
- •21 Принципи формування і використання трудових ресурсів регіону.
- •22 Регіональні аспекти концепції сталого розвитку суспільства
- •23 Значення мінеральних ресурсів для економічного розвитку регіону
- •24 Значення водних ресурсів для економічного розвитку регіону
- •25 Значення земельних ресурсів для економічного розвитку регіону
- •26 Значення агрокліматичних ресурсів для економічного розвитку ресурси
- •27 Значення лісових ресурсів для економічного розвитку регіону
- •28 Особливості використання туристичних ресурсів регіонів
- •29 Туризм як феномен соціально-економічного розвитку регіонів
- •30 Туристична індустрія регіону як соціально-економічна система
29 Туризм як феномен соціально-економічного розвитку регіонів
1 Рекреація-це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які розташовані поза їх постійним помешканням. Рекреація охоплює всі види відпочинку. Відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.
Туризм- тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.
2 Туристичні потреби-це потяг до мандрівок, пізнання нового – співпадають з реакціями потреби і включають необхідність у психо – фізичному і духовному розвитку сил індивіда. Психо фізичні потреби людини реалізуються через рух харчування і сон, а духовні через пізнання, спілкування, оздоровлення.
Туристичні ресурси- сукупність природно-кліматичних, оздоровчих, історико-культурних, пізнавальних та соціально-побутових ресурсів відповідної території, які задовольняють різноманітні потреби туриста.
3 Класифікація туристичної діяльності-перетворююча,пізнавальна,ціннісно-орієнтаційна,комунікативна.
4 Типологія туристів і відвідувачів- Типологія туристів за ознакою стилю життя передбачає більш поглиблений підхід до виокремлення типів, оскільки розглядає людину та її поведінку не ізольовано, а у зв'язку з життєвою позицією, ставленням до різних речей та бажань. Залежно від стилю життя вирізняють чотири типи туристів:
— любителі насолод висувають дуже високі вимоги до якості відпочинку. Для них подорож є способом самовираження. Метою відпочинку є отримання задоволення; вони дозволяють собі деякі слабкості або бажають отримати спортивне навантаження;
— тенденційні туристи, для яких відпочинок пов'язаний з можливістю знайти і виявити себе як особистість. Це відпочиваючі з високими вимогами, але на відміну від попередньої групи не вимагають умов класу "люкс". Вони тукають усамітнення з природою, тиші, можливості психологічної розрядки; усвідомлюють проблеми навколишнього середовища, цікавляться політикою і культурою регіону, який зібралися відвідати;
— сімейні туристи — виключно сім'ї з дітьми, які надають перевагу відпочинку у колі родини, родичів, друзів. Вони відпочивають у зручній і спокійній обстановці, купують послуги за вигідними цінами, часто самі обслуговують себе, не люблять, щоб їм заважали;
— туристи, орієнтовані суто на відпочинок, порівняно пасивні, проводять свою відпустку традиційно: насолоджуються тишею, довго сплять, люблять смачно й багато поїсти, здійснюють короткі прогулянки і недалекі поїздки. Любителі такого відпочинку радіють, якщо на час відпустки можуть зберегти свої улюблені звички, оскільки не захоплюються експериментами.
Іноді виокремлюють і туристів-снобів, яким подобається розповідати про ті місця, які побачили, про готелі, в яких зупинялися, про ресторани, які відвідували, але де ніколи не був їх співрозмовник. Снобізм туриста може бути корисним для турфірми. Менеджеру потрібно чимало знань, навичок і винахідливості, щоб допомогти туристу-спобу витратити певну кількість часу, грошей і енергії під час подорожі.
Типи відвідувачів- раціоналісти, фланери (тобто люди, які відвідують виставку без точно визначені цілі), невпевнені в собі, самовпевнені, набундючені, нервові, новатори, консерватори, випадкові, «туристи», «проспектоїди», язливі, «франти», грубіяни, «шпигуни».
5 Типологія туристичних маршрутів- такі туристичні маршрути: а) пішохідні; б) кінні; в) велосипедні; г) мотоциклетні; д) автомобільні; е) залізничні; е) авіаційні; ж) круїзні (морські та річкові); з) космічні (ракетні). Залежно від сезонності вирізняють: а) цілорічні маршрути; б) сезонні; в) декілька сезонні. За ознакою тривалості туристичні маршрути поділяються на: а) уїкендові (1-2 доби); б) короткотермінові (тиждень); в) середньотермінові (2-3 тижні); г) тривалі (місяць - декілька місяців); д) кругосвітні. За контингентом маршрути бувають: а) шкільні; б) молодіжні; в) сімейні; г) для дорослих; д) осіб зрілого віку; е) професійно-орієнтовані; є) конфесійно-орієнтовані. За формою розрізняють: а) лінійні; б) кільцеві; в) радіальні; г) комбіновані туристичні маршрути