
- •Конспект лекцій
- •Анотація Змісту вибіркової дисципліни «Автомобільні двигуни»
- •Заняття № 1. Газові закони та цикли.
- •2. Загальні поняття про газ.
- •1.1.Схема перерозподілу енергії в термодинамічній системі.
- •6. Другий закон термодинаміки.
- •7. Цикл компресора.
- •3. Газові закони. Суміш газів.
- •5.Термодинамічні процеси
- •Тема: "Теоретичні цикли"
- •2. Процес впуску.
- •3. Процес стиску.
- •Тема: Дійсні цикли
- •4. Процес випуску
- •5. Показники робочого циклу і двигуна.
- •5.2. Ефективні показники двигуна.
- •Тепловий баланс двигуна (самостійно)
- •Заняття № 5. Карбюрація План заняття.
- •1. Вимоги до карбюратора.
- •2. Елементарний карбюратор з графіком зміни тисків.
- •3. Швидкість руху повітря та палива та їх миттєва витрата.
- •1. Явище карбюрації.
- •2. Найпростіший карбюратор
- •3. Характеристика найпростішого карбюратора
- •4. Характеристика ідеального карбюратора
- •2. Типи головних дозувальних систем ( самостійно)
- •5.1.4. Додаткові паливодозуючі системи і пристрої карбюраторів
- •Заняття № 6: « сумішоутворення в дизельних двигунах»
- •1. Процес розпилення палива
- •2. Вплив розпилення на процес сумішоутворення.
- •Заняття №7 . Характеристики автомобільних двигунів
- •2. Характеристика холостого ходу
- •6.2. Швидкісні характеристики
- •4. Навантажувальні характеристики (Самостійне вивчення)
- •5. Регулювальні характеристики
- •Заняття № 8. Кінематика кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2. Визначення переміщення, швидкості та прискорення поршня від кута повороту кривошипа.
- •1. Типи кривошипно-шатунних механізмів, основні поняття і позначення ( самостійно )
- •2 .Кінематичний розрахунок кшм
- •Заняття № 9. Динаміка кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1. Зведення мас деталей кривошипно-шатунного механізму.
- •1.1 Зведення маси шатунної групи.
- •1.3.1. Визначення сумарної маси еквівалентної схеми рядного кшм.
- •1.3.2 Визначення сумарної маси еквівалентної схеми V- подібного кшм.
- •2. Сили і моменти, які діють в кривошипно – шатунному механізмі одноциліндрового двигуна.
- •2.1. Сили тиску газів. (самостійно)
- •2.2. Сили інерції .( самостійно)
- •2.3. Сила інерції обертових мас. (самостійно)
- •2.4. Сумарні сили і моменти, що діють в кшм одноциліндрового двигуна.
- •2.5. Аналітичний вираз сил і моментів.
- •2.6. Сили, які діють на шийки колінчастого валу.(самостійно)
- •Заняття № 10. Зрівноваженість двигунів План заняття.
- •1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз та їх зрівноваження.
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двз.
- •1.1.Сили і моменти, які викликають не зрівноваженість двз
- •1.2.Загальні умови зрівноваженості двз. Критерії зрівноваженості
- •1.3. Зрівноваження одноциліндрового двигуна.
- •1.3.1. Зрівноваження сили інерції - kr
- •2. Зрівноваження багатоциліндрових двигунів.
- •2.1.Правила зрівноваження багатоциліндрових двигунів:
- •2.2. Зрівноваження 4-х тактного рядного 4-х циліндрового двигуна.
- •Заняття №11. Кривошипно-шатунний та газорозподільний механізми
- •1.2.1. Конструкція нерухомі групи деталей кривошипно-шатунного механізму
- •1.2.2. Конструкція рухомої групи деталей кривошипно-шатунного механізма.
- •2.Газорозподільний механізм
- •2.3. Типи грм та їх порівнювальна оцінка.
- •2.4. Конструкція, матеріал виготовлення деталей грм
- •Заняття № 12. Система охолодження та мащення. План заняття.
- •1. Типи систем, вимоги до систем охолодження та мащення, вимоги до вузлів.
- •2. Конструктивні особливості будови вузлів систем охолодження та мащення
- •1.1. Типи систем охолодження.
- •1.2. Рідинна система охолодження.
- •2.1. Особливості експлуатації рідинної системи охолодження
- •2.2. Повітряна система охолодження.
- •2. Система мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови системи мащення
- •2.1. Вимоги до систем мащення, вимоги до вузлів.
- •2.2. Конструктивні особливості будови систем мащення
- •Перспективи розвитку двигунів нетрадиційних схем ( самостійне вивчення)
- •1. Адіабатні дизелі
- •2. Двигун зовнішнього згоряння
- •3. Роторно-поршневі двигуни
- •4. Газотурбінні двигуни
- •5. Парові двигуни
- •6. Електричні двигуни
- •7. Інерційні двигуни
- •Література
6.2. Швидкісні характеристики
Швидкісною характеристикою називається залежність ефективної потужності, крутного моменту, витрати палива та інших показників роботи двигуна від частоти обертання.
Швидкісна характеристика, що відповідає повній подачі палива, називається зовнішньою швидкісною характеристикою. Усі проміжні характеристики, які знімаються при незмінному положенні керуючих органів, називаються частковими швидкісними характеристиками.
В умовах експлуатації двигун працює за зовнішньою характеристикою тоді, коли автомобіль рухатиметься на прямій передачі з максимально відкритою дросельною заслінкою, або рейка паливного насоса буде встановлена на максимальну подачу палива.
Рис.2,а. Зовнішня швидкісна Рис. 2,б. Зовнішня швидкісна
характеристика бензинового двигуна характеристика дизельного двигуна
Зміни частоти обертання досягають за допомогою зміни (зменшення або збільшення) навантаження. При цьому положення регулюючого органа (дроселя або рейки) залишається незмінним.
На рис. 2.а. показано зовнішню швидкісну характеристику бензинового двигуна. Характер кривих визначається зміною величини середнього ефективного тиску Ре, який в основному залежить від частоти обертання, коефіцієнта наповнення, коефіцієнта надлишку повітря, втрат на тертя і теплових втрат. На малих обертах процес згоряння в циліндрах двигуна відбувається повільно і з великими тепловими втратами, тому величина середнього ефективного тиску, а отже, ефективної потужності незначна. У міру збільшення частоти обертання термодинамічні умови згоряння значно поліпшуються і крива потужності круто піднімається вгору. Проте із збільшенням частоти обертання коефіцієнт наповнення ηυ знижується і збільшуються механічні втрати ηм.
Це призводить до зниження інтенсивності наростання ефективної потужності. При швидкості обертання nN крива потужності досягає свого максимального положення, а потім, внаслідок значного зменшення середнього ефективного тиску Ре і збільшення механічних втрат ηм., починає знижуватися.
Характеристику двигуна зазвичай знімають до швидкості обертання пмтс, яка для різних типів двигунів змінюється у межах (1,10…1,25) nN. Крива крутного моменту Ме при деякій частоті пм також має максимум. Дальше збільшення п веде до зменшення крутного моменту, яке визначається середнім ефективним тиском Ре, коефіцієнтом наповнення ηυ і механічним ККД двигуна ηм.
У зв'язку із збільшенням частоти обертання годинна витрата палива Gп зростає, незважаючи на деяке зниження коефіцієнта наповнення ηυ.
Характер кривої питомої ефективної витрати палива ge , визначається характером зміни годинної витрати палива Gп та ефективної потужності Nе, оскільки:
ge
=
(г/кВт·год)
При nge min питома ефективна витрата палива досягає мінімального значення gemin. Будь-яке відхилення п від nge min веде до погіршення економічності двигуна.
При експлуатації двигун працює найефективніше в діапазоні частоти обертання nN ...nM, якому відповідає і мінімальна витрата палива gemin, На рис. 6.4 показано зовнішню швидкісну характеристику дизеля. За характером ці криві майже не відрізняються від кривих рис. 6.3, тому що вони визначаються однаковими факторами.
На малих обертах п регулятор не впливає на зовнішню характеристику. Але після того, як досягнута частота обертання, на яку відрегульовано регулятор (nном) , останній вступає в дію і перешкоджає дальшому збільшенню п.
Робота двигуна на режимі, вищому від номінального (nном) , веде до зростання механічних навантажень на двигун і до появи димного вихлопу внаслідок погіршення умов згоряння палива.
На зовнішніх характеристиках (рис. 6.2,а,б) можна відмітити ряд характерних точок:
nмін – мінімальна стійка частота обертання; пмакс – максимальна частота обертання; пM – частота обертання при максимальному крутному моменті; nN – частота обертання при максимальній потужності; ngemin – швидкість обертання при мінімальній ефективній питомій .витраті палива. Важливим показником транспортного ДВЗ є коефіцієнт пристосовності, який показує здатність двигуна долати зростаючий момент опору внаслідок підвищення величини крутного моменту без переходу на нижчу передачу. Його визначають за формулою
K
=
де Меmax - максимальний крутний момент; МeN - крутний момент при максимальній потужності.
Для бензинових двигунів K = 1,25...1,45, для дизелів без регулятора частоти обертання К < 1,15. Це пояснюється тим, що у дизелів характеристика крутного моменту більш полога, ніж у бензинових двигунів.
Для поліпшення пристосованості дизельних двигунів застосовують коректори подачі палива, що дає можливість при зменшенні частоти обертання підвищити крутний момент на 15…20%, а коефіцієнт пристосованості - до К = 1,23.
Часткові швидкісні характеристики знімаються при проміжних положеннях органів керування.