2.3. Удосконалення розуміння прочитаного

"Свідомість читання обумовлена розумінням молодшими школярами фактичного змісту читаного тексту, ідейної спрямованості твору, його образів і ролі художніх засобів".

Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від трьох чинників: розуміння слова, речення, цілого тексту.

Щоб розуміти текст, треба мати достатній лексичний запас, уміти швидко співвідносити графічну форму слова і звукову, а також з відповідним значенням. Основою цієї роботи є робота по уточненню лексичного значення слова, розширенню словарного запасу учнів. Існує система вправ, направлених на уточнення розуміння слова. Ці вправи доцільно будувати так, щоб учню не доводилося самому давати лексичне значення слова. Наприклад:

1. Прочитай, найди пары слов, соедини их линиями.

Сад волнуется

Лес цветет

Море течет

Река зеленеет

2.Прочитай слова, найди, что они означают.

Художник то, чем работает художник

Бумага, полотно то, на чем пишут картину

Кисточка, краска тот, кто пишет картины

3.Найди слова-синонимы найди слова-антонимы

Смело негромко мокрый закат

Правильно коротко рассвет добрый

Тихо храбро злой сухой

Сжато безошибочно победа поражение

4. Задание: найди слово по его определению.

У часток с посеянной травой:

А) газон б) клумба в) грядка

Тот, кто ничем не интересуется:

А) равнодушный б) интересный в) бесценный

Лексичне завдання бажано використовувати постійно. Коли йдеться про

розвиток навиків читання, необхідно частіше використовувати лексичні

вправи для самостійної роботи, обмежуючи час їх виконання.

Розуміння слів ще не означає розуміння речення, що складається з цих слів. Необхідно розуміти смислові зв'язки між словами, розділяти речення на смислові відрізки, знаходити в реченні слова, які мають велику смислову силу. Розвитку цього процесу сприяють ряд вправ.

1.Какое предложение длиннее? За несколько секунд дети должны определить количество слов в каждом предложении и найти то, которое длиннее.

Дети пошли в лес. Несет лиса петушка.

Все дети пошли в лес. Несет лиса бедного петушка.

2. Далее детям можно предложить такое задание. Сравни, одинаковые ли предложения?

Лесник построил дом и рядом посадил дуб.

Лесник построил дом рядом с молодьім дубом.

Лесник посадил дуб и рядом построил дом.

3. Сравни порядок слов в предложении.

Белка убежала далеко в лес.

Далеко в лес убежала белка.

Убежала белка далеко в лес. Віддаючи перевагу вправам на вдосконалення зорового сприйняття і читання, необхідно приділяти більше уваги вправам на усвідомлення сенсу речення. Ось деякі з подібних видів роботи.

1. Малюнок-речення. По малюнку складаємо 2-3 речення, одне з яких точно відповідає малюнку. Учням необхідно мовчки прочитати речення і вибрати найбільш відповідне до малюнка.

2.Однакові або різні речення за змістом?

Складаємо 3-5 пропозицій, дві з них повинні мати однаковий зміст, виражені за допомогою різних мовних засобів (лексичних, граматичних синонімів). Учень читає речення, знаходить схожі.

Дуб разросся так, что закрыл окно.

Дуб разросся так, что стучал ветками в окно.

Дуб разросся так, что из окна ничего не было видно.

3. Составь предложение из каждой строки, лесной, тихо, на, полянке, зимой

медведь, под, спит, большой, корой, берлоге, в

Завдання даного типа дуже потрібні, оскільки вони примушують дитину розмишляти над змістом того, що читають, розуміти логічні зв'язки між частинами речення.

4. Доповни речення. Таке завдання можна дати дітям після прочитання казки.

Медведь отпусти меня на денек в я бабушке и

гостинцев отнесу.

- Нет, говорит ты в заблудишься

Такі вправи необхідно проводити на кожному уроці, оскільки вони є основою вдосконалення уміння загального розуміння цілого тексту.

" Коли ми говоримо про розуміння тексту, то маємо зважаючи на декілька рівнів:

• правильне сприйняття окремих фактів, подій (хто, де, коли?)

• розуміння зв'язку між окремими фактами;

- уміння відрізняти головне від другорядного;

уміти зловити суть, усвідомити ідею автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;

- відчувати красу мови художнього твору.

У роботі над вдосконаленням розуміння змісту прочитанного я використовую численні методи і прийоми. Розглянемо лише один із загальних підходів до розробки завдань тих, що стосуються розуміння тексту.

1. Прочитай і виконай завдання. Учень одержує картку із завданням. Він повинен самостійно прочитати текст і виконати завдання, (це може бути інструкція по виготовленню паперового літачка).

2. Прочитай і намалюй. Після прочитання тексту учень повинен намалювати те, про що він прочитав.

3. Склади текст. Учню видається декілька картинок з текстом. Він мовчки їх читає і складає загальний текст.

4.Прочитай і озаглав текст. Учень читає текст вголос і пояснює чому він вибрав той або інший заголовок.

5. Здогадайся, що далі? Це завдання направлене на розвиток важливого читацького уміння - передбачати розвиток думки в тексті.

Передбачення свідчить про те, що читач не просто стежить очима за текстом, а і стежить за думкою. Учень одержує картку з початком тексту і придумує продовження. Далі він його читає і висловлює свою пропозицію. Вчитель дає йому другу картку і він читає готове продовження і порівнює свій варіант.

На закінчення хочеться відзначити, що 90% успішного усвідомлення залежить від умілих дій вчителя. Вчитель повинен грамотно побудувати роботу по аналізу вивченого твору. Треба, щоб на уроці звучав зв'язний вислів вчителя, який дає дітям зразок роздуму, про характер дійової особи або про деякі особливості стилю твору. З іншого боку, необхідно частіше давати школярам можливість самостійно читати на уроці не відомі для них твори, висловлювати свої враження з приводу прочитаного.