приписки виповнюється 17 років. Приписка проводиться районними військовими комісаріатами за місцем проживання.

Приписці до призовних дільниць підлягають всі юнаки, які постійно чи тимчасово проживають на території району (міста), крім осіб, котрі відбувають покарання за суворими вироками в місцях позбавлення волі, іноземних громадян та осіб без громадянства.

Для проведення приписки громадян до призовних дільниць створюються відповідні комісії.

Комісія по приписці на підставі вивчення поданих документів та особистої бесіди з допризовниками, з урахуванням роду його діяльності, спеціальності, освіти, психологічних та психофізіологічних даних, загального розвитку і результатів медичного огляду, приймає одне з таких рішень, яке заноситься в книгу протоколів комісії по приписці:

  • придатний до військової служби;

  • потребує лікування;

  • придатний за станом здоров’я до військової служби в мирний час. обмежено здатний для служби у воєнний час;

  • непридатний до військової служби із зняттям із військового обліку.

На строкову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, які до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років.

В першу чергу призову підлягають громадяни старшого призовного віку, у яких закінчилися відстрочки від призову або, які не призвані з різних причин на строкову службу у встановлені строки.

Підстави звільнення від призову на строкову службу:

В мирний час призову на строкову службу не підлягають громадяни:

  • визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний

час:

  • які до дня відправки на строкову військову службу досягли 25-річного віку:

  • батько (мати), рідний брат чи сестра яких загинули чи померли або є інвалідами, якщо інвалідність настала під час проходження військової служби. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати:

  • які пройшли військову службу в інших державах.

  • від призову звільняються також громадяни, які закінчили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу або прапорщиків у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України. Служби безпеки України, інших військових формувань та мають військові або спеціальні звання.

Призов громадян на строкову службу проводиться на підставі Указу Президента України два рази на рік.

Відстрочка від призову на строкову військову службу.

Відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов'язок та військову службу “ призовникові за рішенням призовної комісії може бути надана відстрочка від призову на строкову військову службу.

Розглянемо підстави надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами.

І. Відстрочка від призову за сімейними обставинами, за їх бажанням, надається призовникам, які мають:

  • непрацездатних батька і матір чи непрацездатного батька або непрацездатну матір, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати, незалежно від того, проживають вони разом із непрацездатними батьками чи ні. Непрацездатність батьків визначається у порядку, передбаченому законодавством;

  • рідних братів і сестер віком до 18 років, якщо вони не працюють, або старших, якщо вони незалежно від віку є інвалідами І чи II групи, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані їх утримувати;

  • одного з батьків, у яких на утриманні перебувають двоє і більше неповнолітніх дітей, до виповнення старшому з неповнолітніх 18 років.

  1. Відстрочка від призову за сімейними обставинами, за їх бажанням, надається також призовникам, які мають на своєму утриманні:

  • дитину віком до трьох років або старше трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

  • двох і більше дітей;

  • дитину-інваліда віком до 16 років;

  • дружину-інваліда;

  • непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням, або на утриманні яких перебував призовник, якщо немає інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати.

  1. Відстрочка від призову надається призовникам на час здійснення ними опіки чи піклування, якщо у осіб, над якими встановлено опіку чи піклування, немає інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства доглядати та утримувати їх.

  2. У разі наявності в сім'ї тільки двох синів відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися призовникові, якщо його брат проходить строкову військову службу.

  3. У разі коли призову підлягають декілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за бажанням і пропозицією батьків.

Відстрочка віл призову за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка від призову для продовження навчання надається призовникам, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах І і II рівнів акредитації, до здобуття повної загальної середньої освіти. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку під час навчання відстрочка втрачає силу.

Відстрочка від призову також надається:

  • призовникам, які навчаються в аспірантурі з відривом або без відриву від виробництва. - на весь період навчання:

  • випускникам вищих навчальних закладів, аспірантури, які направлені на роботу до установ Національної академії наук України на весь період роботи;

  • студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації з денною формою навчання, - до їх закінчення:

  • студентам, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах:

  • випускникам професійно-технічних навчальних закладів - на один рік за умови їх працевлаштування і роботи за отриманою професією:

  • студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації з денною формою навчання, що здійснюють підготовку фахівців для Збройних Сил України та інших військових формувань і уклали контракт про направлення їх після закінчення навчання для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу. Перелік таких навчальних закладів та обсяги підготовки фахівців визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України;

  • студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах, незалежно від форм власності, а також у вищих і середніх духовних навчальних закладах, відстрочка від призову на строкову військову службу надається один раз на період навчання. Особи, відраховані за неуспішність і недисциплінованість, втрачають зазначене право на відстрочку від призову;

  • відстрочка від призову надається призовникам із вищою освітою вчителям, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді, а також медичним працівникам на період їх роботи в сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді.

Відстрочка від призову у зв’язку з депутатською діяльністю та діяльністю як сільських, селищних і міських голів надається призовникам із числа депутатів і голів на строк виконання ними цих повноважень.

Відстрочка від призову також надається:

  • призовникам, які в установленому порядку переселилися з районів стихійного лиха. - на строк не більше двох років із моменту переселення:

  • у разі ведення призовниками самостійно або спільно з батьками селянського (фермерського) господарства - на строк не більше трьох років із моменту отримання для цієї діяльності земельної ділянки;

  • призовникам, які є священнослужителями і займають посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій. - на час роботи

священнослужителями;

  • в інших випадках, не передбачених цим Законом, згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

Призовники, яким надано відстрочку, зобов’язані щорічно до 1 жовтня подавати у військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, мають бути призвані під час здійснення чергового призову.

Відправка призваних у військові частини відбувається з обласних збірних пунктів.

Проходження за призовом або добровільно військової служби розглядається детальніше у другому та третьому питаннях.

Порядок проходження військової служби у запасі.

Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених із військового обліку), зараховуються в запас


Особи, які перебувають в запасі звуться військовозобов’язаними запасу. Військовозобов’язані запасу за своїм службово-правовим становищем прирівнюються до військовослужбовців. Військовозобов’язані запасу, які призвані на збори вступають в військово-службові стосунки, на них розповсюджуються дії законів, військових статутів та інших правових актів, що встановлюють обов’язки, права та відповідальність військовослужбовців. Проте на відміну від військовослужбовців, військовозобов'язані, які призвані на збори в штати військових частин не зараховуються, до чисельності особового складу не входять. Військовозобов’язані запасу під час перебування у запасі у сферу військово- службових відносин вступають лише періодично на короткі строки.

Ось чому вони навіть під час проходження навчальних або перевірочних зборів не є військовослужбовцями, а тільки прирівнюються до них.

Категорії запасу

  • До запасу першої категорії відносяться військовозобов’язані, які служили на військовій службі та одержали в період її проходження військово- облікову спеціальність.

  • До запасу другої категорії відносяться військовозобов'язані, які не одержали військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не призивалися на військову службу чи проходили її в інженерно-технічних частинах, а також військовослужбовці-жінки. Військовозобов'язані, зараховані до запас\ другої категорії у разі одержання за час вербування в запасі військово- облікової спеціальності на навчальних зборах або за відповідною цивільною професією, переводяться до запасу першої категорії.

Жінки, взяті на військовий обпік, перебувають у запасі другої категорії.

Запас військовозобов'язаних за віком поділяється на три розряди. Розряди встановлюються на підставі перебування в запасі.

Граничний вік перебування в запасі третього розряду є граничним віком у запасі взагалі.

Військовозобов’язані за час перебування в запасі призиваються на збори: навчальні (або перевірочні) та спеціальні.

Права і обов’язки військовозобов’язаних, призваних на збори, що впливають на умови служби, встановлюються Законом України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”.

Військовозобов’язані можуть призиватися за Постановою Кабінету Міністрів України на спеціальні збори для участі в запобіганні надзвичайним ситуаціям чи ліквідації їх наслідків; які загрожують або можуть загрожувати нормальним життєвим умовам всього або частині населення країни, строком не більш як на 2 місяці.

Військовозобов’язані, призвані на збори, забезпечуються на час їх проведення натуральним і грошовим забезпеченням у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

За військовозобов’язаними призваними на збори, зберігаються на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток, збереження середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів Міністерства Оборони України та інших військових формувань.

Назначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або адміністрації підприємства, установи і організації, незалежно від підпорядкування і форм власності, крім випадків їх повної ліквідації.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи і посада, а зі дня закінчення зборів замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до чинного законодавства.

За військовозобов’язаними, які тимчасово не працюють на день залучення до зборів, зберігається право на виплати передбачені законодавством про зайнятість. За весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, цим працівникам виплачується грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати за місцем проходження зборів.

В окремих випадках, в разі наявності важних причин і подання військовозобов’язаними обгрунтованих документів, рішення про звільнення від проходження навчальних зборів приймається районним (міських) військовим комісаріатом, де він перебуває на військовому обліку.

Військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також ті. яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, знімаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Таким чином, законодавчо визначено порядок, форми та особливості підготовки молоді до військової служби, порядок приписки громадян до призовних дільниць, призов і прийняття їх на військову службу, а також вичерпний перелік підстав для відстрочки від призову та звільнення від призову на строкову військову службу, правила перебування у запасі.

Особливою формою є проходження альтернативної (невійськової) служби.

Альтернативна (невійськова) служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

Право на альтернативну (невійськову) службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно із законодавством України конфесій, релігійні переконання яких забороняють користуватися зброєю.

Проходженню альтернативної служби підлягають громадяни, які повинні призиватися на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження тому, що це суперечить їхнім релігійним переконанням та крім того, документально підтвердили встановленим порядком істинність своїх переконань. Остаточно рішення про проходження альтернативної служби приймається відповідними комісіями у справах альтернативної служби. Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах соціального захисту, захисту довкілля, будівництва, сільського господарства тощо. Строк альтернативної служби - 27 місяців, а для осіб із вищою освітою та рівнем спеціаліста або магістра - 18 місяців.

Альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням комісії.