3. Структурна організація буття. Філософське поняття матерії.

Буття, субстанція, матерія, природа. Ці поняття знаходяться в одному значеннєвому ряді мови онтології. Під субстанцією звичайно мають на увазі основу буття. У філософії розглядають як матеріальну (першоречовина Мілетської школи, атоми Демокріта, матерія французських матеріалістів XVIII в. і т.п.), так і ідеальну субстанцію (ідеї Платона, монади Лейбніца, абсолютна ідея Гегеля і т.п.). Тим самим матерія – це одна із субстанцій. Природу також можна розглядати як одну із субстанцій (наприклад, як це має місце у Б. Спінози), припускаючи матеріальну основу, що забезпечує життя людини (гідро-, атмо- і біосфера). Хоча у філософії, як відзначалося раніше, використовують поняття «природа» і в іншому значенні – як синонім слів «походження» і «сутність». У такому смислі це поняття вживається, наприклад, у назві знаменитого трактату давньогрецького філософа Лукреція Кара «Про природу речей».

Взагалі поняття матерії має конкретний зміст і охоплює більш вузький пласт об’єктів в порівнянні з категорію буття. Студенти повинні звернути увагу, що поняття „матерія” проходило складний шлях, постійно уточнювалось, поглиблювалось, відображало рівень розвитку пізнання людиною світу. Тут доречно згадати уявлення про матерію в Мілетській школі, матеріалістичну позицію Демокріт, відкриття у другій половині ХІХ ст. нового виду матерії – поле, – яке, на відміну від речовини, не можна безпосередньо відчувати, зважити, на початку ХХ ст. було доведено, що атом має складну будову і що закономірності в мікросвіті істотно відрізняються від звичних нам законів макросвіту, світу земних масштабів і таке інше.

Різноманіття видів матерії можна розглядати в рамках різних підходів. Так, один з них базується на наявності двох фундаментальних видів матерії - речовини і поля. Відповідно до новітніх наукових уявлень, до цієї пари варто приписати вакуум – точніше, його збуджений стан, – що відповідальний за виникнення нашого Всесвіту. Другий підхід виходить з масштабного розрізнення: матеріальний світ поділяється на мікросвіт (світ клітин, молекул, атомів, ядер «елементарних частинок»), макросвіт (світ земних масштабів) і мегасвіт (світ космічних масштабів – зірок, галактик, метагалактик і т.п.). Третій, генетичний підхід, передбачає врахування фактору часу. Відповідно до цього підходу виділяють неживу матерію, живу і соціально організовану матерію.

Отже, матерія – це філософська категорія, яка відображає загальні універсальні властивості навколишнього світу. Вона існує лише в різноманітті конкретних об’єктів, через них, а не поряд з ними. В цьому визначенні підкреслюється, що об’єктивна реальність існує незалежно від свідомості (первинна по відношенню до неї) і є джерелом наших знань (відображається нашою свідомістю). Матерія має атрибутивні властивості:

• абсолютність (вона єдина об’єктивна реальність, яка є причиною самій собі, вона вічна, не знищувальна);

• невичерпність різноманітності матеріального світу;

• системно-структурна упорядженість матерії.