2.7. Характеристики бокових порід.

Для позначення типів бокових порід використовують трибуквені індекси АБП чи АБС, де

А – тип основної покрівлі за проявленням гірського тиску;

Б – тип безпосередньої покрівлі за стійкістю;

П – міцна безпосередня підошва;

С – слабка безпосередня підошва.

Підошва відноситься до міцної, якщо і до слабкої при .

2.8 Установлення типу покрівлі і її індексу.

Тип покрівлі і її індекс установлюється в результаті вивчення заданих гірничогеологічних умов за конкретною стратиграфічною колонкою пласта і бічних порід. Потім виконується зіставлення літологічного складу з даними, приведеними в додатку (додаток А табл. 1; додаток Б табл. 2.)

2.9. Розпушуваність обвалених порід і заповнення ними виробленого простору.

У виробленому просторі спочатку обвалюється безпосередня покрівля, потім – основна.

При обваленні порід безпосередньої покрівлі її обсяг збільшується. У залежності від потужності безпосередньої покрівлі обвалені породи можуть частково або ж цілком заповнити вироблений простір (підбутити основну покрівлю (рис. 2.1)).

Для розрахунків заповнення виробленого простору обваленою породою використовують коефіцієнт розпушення К_р, який дорівнює

^, (2.5)

де V₁ – об’єм обваленої породи; V₂ – об’єм породи в масиві.

Рис. 2.1 Схема до розрахунку заповнення виробленого простору обваленою породою

При опусканні обвалених порід основної покрівлі відбувається ущільнення раніше обвалених порід безпосередньої покрівлі. Максимальному ущільненню порід відповідає мінімальний коефіцієнт розпушення, його називають залишковим коефіцієнтом розпушення (К_ост.).

Чисельні значення коефіцієнтів розпушення деяких порід приведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Значення коефіцієнтів розпушення

Порода	Кр	Кост
Пісок М'яке вугілля Глинистий сланець Пісковиковий сланець Пісковик міцний	1,05 – 1,15 1,2 1,4 1,6 – 1,8 1,5 – 1,8	1,01 – 1,03 1,05 1,10 – 1,25 1,10 – 1,15 1,25 – 1,3

Обвалена порода підбутить основну покрівлю (рис. 2.1) за умови, коли:

. (2.5)

Звідси

, (2.6)

де h_н.к. – потужність порід безпосередньої покрівлі, м;

m – потужність пласта, м.

Звичайно при розрахунках використовують залишковий коефіцієнт розпушення. При К_ост.=1,15 , обвалені породи повністю заповнюють вироблений простір і стають штучною опорою для основної покрівлі. Величина заповнення виробленого простору h_зап складе h_зап=k_рh_нк, м. Вільний простір між поверхнею обвалень породи й основною покрівлею (h_св), виходячи з розрахункової схеми (рис. 2.1), буде h_св = h_вир - h_зап, м, де h_вир – відстань від підошви пласта до основної покрівлі h_вир=m + h_нк.

Умовні позначення деяких типів порід приведені в табл. 2.3

Таблиця 2.3

Умовні позначення деяких типів порід

Умовні позначення	Породи	Густина γ, т/м3	Межа міцності на одноосне стискання, МПа
			безпосередня покрівля	основна покрівля
	Аргіліт	2.6-2.7	20-80	60-200
	Алевроліт	2.5-2.6	20-80	60-200
	Вапняк	2.7	20-80	60-200
	Пісковик	2.5-2.6	—	60-200
	Глиняний сланець	2.5-2.7	20-70	70-150
	Пісковиковий сланець	2.5-2.7	25-80	80-150