- •6. В сполуці сн3-сн2-сн3 виділений атом карбону є:
- •7 . В сполуці виділений атом карбону є:
- •8 . В сполуці виділений атом карбону є:
- •Олеодистеарин;
- •Фосфатидилсерин;
- •Олеодистеарин;
- •Складні ефіри карбонових кислот і нижчих одноатомних спиртів.
- •217. В організмі людини з насичених вищих жирних кислот переважає
- •Стеародипальмітин;
- •Гетероцикли
- •Фурацилін;
- •Піридину; Нікотинової кислоти;
- •Ксантин
- •Індол *імідазол
- •Нуклеозиди та нуклеотиди
- •D. Цистин, метіонін.
- •A. Глюкози;
- •A. Аргінін і аспарагін;
- •C. Серин і аспарагін;
- •*C. Пептидних;
- •А. Первинну;
- •А. Зменшується кількість вільних соон-груп.
- •*А. Гістидину
- •А. Хондромукоїдами
- •*D. Гепарином
- •D. Розчинність газів тим менша, чим більша концентрація розчинних у воді солей
- •Методи оксидиметрії
- •Комплексоутворення в біологічних системах
- •Біогенні елементи
- •Каталіз і каталізатори
- •В. Процес обміну електронами
- •В. Процес обміну електронами
- •Колоїдні розчини. Властивості колоїдних
- •В основі старіння колоїдних систем полягає процес:
- •Розчини вмс
- •Олеодистеарин;
- •Фосфатидилсерин;
- •Олеодистеарин;
- •Складні ефіри карбонових кислот і нижчих одноатомних спиртів.
- •217. В організмі людини з насичених вищих жирних кислот переважає
- •Стеародипальмітин;
- •Гетероцикли
- •Фурацилін;
- •Піридину; Нікотинової кислоти;
- •Ксантин
- •Індол *імідазол
- •Нуклеозиди та нуклеотиди
- •D. Цистин, метіонін.
- •A. Глюкози;
- •A. Аргінін і аспарагін;
- •C. Серин і аспарагін;
- •*C. Пептидних;
- •А. Первинну;
- •А. Зменшується кількість вільних соон-груп.
- •*А. Гістидину
- •А. Хондромукоїдами
- •*D. Гепарином
- •Медична хімія . Кафедра фармацевтичної хімії. Модуль №1
- •D. Розчинність газів тим менша, чим більша концентрація розчинних у воді солей
- •Методи оксидиметрії
- •Комплексоутворення в біологічних системах
- •Біогенні елементи
- •Каталіз і каталізатори
- •В. Процес обміну електронами
- •В. Процес обміну електронами
- •Колоїдні розчини. Властивості колоїдних
- •В основі старіння колоїдних систем полягає процес:
- •Розчини вмс
- •Олеодистеарин;
- •Фосфатидилсерин;
- •Олеодистеарин;
- •Складні ефіри карбонових кислот і нижчих одноатомних спиртів.
- •217. В організмі людини з насичених вищих жирних кислот переважає
- •Стеародипальмітин;
- •Гетероцикли
- •Фурацилін;
- •Піридину; Нікотинової кислоти;
- •Ксантин
- •Індол *імідазол
- •Нуклеозиди та нуклеотиди
- •D. Цистин, метіонін.
- •A. Глюкози;
- •A. Аргінін і аспарагін;
- •C. Серин і аспарагін;
- •*C. Пептидних;
- •А. Первинну;
- •А. Зменшується кількість вільних соон-груп.
- •*А. Гістидину
- •А. Хондромукоїдами
- •*D. Гепарином
- •Медична хімія . Кафедра фармацевтичної хімії. Модуль №1
- •D. Розчинність газів тим менша, чим більша концентрація розчинних у воді солей
- •Методи оксидиметрії
- •Комплексоутворення в біологічних системах
- •Біогенні елементи
- •Каталіз і каталізатори
- •В. Процес обміну електронами
- •В. Процес обміну електронами
- •Колоїдні розчини. Властивості колоїдних
- •В основі старіння колоїдних систем полягає процес:
- •Розчини вмс
*C. Пептидних;
D. Водневих;
E. Гідрофобних.
510. При денатурації відбувається руйнування зв’язків в молекулі білка, за винятком:
A. Водневих
B. Іонних
*C. Пептидних.
D. Гідрофобних
E. Сил Ван-дер-Вальса
511. Висолювання – це зворотнє осадження білків з розчину під дією:
A. Солей важких металів
B. Концентрованих мінеральних кислот
*C. Насичених та напівнасичених солей лужних та лужноземельних металів.
D. Алкалоїдів
E. Високої температури
512. Вибрати основні типи впорядкованості вторинної структури природних білків:
A. γ і α – спіраль;
*B. α – спіраль і β структура;
C. ∆ - і α – спіраль;
D. γ і ∆ - спіраль;
E. β і γ структури.
513. Із поданих варіантів виберіть групу в якій є лише глікопротеїни:
*Муцин, казеїноген;
Гемоглобі, меозин;
Церулоплазмін, каталаза;
Цитохром, білірубін;
Гістони, білівердин.
515. Вибрати вірну відповідь. Пептиди це:
Органічні сполуки, похідні вуглеводнів, що мають у своєму складі карбоксильну групу
Біоорганічні високомолекулярні сполуки, складної будови, побудовані із залишків α-L-амінокислот, що сполучені амідними (пептидними) зв’язками;
Сполуки, що мають циклічну будову молекули
*Біомолекули, що відрізняються від власне білків меншою молекулярною масою та фізико-хімічними характеристиками;
Похідні ароматичних вуглеводнів.
516. Осадження білків за допомогою концентрованої азотної чи сульфосаліцилової кислот застосовують в медицині з метою:
*Визначення білка в сечі
Розподілу амінокислот
Визначення білка в крові
Очищення білка від низькомолекулярних домішок
Отримання однорідної білкової фракції
517. До складу поліпептидного ланцюга білка входять:
β-D-амінокислоти;
γ-L-амінокислоти;
γ-D-амінокислоти;
β-D-амінокислоти;
*α-L-амінокислоти.
518 Ізоелектрична точка білка це:
Значення рН середовища, в якому сумарний електричний заряд білкової молекули = 0.
Значення рН середовища, в якому сумарний електричний заряд білкової молекули = 1.
Значення рН середовища, в якому сумарний електричний заряд білкової молекули = 2.
Значення рН середовища, в якому сумарний електричний заряд білкової молекули = 1.5.
Значення рН середовища, в якому сумарний електричний заряд білкової молекули = 10.
519. В ізоелектричній точці…..
А. Білок стає найбільш іонізованим;
*В. Білок є електронейтральним;
С. Молекула білка набуває позитивного заряду;
D. Розчинність білка найбільша;
Е. Білок рухливий в електричному полі.
520. Каталітична функція білків полягає у тому, що
Білки здійснюють імунний захист;
Білки скорочують м’язи;
Білки здійснюють міжклітинний транспорт біомолекул;
*Всі ферменти являються за своєю хімічною природою білками або комплексами білків з небілковими сполуками;
Білки входять до структури біомембран, складають основу цитоскелету.
521. Денатурація білків - це:
Втрата білками гідрофобних властивостей і набуття гідрофільних.
*Повна втрата білками нативних властивостей з порушенням їх структури.
Осадження солями лужних та лужноземельних металів.
Здатність до діалізу.
Здатність білків утворювати гелі.
522. Лікар призначив пацієнту аналіз білкових фракцій крові. В лабораторії був використаний метод електрофорезу. Яка властивість білків дає змогу застосовувати даний метод?
Здатність до набухання
Оптична активність
Високий онкотичний тиск
*Наявність електричного заряду
Висока в’язкість
523. Кислотні властивості білків зумовлені наявністю в молекулі білка:
Лужних амінокислот;
Гідрофобних амінокислот;
Гістонів – ядерних білків;
*Кислих амінокислот;
Нейтральних амінокислот.
524. Класифікація білків за походженням:
Білки плазми крові, печінки;
*Людські, мікробні, тваринні білки;
Глобулярні, фібрилярні білки;
Кислі, основні білки;
Альбуміни, глобуліни, гістони.
525. З біологічної рідини шляхом висолювання виділили білок, який буде використаний для лікування. Яким методом можна звільнити його від низькомолекулярних домішок?
Секвенацією
Денатурацією
Висолюванням
Електрофорезом
*Діалізом
526. Захисна функція розчинів білків від коагуляції електролітами полягає у тому, що:
Біли втрачають гідрофобні властивості і набувають гідрофільних.
Білки здатні втрачати нативні властивості з порушенням їх структури.
Білки здатні осаджюватися солями лужних та лужноземельних металів.
Білки здатні до діалізу.
*Білки здатні утворювати розчини і адсорбуватися на частинках гідрофобних золів.
527. Що є основою виконання білком специфічних біологічних функцій:
Наявність NH2 групи;
Наявність подвійного зв’язку;
*Наявність просторової організації білка;
Наявність водневих зв’язків;
Наявність пептидних зв’язків.
528. Лужні властивості білків зумовлені наявністю в молекулі білка:
Кислих амінокислот;
Нейтральних амінокислот;
Пепсину;
*Лужних амінокислот;
Ароматичних амінокислот.
529. Класифікація білків за наявністю заряду та кислотності:
Білки плазми крові, печінки;
Людські, мікробні, тваринні;
Глобулярні, фібрилярні;
*Кислі, основні;
Альбуміни, глобуліни, гістони.
530. Для білків характерні властивості:
Низька молекулярна маса;
Не кристалізуються;
*Амфотерність;
Проходять через напівпроникні мембрани;
Висолювання солями важких металів.
531. Молекулярна маса білків коливається в межах:
1 – 500 Да;
500 – 1000 Да;
1000 – 5000 Да;
500 - 10000 Да;
*5000 - кілька мільйонів Да.
532. Молекулярна маса білків складає (Да:
*Від кількох тисяч до кількох мільйонів;
Від 100 – 300;
До 1000;
До 80;
Менше 1.
533. Білки за будовою поділяються:
*Глобулярні і фібрилярні;
Циклічні і ациклічні;
Ароматичні, насичені і ненасичені;
Важко і легкорозчинні;
Кислі і основні.
534. Структурна функція білків полягає у тому, що:
Білки здійснюють імунний захист;
Білки скорочують м’язи;
Білки здійснюють міжклітинний транспорт біомолекул;
Всі ферменти являються за своєю хімічною природою білками або комплексами білків з небілковими сполуками;
*Білки входять до структури біомембран, складають основу цитоскелету.
535. Молекули, які беруть участь у адгезії, тобто забезпечують фізичний контакт між клітинами, за хімічною природою є:
А. Хромопротеїнами;
*В. Протеогліканами;
С. Ліпопротеїнами;
D. Фосфопротеїнами;
Е. Фосфоліпідами.
536. Гідролізат виділеного з молока білка дає позитивні реакції: біуретову і з молібденовокислим амонієм. Який був виділений білок?
*А. Фосфопротеїн;
В. Металопротеїн;
С. Нуклеопротеїн;
D. Гліпопротеїн;
Е. Ліпопротеїн.
537. До складних білків належать:
А. Альбуміни, глобуліни, ліпопротеїни;
В. Протаміни, фосфатиди, хромопротеїни;
С. Гліцерофосфатиди, протеїнази, актоміозин;
D. Фібрин, металопротеїни, гангліозиди;
*Е. Нуклео-, фосфо-, ліпо-, гліко-, хромопротеїни.
537. Глікопротеїни складаються з білка та:
А. Цереброзидів;
*В. Вуглеводних компонентів;
С. Неорганічного фосфору;
D. Забарвлених речовин;
Е. Нуклеотидів.
539. Казеїноген - це білок класу:
А. Глікопротеїнів;
В. Хромопротеїнів;
*С. Фосфопротеїнів;
D. Нуклеопротеїнів;
Е. Ліпопротеїнів.
540. Нуклеопротеїни складаються з:
А. Нуклеозидів та простих білків;
*В. Нуклеїнових кислот та протамінів або гістонів;
С. Протамінів або гістонів та нуклеозидів;
D. Альбумінів і гістонів та пуринових основ;
Е. Простих білків та піримідинових основ.
541. Четвертинну структуру білка визначають методом:
А. Спектрополяриметрії;
В. Секвенації;
*С. Рентгеноструктурного аналізу;
D. Ультрацентрифугування;
Е. Іонообмінної хроматографії.
542. Гемоглобін - це білок:
А. Первинної структури;
В. Вторинної;
С. Третинної;
*D. Четвертинної;
Е. Пентапептид.
543. Вторину структуру білка визначають методом:
*А. Спектрополяриметрії;
В. Секвенації;
С. Рентгеноструктурного аналізу;
Д. Ультрацентрифугування;
Е. Іонообмінної хроматографії.
544. Методом Едмана можна визначити ... структуру:
*А. Первинної структури;
В. Вторинної;
С. Третинної;
D. Четвертинної;
Е. Пентапептид.
545. У розчині змінилося рН. Які зв’язки руйнуються в структурі молекули білка?
А. Ковалентні;
В. Пептидні;
*С. Гідрофобні;
D. Дисульфідні;
Е. Водневі.
546. Методом спектрополяриметрії можна визначати білки, що мають структуру:
