
- •6.170102 «Системи технічного захисту інформації»
- •Загальні методичні вказівки
- •Лабораторна робота 1 дослідження схем уВімкнення біполярних транзисторів у підсилЮвальнИх каскадах
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 6 дослідження схем на операційних підсилювачах
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведення експериментів
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 8 дослідження ДіОдНиХ обмежувачів і ДіодниХ форМувачів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 9 дослідження активНих ФільтріВ на операЦійному підсилювачі (Оп)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 10 дослідження нелінійних перетворювачів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведення експеріментів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 11 дослідження схем генераторів електричних сигналів (прямокутних імпульсів)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведення експериментів
- •Порядок проведення експериментів
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 13 Дослідження схем Цифро-аналогових (цап) і аналого-цифрових перетворювачів (ацп)
- •Короткі теоретичні відомості
- •Схеми ацп
- •Порядок проведения экспериментов
- •Дослідження однонапівперіодного і двонапівперіодного випрямлячів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні завдання
- •6.170102 “Системи технічного захисту інформації”
Контрольні питання
Порівняйте режими класів А, С та АВ за величиною вихідної потужності, ККД, нелінійними спотвореннями і углам отсечки.
У якому режимі (А або В) працюють транзистори підсилювачів потужності, наведених на рис. 4.6?
Чи можна на виході підсилювача потужності (рис. 4.7) одержати сигнал більший за абсолютним значенням, ніж вхідний?
Чи зміниться фаза вихідного сигналу при проходженні через підсилювач на рис. 4.6?
Яка природа спотворень типу „сходинка”?
Які переваги двотактного каскаду перед однотактним?
Лабораторна робота 5
ДОСЛІДЖЕННЯ НЕІНВЕРТУВАЛЬНИХ
ТА ІНВЕРТУВАЛЬНИХ СХЕМ УВІМКНЕННЯ ОПЕРАЦІЙНИХ ПІДСИЛЮВАЧІВ
Мета роботи: дослідити схеми неінвертувальних та інвертувальних схем на операційних підсилювачах (ОП).
Короткі теоретичні відомості
Коефіцієнт підсилення неінвертувального ОП (рис. 5.1) обчислюється за формулою:
.
Рис. 5.1. Неінвертувальний підсилювач на ОП |
Рис. 5.2. Інвертувальний підсилювач на ОП |
Постійна складова
вихідної напруги підсилювача
визначається добутком напруги зсуву
на коефіцієнт підсилення схеми
:
.
(5.1)
Коефіцієнт підсилення неінвертувального підсилювача на ОП зі зворотним зв’язком (рис. 5.2) обчислюється за формулою:
.
Знак „мінус” у формулі означає, що вихідна напруга інвертувального підсилювача знаходиться в протифазі з вхідною напругою.
Постійна складова вихідної напруги підсилювача обчислюється за формулою (5.1).
Порядок проведення експериментів
При проведені єкспериментів на вхід підсилювача подавайте синусоідальну напругу амплітудой 1В і частотой 1кГц.
Експеримент 1. Робота неінвертувального підсилювача у режимі підсилення синусоїдальної напруги.
Зібрати схему, зображену на рис. 5.1.
Розрахувати коефіцієнт підсилення напруги підсилювача за заданим значенням параметрів компонентів схеми. Увімкнути джерело живлення схеми.
Виміряти амплітуди вхідної і вихідної напруг, постійну складову вихідної напруги і різницю фаз між вхідною і вихідною напругами.
За результатами вимірів розрахувати коефіцієнт підсилення за напругою підсилювача.
Експеримент 2. Дослідження впливу параметрів схеми на режим її роботи.
У схемі на рис. 5.1
зменшити значення опору
до 10 кОм.
Увімкнути живлення схеми. Повторити
всі операції експерименту 1 при нових
параметрах компонентів. Отримані
результати занести
у табл. 5.1.
Таблиця 5.1
Параметри |
Розрахунки |
Виміри |
Коефіцієнт підсилення, |
201 |
200 |
Амплітуда вхідної напруги, |
|
5мВ |
Амплітуда
вихідної напруги,
|
|
1В |
Постійна складова напруги, |
|
0.002 |
Різниця фаз між вхідною і вихідною напругами, град |
|
0 |
Параметри |
Розрахунки |
Виміри |
Коефіцієнт підсилення, |
101 |
100 |
Амплітуда вхідної напруги, |
|
5мВ |
Амплітуда вихідної напруги, |
|
0.5В |
Постійна складова напруги, |
|
0.001 |
Різниця фаз між вхідною і вихідною напругами, град |
|
0 |
Параметри |
Розрахунки |
Виміри |
Коефіцієнт підсилення, |
10 |
10 |
Амплітуда вхідної напруги, |
|
5мВ |
Амплітуда вихідної напруги, |
|
50мВ |
Постійна складова напруги, |
|
|
Різниця фаз між вхідною і вихідною напругами, град |
|
180
|
Параметри |
Розрахунки |
Виміри |
Коефіцієнт підсилення, |
100 |
100 |
Амплітуда вхідної напруги, |
|
5мВ |
Амплітуда вихідної напруги, |
|
500мВ |
Постійна складова напруги, |
|
|
Різниця фаз між вхідною і вихідною напругами, град |
|
180 |
Експеримент 3. Робота інвертувального підсилювача у режимі підсилення синусоїдальної напруги.
Зібрати схему, зображену на рис. 5.2.
Повторити пп. 2-4 експерименту 1 для цієї схеми.
Експеримент 4. Дослідження впливу параметрів схеми на режим її роботи.
Встановити (схема на рис. 5.2) значення опору
кОм. Увімкнути джерело живлення схеми.
Провести експеримент 2 для цієї схеми.