
- •Конспект лекцій
- •Анотація Змісту вибіркової дисципліни «Автомобільні двигуни»
- •Заняття № 1. Газові закони та цикли.
- •2. Загальні поняття про газ.
- •1.1.Схема перерозподілу енергії в термодинамічній системі.
- •6. Другий закон термодинаміки.
- •7. Цикл компресора.
- •3. Газові закони. Суміш газів.
- •5.Термодинамічні процеси
- •Тема: "Теоретичні цикли"
- •2. Процес впуску.
- •3. Процес стиску.
- •Тема: Дійсні цикли
- •4. Процес випуску
- •5. Показники робочого циклу і двигуна.
- •5.2. Ефективні показники двигуна.
- •Тепловий баланс двигуна (самостійно)
- •Заняття № 5. Карбюрація План заняття.
- •1. Вимоги до карбюратора.
- •2. Елементарний карбюратор з графіком зміни тисків.
- •3. Швидкість руху повітря та палива та їх миттєва витрата.
- •1. Явище карбюрації.
- •2. Найпростіший карбюратор
- •3. Характеристика найпростішого карбюратора
- •4. Характеристика ідеального карбюратора
- •2. Типи головних дозувальних систем ( самостійно)
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •Заняття № 6: « сумішоутворення в дизельних двигунах»
- •1. Процес розпилення палива
- •2. Вплив розпилення на процес сумішоутворення.
- •Заняття №7 . Характеристики автомобільних двигунів
- •2. Характеристика холостого ходу
- •6.2. Швидкісні характеристики
- •4. Навантажувальні характеристики (Самостійне вивчення)
- •5. Регулювальні характеристики
- •Заняття № 8. Кінематика кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2. Визначення переміщення, швидкості та прискорення поршня від кута повороту кривошипа.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2 .Кінематичний розрахунок кшм
- •Заняття № 9. Динаміка кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1.1 Зведення маси шатунної групи.
- •1.3.1. Визначення сумарної маси еквівалентної схеми рядного кшм.
- •1.3.2 Визначення сумарної маси еквівалентної схеми V- подібного кшм.
- •2. Сили і моменти, які діють в кривошипно – шатунному механізмі одноциліндрового двигуна.
- •2.1. Сили тиску газів. (самостійно)
- •2.2. Сили інерції .( самостійно)
- •2.3. Сила інерції обертових мас. (самостійно)
- •2.4. Сумарні сили і моменти, що діють в кшм одноциліндрового двигуна.
- •2.5. Аналітичний вираз сил і моментів.
- •2.6. Сили, які діють на шийки колінчастого валу.(самостійно)
- •Заняття № 10. Зрівноваженість двигунів План заняття.
- •1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз та їх зрівноваження.
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двз.
- •1.1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз
- •1.2.Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •1.3. Зрівноваження одноциліндрового двигуна.
- •1.3.1. Зрівноваження сили інерції - kr
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двигунів.
- •2.1.Правила зрівноваження багатоциліндрових двигунів:
- •2.2. Зрівноваження 4-х тактного рядного 4-х циліндрового двигуна.
- •Заняття №11. Кривошипно-шатунний та газорозподільний механізми
- •1.2.1. Конструкція нерухомі групи деталей кривошипно-шатунного механізму
- •1.2.2. Конструкція рухомої групи деталей кривошипно-шатунного механізма.
- •2.Газорозподільний механізм
- •2.3. Типи грм та їх порівнювальна оцінка.
- •2.4. Конструкція, матеріал виготовлення деталей грм
- •Заняття № 12. Система охолодження та мащення. План заняття.
- •1. Типи систем, вимоги до систем охолодження та мащення, вимоги до вузлів.
- •2. Конструктивні особливості будови вузлів систем охолодження та мащення
- •1.1. Типи систем охолодження.
- •1.2. Рідинна система охолодження.
- •2.1. Особливості експлуатації рідинної системи охолодження
- •2.2. Повітряна система охолодження.
- •2. Система мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови системи мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови систем мащення
- •Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем ( самостійне вивчення)
- •1. Адіабатні дизелі
- •2. Двигун зовнішнього згоряння
- •3. Роторно-поршневі двигуни
- •4. Газотурбінні двигуни
- •5. Парові двигуни
- •6. Електричні двигуни
- •7. Інерційні двигуни
- •Література
2. Процес впуску.
2.1. Кількість повітря або пальної суміші, яка надійшла до циліндра за час наповнення його і залежить від ряду факторів, основними з яких є:
а) аеродинамічний опір впускного тракту – ∆Рa ;
б) підігрів свіжого заряду – ΔТa ;
в) наявність у циліндрі залишкових газів – mг ;
2.2. Досконалість процесу наповнення оцінюють коефіцієнтом наповнення ηv , який залежить від ряду факторів, основними є :
тиск наприкінці впуску – Ра ;
коефіцієнт залишкових газів – γ ;
температури наприкінці впуску – Та .
2.2.1. Тиск наприкінці впуску (Ра)залежить в основному від аеродинамічних втрат у впускному тракті
Ра = ( 0,75…0,90)Ро
де: Ро – атмосферний тиск .
2.2.2. Коефіцієнт залишкових газів (γ) являє собою відношення кількості газів (mг), що залишилися у циліндрі від попереднього циклу, до кількості свіжого заряду mз тобто
З якої видно, що на (γ) впливають (Рг і Тг) – тиск і температура залишкових газів і міра стиску (ε) і коефіцієнт наповнення (ηv).
2.2.3. Температуру наприкінці впуску (Та) визначаємо за допомогою рівняння теплового балансу, складеного для свіжого заряду і залишкових газів до і після змішування.
mз · Ср′ · (Тк + Т) + mг · Ср″ · Тг = (mз + mг) Ср · Та
де: mз і mг – маси свіжого заряду і відпрацьованих газів, кг;
Ср′ - Ср″ - Ср – питомі теплоємності, відповідно: свіжого заряду, залишкових газів і пальної суміші.
Тк – температура свіжого заряду перед впуском, К;
ΔТ – підігрів свіжого заряду, К ;
Тг і Тз – температури, відповідно відпрацьованих і пальної суміші, К.
Провівши математичні перетворення отримаємо:
2.2.4. Коефіцієнт наповнення (γ) являє собою відношення кількості свіжого заряду (mз), яка дійсно надійшла до циліндра, до тієї кількості свіжого заряду (mh), яка б могла теоретично вміститися в робочий циліндр (Vh).
;
Після проведення математичних перетворень отримаємо
або
так
як
для двигунів без наддуву Рк = Ро і Тк = То
З аналізу формули видно, що ηv – зростає, коли ростуть Va , Ра і Тк , і навпаки ηv – зменшується, коли зростають Vh , Та і γ.
Таблиця параметрів процесу впуску
|
Карбюраторні двигуни |
Газові |
Дизельні |
|
без наддуву |
з наддувом |
|||
Ра (МПа) |
0,08…0,09 |
0,08…0,09 |
0,08…0,09 |
(0,09…0,096)Рк |
Та (К) |
320…380 |
350…400 |
310…350 |
320…400 |
γг |
0,06…0,08 |
0,06…0,08 |
0,03…0,08 |
0,03…0,06 |
ΔТа (К) |
0…20 |
0…20 |
20…40 |
0…10 |
ηv |
0,75…0,80 |
0,75…0,80 |
0,80…,90 |
0,80…0,95 |
3. Процес стиску.
У чотирьохтактному двигуні процес стиску починається після закривання впускного клапана.
Стиск свіжого заряду оцінюють мірою стиску
=
Vа/
Vс
Теоретично при збільшенні ε економічність двигуна повинна безперервно зростати. Проте зростання ε обмежується збільшенням механічних навантажень і детонацією.
1
Процес стиску описується рівнянням політропи: pVn1 = const; TVn1 = const, де n1 - показник політропи стиску.
У дійсному циклі цей показник змінний, так як на початку стиску газ холодний і теплообмін іде від стінки циліндра до газу, тому n1> к. Наприкінці стиску газ нагрівається і теплообмін іде від газу до стінок циліндра, тому n1 <к .
У бензинових ДВЗ показник n1 менший, ніж у дизелів внаслідок затрати частини теплоти на випаровування краплин палива, що міститься в горючій суміші. Його величина залежить від режиму роботи, експлуатаційних умов і технічного стану двигуна. Зокрема, чим більша частота обертання колінчастого вала, тим більший n1, збільшення діаметра циліндра призводить до зростання n1.
Для визначення середнього показника політропи використовуємо рівняння
; де- n
– кількість обертів колінчастого вала;
Процес стиску характеризується тиском і температурою наприкінці процесу, тобто в точці (с) індикаторної діаграми, які обчислюються за рівняннями політропи стиску:
;
;
Звідки
;
Тиск наприкінці стиску рс (компресія) вимірюється за допомогою компресометра і є дуже важливим діагностичним параметром, який характеризує технічний стан двигуна, його значення повинні знаходитись в наступних межах:
Таблиця параметрів процесу стиску
Назва |
Параметри |
||
n1 |
Рс (МПа) |
Тс (К) |
|
Карбюраторні двигуни |
1,34…1,37 |
0,9…1,5 |
550…750 |
Дизелі без наддуву |
1,35…1,38 |
2,9…6,0 |
700…900 |
з наддувом |
1,35…1,38 |
до 8,0 |
до 1000 |