6.Користуючись довідкою, вставте необхідні слова в речення.

….Ідеальна діяльність людського мозку, яка полягає у відображенні, пізнанні і перетворенні об'єктивної дійсно­сті, — це ... .

... — це наука про кількісні відношення та просторо­ві форми діяльності.

• Твердження про той чи інший об'єкт, істинність якого приймається без доведень, називають ....

• Твердження, істинність якого можна довести в даній аксіоматичній теорії, називають ....

... — це сукупність наукових положень, які поясню­ють певну групу нагромаджених фактів і дають змогу від кривати і узагальнювати нові факти, утворюючи певну науку або розділ науки.

Логічну операцію, унаслідок якої відбувається мислене поєднання частин предмета, розчленованого в процесі аналізу, і пізнання його як єдиного цілого, називають ....

... — це логічна операція переходу від загального до часткового.

... — це форма думки, у якій стверджується чи запе­речується щось відносно предметів або явищ, їх властиво­стей, зв'язків та відношень, і яка виражає або істину, або хибність.

• Форму взаємозв'язку предметів і явищ називають ....

Довідка: теорема, мислення, судження, синтез, аксіо­ма, математика, теорія, дедукція, відношення.

6.Перекладіть фізико-математичний текст українською мовою. Поясніть правопис термінів в обох мовах.

Динамика

Динамика — раздел механики, в котором изучаются закономерности механического движения макроскопиче- ских тел под воздействием приложенньїх к ним сил.

Сила — векторная величина, являющаяся мерой меха­нического воздействия на материальную точку или тело со стороньї других тел или полей. Сила полностью определе- на, если заданьї ее модуль, направление и точка приложе- ния. Прямая, вдоль которой направлена сила, назьівается линией действия сильї.

Инертность — свойство тел сохранять свою скорость в отсутствие взаимодействия с другими телами.

Масса — физическая величина, являющаяся мерой инертности материальной точки (тела) в поступательном движении.

Импульс тела или количество движения — произведение массы тела на его скорость.

2. Запишіть речення, підкресливши юридичні та історичні термі­ни. З'ясуйте правила написання цих слів.

1. У жовтні 2007 року відбулися вибори до Верховної Ради України. 2. Під час цих виборів було розглянуто де­кілька кандидатур на посаду Прем'єр-міністра України. 3. На заняттях з правознавства необхідно засвоїти систему соціальних норм, правові форми організації та діяльності держави. 4. У студентів велике зацікавлення викликає вивчення кримінально-процесуального права. 5. Значна частина студентів юридичного факультету має на меті працювати адвокатами. 6. У нашому місті багато юридич­них фірм, кожна з яких має свого юрисконсульта. 7. Згі­дно з Декларацією про державний суверенітет України, виборним державним органом є Верховна Рада України.

ЗАВДАННЯ 6. Прочитайте запропонований текст. Складіть питальний план за темою "Науково-термінологічна лексика. Виробничо-професійна лексика".

Науково-термінологічна лексика, виробничо-професйна лексика

Основу лексичного складу мови становить загальновживана стилістично нейтральна лексика, що вживається в різних жанрах усіх стилів.

До загальновживаної лексики належать слова, які називають основні поняття, речі та явища навколишньої дійсності: рука, голова, хліб, земля, писати, ходити, червоний, десятий тощо.

Інші групи слів можна назвати лексикою вузького стилістичного призначення, характерною для одного стилю або для кількох. До стилістично маркованої лексики можна віднести науково-термінологічну, виробничо-професійну, офіційно-ділову та інші.

Науково-термінологічна лексика обслуговує сферу науки, виробничо-професійної діяльності та офіційно-ділового спілкування. Терміном називають спеціальне слово, що вживається в певній галузі знань для точного найменування певного поняття науки. Кожній галузі властиві свої терміни: косинус, діаметр, трикутник; молекула, клітина, атом; відмінок, прикметник, орфографія; грип, аспірин, пневмонія тощо.

Вчені ставлять такі вимоги до терміна:

• термін повинен бути однозначним у межах однієї наукової системи;

• термін повинен точно називати поняття, риси, ознаки позначуваного поняття (явища);

• термін повинен бути позбавленим емоційно-експресивного забарвлення і має бути стилістично нейтральним;

• термін не повинен мати синонімів, принаймні у межах однієї терміносистеми;

• термін повинен узгоджуватися із внутрішніми законами мови, яка ним користується, від нього мають легко утворюватися похідні терміни;

• термін повинен бути стандартним (загальновизнаним) і зафіксованим у термінологічному словнику.

Науково-термінологічна лексика української мови формувалася і продовжує поповнюватися такими шляхами:

1. Внаслідок запозичення слів із інших мов. Саме слово "термін" є запозиченням з латинської мови, де означає "кінець, кордон, межа" тобто слово вказує на чітку межу значення, що є особливо важливим для науки. Приклади запозичених термінів: кворум, діалог, теорема, радіус, реакція тощо.

2. Терміни утворюються за чинними у мові словотвірними моделями від власних слів та іншомовних коренів:

ділити – дільник – дільниця – поділка та інш.

кристал – кристалічний – кристалізація – перекристалізація

3. Дуже часто терміни та термінологічні сполучення утворюються на ґрунті переосмислення значення уже відомих слів, у якому криється подібність між відомими і новими речами, явищами, ознаками, функціями. Основою для переносу може бути подібність зовнішнього вигляду (лапка машини, крило автомобіля, диск гальмівний ) чи подібність певної функції (електрозварювальний шов, меню комп’ютера) тощо.

Виробничо-професійна лексика (професіоналізми) вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів і знарядь, предметів виробництва. Кожна професія має свій перелік професійно-виробничої лексики, куди входять і терміни, і ділова лексика, і загальновживані слова, що набувають фахового значення, і професійний жаргон.

Наприклад, баранка ("кермо"), маршрутка ("маршрутне таксі"), технічні оливи, човник ткацького верстата.

Виробничо-професійна лексика утворюється:

1. за допомогою об’єднання словосполучення в одне поняття вантажівка ("вантажна машина"), товарняк ("товарний потяг", вишка ("вища математика");

2. зміною наголосу: компáс, рапóрт;

3. переосмислення значення слів: вікно (час, вільний від занять), козел (пристосовування для ремонту);

4. порушенням граматичної норми слова: геологічні тиски, коксівні вуглі.

Досить часто для утворення професіоналізмів використовують префікси за-, не-, недо, до- (запроцентувати, дообладнати, недопідписання угоди) або суфікси -ість,- ація, -ат та інш. (ударність верстата).

Виробничо-професійна лексика спрощує спілкування фахівців, але оскільки дуже часто вона емоційно забарвлена (зробити ляп) та утворюється з порушенням граматичних норм слова або словосполучення, то вживати її в писемному мовленні слід дуже обережно, віддаючи перевагу загальновживаній термілогічній лексиці та уникаючи професійного жаргону.

ЗАВДАННЯ 7. Дайте стислі відповіді (у вигляді простих речень) питального плану, складеного вами. Порівняйте кілька отриманих планів. Виберіть кращий.

ЗАВДАННЯ 8. Прочитайте ще раз інформацію про виробничо-професійну лексику. Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке професіоналізми?

2. Чи є професіоналізми відхиленням від літературної мови?

3. З яких причин виникають професіоналізми?

4. Які професіоналізми трапляються у мові студентів? У який спосіб їх утворено?