
- •Тема 2. Еволюція теорій менеджменту
- •2.1. Історія формування менеджменту
- •Файоль вважав, що адміністрування соціальної організації полягає в тому, щоб:
- •А. Файоль висловив вимоги до керівника, який повинен:
- •Емерсон вважав, що належна організація та принципи - основні передумови продуктивності. Основні з них:
- •Він рекомендував шість способів привертати до себе людей:
- •Він вивів такі основні правила для всякої праці:
- •Гастєв розробив такі основні положення наукової організації праці (ноп):
- •2.2. Основні положення традиційного менеджменту
- •2.3. Нові реалії менеджменту
- •2.4. Основні характеристики сучасного менеджменту
- •Запитання та завдання для обговорення
Тема 2. Еволюція теорій менеджменту
2.1. Історія формування менеджменту
Наука управління має давню історію. З моменту зародження людського суспільства завжди, коли людина ставила перед собою певні цілі чи завдання, виникала потреба в управлінні, в забезпеченні відповідної організації праці чи виробництва.
Людством нагромаджено багатий досвід удосконалення управління. Його вивчення і використання сприяє поліпшенню умов виробництва, досягненню кращих його результатів.
Вивчення проблем управління підприємством в умовах конкуренції розпочалося ще в XIX ст. Поділ праці, кооперація й організація праці на підприємстві та їх відповідність рівню концентрації виробництва стали предметом уваги англійського математика Ч.Беббіджа, автора першої у світі обчислювальної машини.
Перші сходи наука про організацію та управління дала в галузі промислового виробництва. До її засновників належить Фредерік У. Тейлор. Його основні праці - «Відрядна система» та «Принципи управління», що видані у 1896-1911 рр., - започаткували нову навчальну дисципліну. Тейлор говорив, якщо у минулому у вирішенні питань організації та управління на першому місці стояв організатор, то нині на перше місце виходить система організації праці. Дослідження Тейлора з проблем наукової організації виробництва стали першою спробою створити окрему науку управління. Його твори, насамперед «Наукова організація праці», поклали початок розвитку менеджменту в США, а потім і в інших країнах.
Основну увагу він зосереджував на вивченні з допомогою спостереження та хронометражу рухів робітника, розробці рекомендацій щодо ліквідації непродуктивних витрат людської енергії та підвищення ефективності праці. Якщо спрощено викласти суть тейлоризму, то в ньому все зводилося до того, щоб синхронізувати, злити в єдине ціле працю людини і машини, створити своєрідний механізм «людина-машина». За Тейлором, продуктивність людської праці зрештою визначатиметься саме досконалістю цієї «людиномашини». Але в своїй «теорії» Тейлор не брав до уваги, що одна частина цієї «машини» має властивість, якої позбавлена інша, - людську психологію.
Великий внесок у розвиток теорії менеджменту вніс француз А.Файоль. Анрі Файоль (1841-1925) - французький інженер та науковець, який розробив і запровадив струнку систему управління виробництвом. У центрі цієї системи - адміністративна доктрина, що визначала суть адміністративних функцій, їхнє призначення, принципи адміністративного керування тощо. Основні теоретичні висновки Файоля щодо проблем удосконалення управління викладені в його книзі «Загальне і промислове управління» 1916 р. Відомі також його твори «Наукова організація праці» і «Позитивне управління». Файоль зробив спробу ввести принципи Тейлора про функціональну організацію підприємства в адміністративне вчення. Новим було тут розчленування процесу управління на фази. Як і Тейлор, Файоль прагнув гармонії між працею і капіталом, розвиваючи «корпоративний дух» як один з найважливіших організаційних принципів управління.