
- •Конспект лекцій
- •Анотація Змісту вибіркової дисципліни «Автомобільні двигуни»
- •Заняття № 1. Газові закони та цикли.
- •2. Загальні поняття про газ.
- •1.1.Схема перерозподілу енергії в термодинамічній системі.
- •6. Другий закон термодинаміки.
- •7. Цикл компресора.
- •3. Газові закони. Суміш газів.
- •5.Термодинамічні процеси
- •Тема: "Теоретичні цикли"
- •2. Процес впуску.
- •3. Процес стиску.
- •Тема: Дійсні цикли
- •4. Процес випуску
- •5. Показники робочого циклу і двигуна.
- •5.2. Ефективні показники двигуна.
- •Тепловий баланс двигуна (самостійно)
- •Заняття № 5. Карбюрація План заняття.
- •1. Вимоги до карбюратора.
- •2. Елементарний карбюратор з графіком зміни тисків.
- •3. Швидкість руху повітря та палива та їх миттєва витрата.
- •1. Явище карбюрації.
- •2. Найпростіший карбюратор
- •3. Характеристика найпростішого карбюратора
- •4. Характеристика ідеального карбюратора
- •2. Типи головних дозувальних систем ( самостійно)
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •Заняття № 6: « сумішоутворення в дизельних двигунах»
- •1. Процес розпилення палива
- •2. Вплив розпилення на процес сумішоутворення.
- •Заняття №7 . Характеристики автомобільних двигунів
- •2. Характеристика холостого ходу
- •6.2. Швидкісні характеристики
- •4. Навантажувальні характеристики (Самостійне вивчення)
- •5. Регулювальні характеристики
- •Заняття № 8. Кінематика кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2. Визначення переміщення, швидкості та прискорення поршня від кута повороту кривошипа.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2 .Кінематичний розрахунок кшм
- •Заняття № 9. Динаміка кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1.1 Зведення маси шатунної групи.
- •1.3.1. Визначення сумарної маси еквівалентної схеми рядного кшм.
- •1.3.2 Визначення сумарної маси еквівалентної схеми V- подібного кшм.
- •2. Сили і моменти, які діють в кривошипно – шатунному механізмі одноциліндрового двигуна.
- •2.1. Сили тиску газів. (самостійно)
- •2.2. Сили інерції .( самостійно)
- •2.3. Сила інерції обертових мас. (самостійно)
- •2.4. Сумарні сили і моменти, що діють в кшм одноциліндрового двигуна.
- •2.5. Аналітичний вираз сил і моментів.
- •2.6. Сили, які діють на шийки колінчастого валу.(самостійно)
- •Заняття № 10. Зрівноваженість двигунів План заняття.
- •1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз та їх зрівноваження.
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двз.
- •1.1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз
- •1.2.Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •1.3. Зрівноваження одноциліндрового двигуна.
- •1.3.1. Зрівноваження сили інерції - kr
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двигунів.
- •2.1.Правила зрівноваження багатоциліндрових двигунів:
- •2.2. Зрівноваження 4-х тактного рядного 4-х циліндрового двигуна.
- •Заняття №11. Кривошипно-шатунний та газорозподільний механізми
- •1.2.1. Конструкція нерухомі групи деталей кривошипно-шатунного механізму
- •1.2.2. Конструкція рухомої групи деталей кривошипно-шатунного механізма.
- •2.Газорозподільний механізм
- •2.3. Типи грм та їх порівнювальна оцінка.
- •2.4. Конструкція, матеріал виготовлення деталей грм
- •Заняття № 12. Система охолодження та мащення. План заняття.
- •1. Типи систем, вимоги до систем охолодження та мащення, вимоги до вузлів.
- •2. Конструктивні особливості будови вузлів систем охолодження та мащення
- •1.1. Типи систем охолодження.
- •1.2. Рідинна система охолодження.
- •2.1. Особливості експлуатації рідинної системи охолодження
- •2.2. Повітряна система охолодження.
- •2. Система мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови системи мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови систем мащення
- •Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем ( самостійне вивчення)
- •1. Адіабатні дизелі
- •2. Двигун зовнішнього згоряння
- •3. Роторно-поршневі двигуни
- •4. Газотурбінні двигуни
- •5. Парові двигуни
- •6. Електричні двигуни
- •7. Інерційні двигуни
- •Література
4. Процес випуску
Завершальним процесом циклу є процес випуску відпрацьованих газів, призначений для очищення циліндра від продуктів згоряння після робочого ходу. Щоб циліндр краще очищався, випускний клапан відкривається до приходу поршня в НМТ. При цьому гази, маючи порівняй високі температуру і тиск, починають виходити з циліндра з критичною швидкістю, яка nриблизно дорівнює 500—600 м/сек; при цьому створюється сильний шум. Після цього починається примусове виштовхування газів з циліндра з середньою швидкістю 60—100 м/сек.
Рис. Індикаторна діаграма процесу випуску.
Тиск випуску внаслідок опорів впускної системи завжди вищий від атмосферного (рис.). Цей тиск залежить від кількості обертів колінчастого вала, міри стиснення, дроселювання. Відомо, що встановлення глушника значно підвищує тиск випуску і погіршує очищення циліндрів (рис., крива вr′). Щоб циліндр краще очищався від відпрацьованих газів, випускний клапан звичайно закривається після проходження поршнем ВМТ, оскільки в цей час гази ще продовжують виходити з циліндра за інерцією.
5. Показники робочого циклу і двигуна.
5.1. Індикаторні показники. Робочий цикл характеризується індикаторними показниками. Ці показники стосуються процесів, що відбуваються всередині циліндра двигуна, й характеризують досконалість циклу за тепловикористанням. До них належать: середній індикаторний тиск – Рі , індикаторна робота – Wі , індикаторна потужність – Nі , індикаторний момент – Mі , індикаторний ККД – ηі , питома індикаторна витрата палива – gі .
Частина теплової енергії, яка виділяється при згорянні палива, в процесі розширення при здійснені робочого циклу перетворюється в корисну роботу. Таку роботу називають індикаторною - Wі . Індикаторна робота, яка відповідає площі індикаторної діаграми, що знаходиться між кривими стику і розширення виражають позитивну роботу Wi (+); площа діаграми, що розташована між кривими впуску і стиску еквівалентна роботі витраченої на газообмін ( насосні втрати ) - називають механічними втратами Wі ( - ).
Діаграми до визначення: роботи дійсного циклу ДВЗ (мал. а); і середнього індикаторного тиску (мал. б). Різницю між дійсною і розрахунковою (теоретичною) діаграмами враховує коефіцієнт округлення діаграми φ, який дорівнює 0,92...0,97, тоді робота дійсного циклу дорівнює:
Wi = φ Wі' ( Дж.) (1).
де: Wi – індикаторна робота дійсного циклу ( Дж.);
Wі' – індикаторна робота теоретичного циклу (Дж).
5.1.1. Індикаторна робота Wi залежить від розміру циліндра, ступені стиску ε , частоти обертів n, способу сумішоутворення, та інше. Величина Wi , може бути визначена по параметрам робочого тіла у характерних точках розрахункового циклу.
Wi
= Wp
– Wст
= PсVс
(Дж)
(2).
5.1.2. В результаті здійснення циклу теплова енергія, утворена при згорянні палива, перетворюється на корисну роботу, яку розвивають гази всередині циліндра. При цьому тиск газів у циліндрі безперервно змінюється за ходом поршня. Вести теоретичні розрахунки, враховуючи змінний тиск, теж незручно; тому для зручності розрахунків, а також для порівняння різних двигунів між собою вводять поняття середнього індикаторного тиску.
Середнім індикаторним тиском називають умовний постійно діючий надлишковий тиск, при якому робота газів за один хід поршня дорівнює їх роботі при дійсному змінному тиску.
Замінимо площу Wi (+) рівновеликим прямокутником з основою Vh (мал. б). Висота якого Pі , тоді середній індикаторний тиск дорівнює:
Pi
=
(МПа)
(3).
де: Wi - робота за цикл в (Дж); Vh - робочий об'єм циліндра в ( л ).
5.1.3. Індикаторна потужність. За один цикл в одному циліндрі виконується індикаторна робота в ( Дж).
Wi
=
(Дж).
(4)
Кількість робочих
циклів за секунду:
z
=
;
де: 2n – кількість обертів колінчастого валу за цикл ( об/хв. );
60 – перевідний коефіцієнт хвилин у секунди;
τ – коефіцієнт, що враховує тактність; для двотактного двигуна τ = 2, для чотиритактного двигуна τ = 4,
З урахуванням відміченого, залежність для індикаторної потужності двигуна в кВт, має вигляд:
Nі
= Wj
· z
· I
=
=
(кВт) ;
(5)
5.1.4. Індикаторний ККД (ηі) , являє собою відношення кількості теплоти (Qі) перетвореної на індикаторну роботу (Wj) до теплоти палива (Qо), витраченого для виконання цієї роботи.
η
i
=
;
η i
=
(6)
де: ΔGпц – циклова подача палива ( кг );
Нu – теплота згоряння палива (Дж/кг );
Wi – індикаторна робота за цикл(Дж);
3600 – перевідний коефіцієнт.
5.1.5. Для оцінки зменшення витрати теплоти в дійсному циклі порівняно з термодинамічним вводять поняття відносного ККД (ηо ) :
ηо
=
(7)
5.1.6. Крім індикаторного ККД, економічність дійсного циклу характеризує індикаторна питома витрата палива ( qі ):
qi
=
(r/кВт
· год.)
(8)
де: Gп – годинна витрата палива ( кг/год).
5.1.7. Годинна витрата палива дорівнює:
Gп
=
(кг/год)
(9)
де: 3,6 – перевідний коефіцієнт (гр - в кг; сек. - в год );
ΔGп – витрата палива в грамах за один вимір;
τ – час у секундах.
5.1.8. Зв'язок між ηі і qі дає рівняння:
ηі
=
(10)