43.Облік розрахунків з іншими дебіторами.

Інші дебітори – це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими обліковують на решті субрахунків класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”. Облік розрахунків із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.

Бюджетна установа відповідно до діючого законодавства не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку з тим, що бюджетна установа має право перераховувати гроші авансом.

Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою.

Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунку 36 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є:

· розрахунки в порядку планових платежів;

· розрахунки з підзвітними особами;

· розрахунки за відшкодування завданих збитків;

· розрахунки з іншими дебіторами.

Облік ведеться на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», щодо інших операцій, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37, зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки. За Дебетом – виникнення д.з., за Кредитом – її погашення чи списання.

45.Облік резерву сумнівних боргів.

Класифікація дебіторської заборгованості здійснгрупуванням деб забор за строками її непогашення із встановленням коеф сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється під-вом, виходячи з фактичної безнадійної деб заборгованості за попередні звітні роки.

Після визначення коеф сумнівності за кожною групою деб заборгованості розраховується резерв сумнівних боргів.

Величина резерву визначається як сума добутків поточної дебіт заборгованості та коеф сумнівності відповідної групи. Розрахована сума резерву сумнівних боргів записується на відповідну статтю балансу і одночасно на статтю « Інші операційні витрати» звіту про фін результати. Резерв сумнівних боргів ств на під-ві наприкінці звітного періода. Аналітичний облік за рах 38 « Резерв сумнівних боргів» ведеться у розрізі боржників або за строками непогашення дебзаборгованості.

46.Фінансові інвестиції, критерії їх визначення, види та оцінка.

Регламентується ПсБО 12 « Фін ін.-ції».

Фін ін.-ції – вкладення вільних фін активів у цінні папери з метою отримання прибутку(дивідендів, відсотків), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Види:

-вкладення до статутного капіталу інших під-ств;

-придбання цінних паперів інших емітентів;

-переведення грош коштів на депозити в банки тощо.

Залежно від строків:

Поточні (корострокові) фін інвестиції – це інвестиції, що легко реалізуються та призначаються для утримання протягом терміну, що не перевищує одного року.

Довгострокові фін ін.-ції – це ін.-ції, які не можуть бути класифіковані як поточні і не можуть бути вільно реалізовані в будь-який моент, тобто неліквідні активи.

Залежно від видів придбаних цінних паперів: пайові(дають право власності) та боргові(не надають право власності).

За формою власності: приватні, державні, іноземні та спільні.

За територією вкладення: внутрішні і зовнішні.

Залежно від способу придбання: прямі та портфельні.

Фінансові ін.-ції визначаються як активи, що утримуються з метою:

-одержання доходів(прибутку0 у вигляді дивідендів, відсотків;

-набуття вигідних відносин з іншими під-ми;

-отримання майб вигід від зростання вартості здійснених інвестицій.

Поточні та довгострокові фін ін.-ції при придбанні оцінюються та відображаються в БО за собівартістю, що формується відповідно до активів, які були передані в оплату.