- •Тема 2. Філософські ідеї стародавнього світу.
- •Тема 3. Західноєвропейська середньовічна філософія та філософія доби Відродження.
- •Тема 4. Європейська філософія Нового часу та епохи Просвітництва.
- •Тема 5. Особливості та значення німецької класичної філософії
- •Тема 6. Сучасна світова філософія
- •Тема 7. Філософська думка в Україні
- •Тема 8. Філософська онтологія. Проблема буття
- •Тема 9. Проблеми свідомості у філософії.
- •Тема 10. Філософське вчення про розвиток.
- •Тема 11. Теорія пізнання.
- •Тема 12. Філософська антропологія
- •Тема 13. Філософське розуміння суспільства.
- •Тема 15. Духовна життєдіяльність суспільства.
- •Тема 1. Філософія як форма духовного освоєння світу.
- •3. Філософія як наука: її предмет, структура, призначення та функції.
- •1. Особливості та характерні риси східного та західного типів філософствування.
- •2. Давньоіндійська філософія
- •4. Космологізм ранньої грецької філософії
- •5. Класичний період античної філософії
- •6. Пізньоантична філософія.
- •Тема: західноєвропейська філософія середньовіччя та епохи відродження.
- •1. Релігійний характер середньовічного світогляду і філософії.
- •2. Період апологетики і патристики.
- •3. Схоластична філософія. Номіналізм та реалізм.
- •4. Містична філософія.
- •5. Ідейний зміст філософії епохи Відродження.
- •1. Поняття європейської класичної філософії.
- •2. Формування філософії Нового часу. Проблема методу наукового пізнання. Френсіс Бекон.
- •3. Рене Декарт – автор дедуктивного методу пізнання і родоначальник філософського раціоналізму.
- •4. Розвиток сенсуалістичної філософії.
- •5. Філософія епохи Просвітництва.
- •1. Загальна характеристика епохи і необхідність розробки класичної німецької філософії
- •2. Теорія пізнання та етичні погляди і.Канта
- •3. Філософські ідеї й. Фіхте та ф.Шеллінга.
- •4. Об'єктивний ідеалізм г. Гегеля.
- •5. Антропологічний матеріалізм та психологічний аналіз сутності релігії л. Фейєрбаха
- •6. Марксистська філософія.
- •1. Основні напрямки та особливості сучасної або некласичної філософії.
- •2. «Філософія життя».
- •3. Антропологічний напрям у філософії.
- •4. Релігійно-філософські концепції.
- •5. Сцієнтистський напрямок філософії хх ст.
- •1. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
- •2. Філософія думка хіv – сер. Хvіі століття.
- •3. Києво-Могилянська академія, її просвітницький вплив на філософську думку українського, російського та інших народів.
- •3. «Філософія серця» Григорія Сковороди.
- •5. Українська філософія хіх – хх ст.
Тема 5. Особливості та значення німецької класичної філософії
Історичні передумови виникнення класичної німецької філософії. І. Кант - засновник класичної філософії. «До критичний» та «критичний» періоди у філософії Канта. Вчення про "речі-у-собі" як основа його теорії пізнання. Трансцендентальна діалектика як вчення про розсуд і розум. Апріоризм й агностицизм. Апріорні форми чуттєвості, розсуду та розуму. Ідеї права, моралі, держави, поняття свободи та причинності. Діяльно-творча основа буття у філософії Й. Г. Фіхте і Ф. В. Й. Шеллінга.
Сутність філософії Г. В. Ф. Гегеля: логіка, філософія природи, філософія духу. Філософська система та діалектика як дві сторони у філософії Гегеля. Діалектика як універсальна теорія й метод пізнання світу. Принцип розвитку як базисний принцип гегелівської системи: "потрійна схема" розвитку - теза, антитеза, синтез. Суперечності між методом та системою у філософії Гегеля. Вчення про людину, мораль, право, державу, суспільство.
Філософія Л. Фейєрбаха, її антропологічний характер. Вчення про буття, природу, людину, мислення. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Любов як основа спілкування. Універсальність людини. Вчення про релігію та мораль. Л. Фейєрбах і криза німецької філософії.
Література: основна [5; 12; 18; 24; 26; 27; ЗО; 32-34];
додаткова [1; 8; 12; 20; 26; 29; 54]
Тема 6. Сучасна світова філософія
Соціально-економічні та політичні передумови громадського життя, науково-технічного прогресу й духовної культури, що визначили розвиток філософських шкіл ХІХ-ХХ ст. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії та формування нової картини світу. Марксистська філософія: характерні риси, ставлення К. Маркса і Ф. Енгельса до гегелівської діалектики, розробка концепції єдності матеріалізму й діалектики. Формування основ матеріалістичної соціальної філософії.
Неотомізм як результат еволюції теологічної філософії XX ст. Сприйняття Т. Аквінського як засновника томізму. Сутність сучасного неотомізму (Т. де Шарден, Г. Веттер, Е. Жільсон, Марітен, Варт, К. Войтило). Вчення про буття Бога, пізнання світу, "гармонію" віри та розуму, науки й релігії. Соціальні погляди неотомізму.
Неопозитивізм як течія, що оновлює класичну традицію (М. Шлік, Р. Карнап, Б. Рассел, А. Айєр та ін.). Три етапи розвитку неопозитивізму. Позитивізм (О. Конт, Г. Спенсер) як реакція на гегелівську філософію й потреби розвитку суспільства. Емпіріокритицизм (Е. Мах, Р. Авенаріус, А. Богданов) як вчення про світ "крізь призму" відчуттів. Неопозитивізм та його вчення про логічний аналіз мови науки, семантичний аналіз значень термінів і слів, лінгвістичний аналіз висловів. Проблеми пізнання, сутність принципів верифікації й конвенціалізму.
Герменевтика і структуралізм. Позитивізм і аналітична філософія, їх роль у сучасній науці. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст. Розмежування раціонального та ірраціонального. Нераціональне (воля, почуття, інтуїція, підсвідоме) і спроба його дослідження з позицій раціоналізму. Ірраціоналістичний та містичний підходи у філософському аналізі.
Проблема знання та мови у філософії неопозитивізму (Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізмі (К. Леві-Строс, М. Фуко, Ж. Лакан), герменевтиці (Г.-Г. Гадамер, П. Рікьор). Постпозитивізм, його роль у сучасній науці та філософії (К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд).
Філософія життя. Відкриття несвідомих поривів життя (А. Бергсон, Ф. Ніцше, А. Шопенгауер). Філософські проблеми психоаналізу (В. Дільтей, 3. Фрейд). Методи експансії свідомості: феноменологічна редукція Е. Гусерля, герменевтичне коло Г.-Г. Гадамера, деконструкція Ж. Дерріда, негативна діалектика Т. Адорно, епістемологія М. Фуко тощо. Прагматизм - філософія дії, діяльності (Ч. Пірс, Д. Дьюї, С. Хук, Д. Паніні та ін.). Філософське вчення про роль вольової особистості, активної й діяльної людини.
Проблема людини у філософії XX ст. Екзистенційна філософія та її різновиди: екзистенціалізм (С. К'єркегор, М. Гайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю); персоналізм, філософська антропологія (В. Дільтей, М. Шелер, Т. де Шарден). Людина в умовах відчуження, соціальних криз і граничних ситуацій. Сутність та існування людини. Життя і смерть з точки зору екзистенційної філософії.
Література: основна [5; 6; 11; 18; 20; 24-26; 29; ЗО; 32; 34];
додаткова [1; 8; 20; 23; 37; 42; 56]