34.Методи обліку запасів та їх застосування в сучасних умовах.

У разі продажу або інших операцій оцінка запасів здійснюється за такими методами: 1. ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів – викор при невеликій номенклатурі товарів, а також для викон спец замовлень. Викор, коли під-во заздалегідь знає, які конкретно одиниці запасів відпущено, а які залишились. 2. Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасу шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на початку звітного місяці і вартості одержаної у затратний місяць запасів на сумарну їх кількість. 3. Метод ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надійшли на підприємство. Тобто запаси, які перші випускаються оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. 4. Метод ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, яка є протилежною їх надходженню. 5. Метод нормативних затрат базується на застосуванні норм витрат на одиницю продукції, які встановлені підприємством з урахуванням виробничих потужностей. 6. Метод ціни продажу базується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту націнки на товари.

35.Документальне оформлення та облік надходження, переміщення та вибуття запасів.

Надходження та переміщення запасів.

Перелік форм первинних документів для обліку наявності та руху запасів: прибутковий ордер (М-4), акт про приймання матеріалів (М-7), лімітно-забірна картка (М-8), акт-вимога на заміну (М-10), накладна-вимога на відпуск (М-11), картка складського обліку матеріалів (М-12), накладна на відпуск товарно-мат цінностей (М-20).

Для узагальнення інформ про наявність і рух сировини і матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива, тари, буд мат, запасних частин та інших матеріалів призначено рах 20. За дебетом рах 20 відоб надходження запасів на п-ство та їх дооцінку, за кредитом – витрати на вироб, переробку, відпуск на сторону, уцінку.

Вибуття запасів.

Основними документами є: лімітно-забірні картки (вик-ся для оформлення видачі зі складу запасів, що витрачаються у вир-ві систематично. Один екземпляр передається цеху-одержувачу, інший – складу. Вказується ліміт видачі матеріалу на місяць або квартал); накладна-вимога (для разової видачі запасів зі складу на вир-во, яка випускається у 2 примірниках і підписується голбухг. або уповноваженою особою. Реквізити: дата, підстава видачі, призвіще кому видати, назва матеріалу, одиниці виміру, кількість, ціна, сума, підписи осіб одержувача, голбухг., здійснив видачу); акт-вимога (для обліку видачі матеріалів понад установлений ліміт або у разі заміни матеріалів і є підставою для списання їх зі складу. Виписується на 1 вид матеріалів і багаторазову видачу останнього в межах ліміту в 2 примірниках. Здача актів в бухгалтерію здійснюється після видачі всієї кількості матеріалів.)

37.Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.

Для обліку МШП передбачено рахунок 22, призначений для узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношувальних предметів, що належать під-ву. До МШП належать предмети, що викор-ся протягом не більше 1 року або нормального операційного циклу, якщо він більше 1 року: інструменти, інвентар, спеціальне оснащення, одяг тощо. За Дебетом – надходження запасів (придбання, повернення на склад з експлуатації), за Кредитом – відпуск в експлуатацію із списанням на витрати, списання нестач і втрат від псування МШП. На підставі первинних документів, прийнятих від матеріально відповідальних осіб, у бухгалтерії проводять записи в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. № МШ-8).

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, встановлених, виходячи з потреб підприємства.