Запам'ятайте

Суброгація - це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.

Контрибуція - це право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розподілити витрати з відшкодування збитків.

Співстрахування - це страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками.

Перестрахування - це страхування страховиком ризиків виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика.

Диверсифікація. Законодавством багатьох країн світу можливості диверсифікації, тобто поширення активності страхових товариств за рамки основного бізнесу, обмежені.

Основними суб'єктами страхування є: страховики – юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми, що мають державний дозвіл (ліцензію) на здійснення страхових операцій, відають утворенням і витрачанням коштів страхового фонду. Страховиками можуть виступати державні страхові організації, акціонерні страхові товариства, товариства Взаємного страхування і перестрахування. В умовах ринкового господарства найпоширенішими є страхові компанії у формі акціонерних товариств або сумісних підприємств. Концентрація капіталу на акціонерній основі забезпечує фінансову незалежність страхових організацій;

Страхувальники - юридичні і фізичні особи, що мають страховий інтерес і вступають у відносини зі страховиками за приписом закону, іншого нормативного акта або на підставі двосторонньої угоди у формі договору страхування. На підтвердження укладеного договору страхування страховик видає страхувальнику страхове свідоцтво (поліс), в якому містяться правила страхування, перелік страхових ризиків, розмір страхової суми і страхової премії (внеску), порядок зміни і припинення договору та інші умови, що регулюють відносини сторін.

Страхування - це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який має певний обсяг відповідальності, і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення, у разі необхідності перестраховує частину освітнього.

Страхування є системою особливих грошових відносин, що займають проміжну ланку між фінансовими і кредитними відносинами, а тому йому об'єктивно належить особлива роль в інфраструктурі ринку. Кошти, мобілізовані шляхом страхування, утворюють особливі фонди цільового призначення - страхові фонди.

Зверніть увагу

Характеристика страхування майна сільськогосподарських підприємств. Страхування сільськогосподарських підприємств характеризується комплексністю. Воно включає в себе страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень, тварин, будинків, машин, транспортних засобів, кормів, насіння, готової |продукції та інших матеріальних цінностей. Усе це об'єкти майновою страхування. Об'єкти страхування розбито на чотири групи:

1. Урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку. Виняток становить урожай природних сінокосів і пасовищ, культур, посіяних на зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав, а також культур, які господарство висівало протягом трьох - п'яти років, але жодного разу не отримувало врожаю.

2. Дерева і плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, та виноградники. Не приймаються на страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад 70%, а також ті, що підлягають списанню з балансу.

3. Сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, сім'ї бджіл у вуликах, крім господарств, де щодо тварин установлено карантин або інші обмеження у зв'язку з інфекційними захворюваннями.

4. Будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об'єкти незавершеного будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, сировина, матеріали, продукція. Риболовецькі господарства можуть страхувати також судна та засоби лову.

Страхування тварин. Страхування тварин здійснюється при досягненні ними певного віку, за винятком молодняку великої рогатої худоби, коней, свиней, овець, кіз, хутрових звірів, кролів, домашньої птиці, які на випадок знищення або вимушеного забою внаслідок стихійного лиха, пожежі, дії електричного струму страхуються незалежно від віку.

Свині, хутрові звірі й кролі приймаються на страхування після досяг­нення ними чотиримісячного віку: домашня птиця яйценосних порід -п'ятимісячного: птиця в господарствах, що спеціалізуються на вирощуванні бройлерів - одномісячного: велика рогата худоба, вівці й кози - шестимісячного віку; коні - після одного року.

Вартість, за якою приймаються на страхування тварини, будівлі, споруди. Тварини приймаються на страхування в договірній сумі, але не вищій за балансову вартість. Таким же чином визначається страхова сума за матеріали, корми, насіння, готову продукцію та інші матеріальні цінності. Щодо тварин і зазначених щойно активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються на страхування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.

Тварини, будівлі, обладнання тощо можуть бути прийняті на страхування і в сумі, меншій за їх балансову (розрахункову) вартість. У такому разі всі об'єкти відповідного виду майна вважаються застрахованими в тому відсотку їх балансової вартості, в якому їх узято на страхування в цілому.

Визначення страхових платежів при страхуванні тварин. Страхові платежі визначаються в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається на страхування. Для нього від страхової суми відкидають франшизу, різницю перемножують па тарифну ставку і ділять на 100. Правилами НАСК "Оранта" передбачена можливість - з огляду на ступінь ризику та обставини укладання договору страхування, застосовувати знижувальні (від 0,5 до 1) або підвищувальні (від 1 до 5) коефіцієнти.

Страхувальники, які протягом двох років безперервно страхували тварини, будівлі, споруди та інше майно у повній вартості, а врожай сільськогосподарських культур - у повній розрахунковій страховій сумі, не одержуючи при цьому страхового відшкодування, мають право на знижку суми обчислених страхових платежів у розмірі до 20%, при страхуванні протягом трьох років - 30, протягом чотирьох і більше років - 40%.

Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менш як 50% відповідної суми — зі страхування тварин і іншою майна до вступу договору страхування в дію, але не пізніше ЗО днів з дня його підписання.

Визначення розміру збитку при загибелі тварин. Розмір збитку, завданого загибеллю тварин визначається, як добуток між встановленою середньою страховою сумою за одну голову тварини за договором страхування і кількістю загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей і шкурок хутрових тварин. У разі, якщо за висновком ветеринарної служби м'ясо буде визнане непридатним для використання, страхове відшкодування виплачується як за тварин, що загинули.

Визначення розміру збитку за майно, що входить до складу основних засобів. При знищенні майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на нову балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й впорядкування майна після страхового випадку за мінусом вартості залишків. При пошкодженні майна збиток визначають, виходячи з вартості відновлення за цінами, що існували на момент укладання договору страхування.

Визначення розміру збитку при пошкодженні кормів, насіння, готової продукції. Збиток при пошкодженні (пропаданні) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.

Страхове відшкодування за пропале або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної в договорі.

Однією з гострих проблем в АІІК є захист врожаю сільськогосподарських культур, за допомогою якого певною мірою можна стабілізувати економіку самих господарств, агропромисловий комплекс та й економіку держави в цілому.

Об'єкти страхування. На страхування можуть бути прийняті:

• врожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень плодоносного віку (за винятком врожаю природних сінокосів і пасовищ, культур, посіяних па зелене добриво, сіяних підпокривних та безпокривних багаторічних трав):

• дерева і кущі плодово-ягідних насаджень, що зростають у садах, та виноградники.

Об'єкти, що не беруться на страхування. Не може бути об'єктом страхування:

• врожай сільськогосподарської культури, яку господарство висівало три-п'ять років, але жодного року не одержувало врожаю;

• врожай багаторічних насаджень плодоносною віку, якщо господарство не одержувало врожаю з цих насаджень протягом п'яти років, що передували укладанню договору страхування;

• багаторічні насадження, що зростають в садах, знос або зрідження яких становить 70 і більше відсотків; такі, що підлягають списанню з балансу у зв'язку з плановою реконструкцією і викорчовуванням, природним відмиранням, псуванням та інше; вражені хворобами, шкідниками рослин.

Ризики, що беруться на страхування. Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень провадиться на випадок загибелі чи пошкодження їх внаслідок:

• вимерзання, заморозку, граду, зливи, бурі, урагану, посухи, повені, селю, пожежі;

• вимокання, випрівання, якщо це сталося внаслідок стихійного лиха. Страхування врожаю сільськогосподарських культур, вирощуваних у захищеному грунті, провадиться на випадок загибелі чи пошкодження їх внаслідок:

• граду, зливи, бурі, урагану, повені, селю, пожежі, якщо було пошкодження самої споруди;

• припинення подачі електроенергії, викликаної стихійним лихом або аварією у цих спорудах.

Страхування дерев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що вирощують у садах та виноградниках, провадиться на випадок повної загибелі (відмирання підземної і надземної їх частин всіх або окремих дерев, кущів); внаслідок морозів, сильних снігопадів, повені, бурі, урагану, зливи, граду, обвалу, зсуву, селю, землетрусу, пожежі, посухи, за винятком культур, які вирощуються у зрошуваних зонах, а також повного їх знищення карантинними комахами, якщо страхувальник не отримував офіційного попередження про це.

Встановлення страхової суми. Страхова сума за договором страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається в договірній сумі, але не більше 70% вартості.

Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається мно­женням ціни за одиницю продукції, заявленої страхувальником і узгодженої із страховиком, та середню врожайність з 1 га за останні п'ять років і площею, з якої заплановано одержати врожай.

Вартість багаторічних насаджень розраховується, виходячи з балансу страхувальника за попередній рік, в тому числі тих, що вступають у плодоносний вік того року, на який укладається договір страхування.

Сума страхових платежів визначається множенням тарифної ставки на встановлену страхову суму і діленням на 100.

Терміни сплати страхового платежу. Термін сплати першої частини страхового платежу встановлюється за згодою сторін, але не пізніше 30 днів з часу підписання договору. Решта страхових платежів сплачується: в 2-3 терміни за згодою сторін, але не пізніше першого дня початку збирання врожаю однієї із культур, що передбачено агротехнічними умовами; зі страхування багаторічних насаджень - не пізніше трьох місяців після внесення платежів першого строку.

Вартість врожаю сільськогосподарських культур визначається для обчислення страхових платежів за даними обліку і звітності страхувальників, виходячи із середньої врожайності за останні п'ять років і погоджених із страхувальником цін у розрахунку на площу, яка була зайнята культурами у попередні роки (озимі культури і багаторічні сіяні трави - під урожай поточного року); по багаторічних насадженнях в розрахунок береться площа насаджень плодоносного віку попереднього року.

Вартість врожаю визначається по кожній культурі, овочах і баштанних культурах, сіяних травах, плодово-ягідних насадженнях, квітах і квітково-декоративних рослинах, а деяких інших - в цілому по групі.

Страхувальник зобов'язаний протягом трьох діб із дня загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур, а також загибелі багаторічних насаджень (або із дня, коли можна було встановити факт загибелі або пошкодження) повідомити про це страховика. Повідомлення подається сільськогосподарським підприємством.

Страховик, одержавши повідомлення, перевіряє факт і причини загибелі або пошкодження, враховуючи матеріали компетентних органів, відповідних науково-дослідних інститутів, станцій захисту рослин, інспекцій з карантину рослин та інших організацій, проводять спостереження, про вплив метеорологічних та інших природних умов, шкідників і захворювань рослин на стан сільськогосподарських культур і насаджень даній місцевості. При відсутності зазначених матеріалів повідомлення перевіряється на місці з урахуванням висновків представника районного відділу сільського господарства. Результати перевірки відображуються у довідці на зворотній стороні бланку. На підтвердження отримання повідомлення господарству наступного дня відсилається довідка на бланку.

Збиток страхувальників у зв'язку із втратами врожаю внаслідок загибелі або пошкодження сільськогосподарських культур визначається страховиком на підставі акта про загибель пошкодження посівів (посадок) сільськогосподарських культур.