
- •Конспект лекцій
- •Анотація Змісту вибіркової дисципліни «Автомобільні двигуни»
- •Заняття № 1. Газові закони та цикли.
- •2. Загальні поняття про газ.
- •1.1.Схема перерозподілу енергії в термодинамічній системі.
- •6. Другий закон термодинаміки.
- •7. Цикл компресора.
- •3. Газові закони. Суміш газів.
- •5.Термодинамічні процеси
- •Тема: "Теоретичні цикли"
- •2. Процес впуску.
- •3. Процес стиску.
- •Тема: Дійсні цикли
- •4. Процес випуску
- •5. Показники робочого циклу і двигуна.
- •5.2. Ефективні показники двигуна.
- •Тепловий баланс двигуна (самостійно)
- •Заняття № 5. Карбюрація План заняття.
- •1. Вимоги до карбюратора.
- •2. Елементарний карбюратор з графіком зміни тисків.
- •3. Швидкість руху повітря та палива та їх миттєва витрата.
- •1. Явище карбюрації.
- •2. Найпростіший карбюратор
- •3. Характеристика найпростішого карбюратора
- •4. Характеристика ідеального карбюратора
- •2. Типи головних дозувальних систем ( самостійно)
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •Заняття № 6: « сумішоутворення в дизельних двигунах»
- •1. Процес розпилення палива
- •2. Вплив розпилення на процес сумішоутворення.
- •Заняття №7 . Характеристики автомобільних двигунів
- •2. Характеристика холостого ходу
- •6.2. Швидкісні характеристики
- •4. Навантажувальні характеристики (Самостійне вивчення)
- •5. Регулювальні характеристики
- •Заняття № 8. Кінематика кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2. Визначення переміщення, швидкості та прискорення поршня від кута повороту кривошипа.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2 .Кінематичний розрахунок кшм
- •Заняття № 9. Динаміка кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1.1 Зведення маси шатунної групи.
- •1.3.1. Визначення сумарної маси еквівалентної схеми рядного кшм.
- •1.3.2 Визначення сумарної маси еквівалентної схеми V- подібного кшм.
- •2. Сили і моменти, які діють в кривошипно – шатунному механізмі одноциліндрового двигуна.
- •2.1. Сили тиску газів. (самостійно)
- •2.2. Сили інерції .( самостійно)
- •2.3. Сила інерції обертових мас. (самостійно)
- •2.4. Сумарні сили і моменти, що діють в кшм одноциліндрового двигуна.
- •2.5. Аналітичний вираз сил і моментів.
- •2.6. Сили, які діють на шийки колінчастого валу.(самостійно)
- •Заняття № 10. Зрівноваженість двигунів План заняття.
- •1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз та їх зрівноваження.
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двз.
- •1.1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз
- •1.2.Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •1.3. Зрівноваження одноциліндрового двигуна.
- •1.3.1. Зрівноваження сили інерції - kr
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двигунів.
- •2.1.Правила зрівноваження багатоциліндрових двигунів:
- •2.2. Зрівноваження 4-х тактного рядного 4-х циліндрового двигуна.
- •Заняття №11. Кривошипно-шатунний та газорозподільний механізми
- •1.2.1. Конструкція нерухомі групи деталей кривошипно-шатунного механізму
- •1.2.2. Конструкція рухомої групи деталей кривошипно-шатунного механізма.
- •2.Газорозподільний механізм
- •2.3. Типи грм та їх порівнювальна оцінка.
- •2.4. Конструкція, матеріал виготовлення деталей грм
- •Заняття № 12. Система охолодження та мащення. План заняття.
- •1. Типи систем, вимоги до систем охолодження та мащення, вимоги до вузлів.
- •2. Конструктивні особливості будови вузлів систем охолодження та мащення
- •1.1. Типи систем охолодження.
- •1.2. Рідинна система охолодження.
- •2.1. Особливості експлуатації рідинної системи охолодження
- •2.2. Повітряна система охолодження.
- •2. Система мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови системи мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови систем мащення
- •Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем ( самостійне вивчення)
- •1. Адіабатні дизелі
- •2. Двигун зовнішнього згоряння
- •3. Роторно-поршневі двигуни
- •4. Газотурбінні двигуни
- •5. Парові двигуни
- •6. Електричні двигуни
- •7. Інерційні двигуни
- •Література
3. Газові закони. Суміш газів.
3.1. Закон Бойля - Маріота. Якщо зміна стану газ відбувається при сталій температурі, то питомі об'єми обернено-пропорційні тискам, при Т= const
υ 1/ υ 2=P2/P1 або P1 υ1 = P2 υ 2 ; тобто P υ = const ( загальна формула)
3.2. 3акон Гей - Люсака. Якщо зміна стану газу відбудеться при сталому тиску, то питомі об'єми прямо пропорційні абсолютним температурам, при Р= const
υ 1/ υ 2 =Ti/T2 або υ 1/T1= υ 2 /T2 ; тобто υ /T-const ( загальна формула)
З.З. Закон Шарля. Якщо зміна стану газу відбувається при сталому об'ємі, то тиски газів прямо пропорційні абсолютним температурам, при V= const
Р1/Р2=Т1/Т2 або Р1/Т1=Р2/Т2 тобто Р/Т= const ( загальна формула)
Характеристичне рівняння встановлює залежність між основними параметрами стану газу Ρ; V; Τ в випадку коли кожен не є сталим. P υ /T- const ; або P υ /T=R ((Н/м2 м3/кг)/К) = Дж/Кг К ;
R - стала величина, тоді
P υ =RТ - це рівняння для одного кілограму газу, а для m кілограмів газу, так як υ =V/M;
PV=mRT - Рівняння Клапейрона для любої кількості газу.
3.4. Закон Авогадро. В ідеальних газах при однакових тисках і температурах в однакових об'ємах міститься однакова кількість молекул, при Ρ; V; T – const. Добуток молекул маси та питомий об'єм μυ = const ( загальна формула закона авогадро). Величина μυ - являє собою об'єм одного кіломоля.
Кіломолем (1 КМоль) називається кількість речовини, маса якої в (кг) дорівнює її молекулярній масі. Об'єм 1 КМоля при нормальних умовах газу: Рн = 101,3 кПА ; Тн = 273 К; дорівнює 22,4 м3/КМоль
μυ н =22,4 м3/КМоль; звичайно υн = 22,4/μ (м3/кг); ρн = μ/22,4(кг/м3)
Рівняння стану для 1 КМоля газу звуть Рівнянням Клапейрона - Менделєєва ΡVμ = 8314 Τ, або ΡV=8314m/μΤ; де
Vμ- об'єм одного кіло моля; Vμ = М/ V ;
m - маса газу;
Μ - кількість кіло молів газу; μ - маса одного кіломоля; V - повний об'єм газу.
Фізична суть: універсальної сталої і газової сталої, або 8314 - стала Менделєєва
Універсальна газова стала - це робота одного кіломоля газу при нагріві його на один кельвін в умовах сталого тиску.
R=8314/μ (Дж/кг К)
Газова стала - це робота одного кілограма газу при нагріві його на один кельвін в умовах постійного тиску.
3.5. Газова суміш - це механічна суміш кількох газів які між собою хімічно не взаємодіють. Гази що утворюють суміш, називаються компонентами. Тиск який утворюють компоненти суміші називають порціальним. Газові суміші підпорядковуються тим самим законам, що і одинарні гази.
За законом Дальтона при сталій температурі і відсутності хімічної реакції тиск газової суміші (Рсум) дорівнює сумі порціальних тисків компонентів які утворюють суміші. Рсум=Р1+Р2+Р3+...+Рn
Для об’ємів Vсум=V1+V2+Vз+ … +Vn; об'єм суміші дорівнює сумі об'ємів компонентів.
Для мас: Μсум=М1+М2+Μ3+...+Μn; маса суміші дорівнює сумі мас компонентів.
Масовою часткою називається відношення маси компонента до маси всієї суміші. Якщо масову частку позначити (g), то: g1=M1/Mсум; g2=M2/Mсум; g3=M3/Mсум.
gl + g2 + g3 + … +gn = 1
Об’ємною часткою називається відношення об’єму компонента до об’єму всієї суміші
r1=V1/Vсум; r2=V2/Vсум; r3=V3/Vсум.
r1 + r2 + r3+ ... +rn = 1
4. Питомою теплоємністю називається кількість теплоти, яку треба підвести до одиниці кількості речовини (або відвести від неї) щоб підвищити (або знизити) її температуру на один Кельвін. Залежно від вибраної одиниці вимірювання кількості речовини розрізняють: масову, об'ємну і мольну теплоємність.
Теплоємність 1кг маси газу називають масою теплоємністю - С (Дж/кг К)
Теплоємність 1м3 газу за нормальних умов називається об'ємною теплоємністю – С1 - (Дж/м3 К)
Теплоємність 1 КМоль називають мольною теплоємністю μС (Дж/КМоль К)
Взаємозв'язок параметрів С=μС/μ; С'=С ρ; або С'=μС/22,4=μС/ Vμ;
де ρ - густина газу; Vμ - об'єм одного кіло моля газу.
Теплоємність при сталих об'ємах і тисках позначається- (Ср_ і Cv )
Ср − Cv = R - Рівняння Майєра,
помножимо на молекулярну масу μ , отримаємо μСр − μCv = μR
μСР - μCv = 8314, різниця між молярними теплоємністями при сталому тиску і об'ємі для всіх ідеальних газів однакова і дорівнює 8314 (Дж /КМоль К)
Відношення Ср / Cv =К - є показником адіабати.