21.Облікові регістри, їх класифікація та значення в бухгалтерському обліку.

Облікові регістри — це носії інформації встановленої форми і змісту, призначені для реєстрації, відображення, накопичення, групування й узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами, на рахунках бухгалтерського обліку.

Записи господарських операцій у регістрах називаються обліковою реєстрацією.

Для обліку та реєстрації господарських операцій підприємства застосовують різноманітні за формою, змістом, способом відображення і нагромадження інформації облікові регістри. Склад облікових регістрів залежить від прийнятої на підприємстві форми бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку за зовнішнім виглядом використовують такі облікові регістри: книги, журнали, відомості, картки, машинограми, окремі листки.

За характером записів облікові регістри поділяють на хронологічні, систематичні та комбіновані.

Хронологічними називають такі облікові регістри, в яких записи здійснюють у календарній послідовності відповідно до часу здійснення і оформлення господарської операції (реєстраційний журнал операцій, касова книга тощо).

Систематичні облікові регістри призначені для відображення у визначеній послідовності з певним групуванням однорідних за економічним змістом операцій на відповідних синтетичних і аналітичних рахунках (Головна книга, картки складського обліку та ін.).

Комбіновані — це такі регістри, в яких поєднано хронологічні та систематичні записи (книга Журнал-Головна, журнали-ордери, відомості тощо).

За обсягом змісту облікові регістри поділяються на регістри синтетичного, аналітичного обліку та комбіновані.

За своєю будовою (формою) облікові регістри розрізняються односторонні, двосторонні, багатографні та шахові.

22.Економічний зміст основних засобів, їх класифікація та оцінка.

Відповідно до ПсБО 7: Основні засоби – це матер активи, які під-во утримує з метою:

-викор їх у процесі вир-ва або постачання товарів, надання послуг;

-здавання в оренду іншим особам;

-для здійсн адм. І соц.-культурних ф-цій;

очікуваний строк корисного викор(експлуатації) яких більше одного олку(або операційного циклу.

Класифікація осн. засобів:

1. За функціон призначенням: виробничі і невиробничі

2. За галузевою ознакою: промислові, будівельні, с/г, транспортні, засоби зв’язку;

3. За викор: діючі, недіючі, запасні.

4. За ознакою належності: власні, орендовані.

Для цілей БО осн засоби класифікуються за такими грцпами:

1. Земельні ділянки

2. Капітальні витрати на поліпшення земель

3. Будинки, споруди та передавальні пристрої

4. Машини та обладнання

5. Транспортні засоби

6. Інструменти, приладдя та інвентар

7. Робоча та продуктивна худоба

8. Багаторічні насадження

9. Інші осн засоби

Оцінка осн.засобів:

Первісна вар-ть – історична(фактична) собівартість осн засобів, у сумі грош коштів, або справедливої вар-ті інших активів, сплачених на дату придбання осн засобів;

Справедлива в-ть – сума, за якою може бути здійсн обмін активу або оплата зобов’язання в рез-ті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Переоцінена в-ть – вартість активів після її переоцінки.

Зношена в-ть – сума накопиченої амортизації в процесі експлуатації осн засобів.

Залишкова в-ть – первісна в-ть за мінусом нарахованого зносу.

Ліквідаційна вар-ть – сума коштів або в-ть інших активів, яку під-во очікує отримати від реалізації(лік від) необ.активів після закінчення строку її експлуатації, пов’язаних з продажем(ліквідацією).

Чиста в-ть реалізації – справедлива в-ть необх активу за вирахуванням очікуваних витрат на його ралізацію.