
- •Гроші та кредит
- •Розділ I Гроші, грошовий оборот та грошова система
- •Розділ IV Гроші у світовій економіці
- •Тема 1. Природа грошей
- •1.1. Походження, суть та вартість грошей
- •1.2. Форми грошей та їх еволюція
- •1.3. Функції грошей
- •1.4. Класична кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошові потоки
- •2.1. Суть і структура грошового обороту
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
- •2.3. Грошова маса
- •2.4. Швидкiсть обiгу грошей
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •3.1. Суть і структура грошового ринку
- •3.2. Попит на гроші
- •3.3. Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші
- •Сучасний монетаризм
- •Кейнсіанські теорії
- •3.4. Пропозиція грошей
- •3.5. Механізм формування пропозиції грошей
- •3.6. Роль банківської системи у формуванні пропозиції грошей
- •3.7. Рівновага на грошовому ринку та процент
- •Тема 4. Грошова система
- •4.1. Поняття грошової системи та її елементи
- •4.2. Типи грошових систем
- •4.3. Становлення грошової системи україни
- •Тема 5. Система розрахунків
- •5.1. Умови і принципи організації безготівкового платіжного обороту
- •5.2. Форми безготівкових розрахунків
- •Порядок оформлення розрахункових документів
- •Розрахунки iз застосуванням платiжних доручень
- •Розрахунки гарантованими дорученнями
- •Розрахунки iз застосуванням платiжних вимог-доручень
- •Порядок здiйснення розрахункiв чеками
- •Розрахунки акредитивами
- •1. Програмно-технічні комплекси системи електронних платежів (арм-1, арм-2, арм-3).
- •5.4. Вексель у платіжному обороті
- •5.5. Організація та прогнозування готівкового обороту
- •Прогнозування монетарної програми
- •Емісійно-касове регулювання
- •Організація готівкового обороту
- •5.6. Національна система електронних платежів
- •Тема 6. Гроші та інфляція
- •6.1. Теоретичні концепції інфляції
- •6.2. Суть та форми інфляції
- •6.3. Причини інфляції
- •Інфляція попиту
- •Фіскальна інфляція
- •Інфляція витрат
- •Імпортна інфляція
- •6.4. Показники вимірювання інфляції
- •6.5. Особливості інфляційного процесу в україні
- •6.6. Методи регулювання інфляції
- •Тема 7. Грошові реформи
- •7.1. Класифікація грошових реформ
- •7.2. Моделі грошових реформ
- •7.3. Грошова реформа в україні (2—16 вересня 1996 р.)
- •Тема 8. Кредит — форма руху позичкового капіталу
- •8.1. Особливості функціонування позичкового капіталу. Ринок позичкових капіталів
- •8.2. Позичковий процент
- •8.3. Походження та суть кредиту
- •8.4. Функції і роль кредиту
- •Тема 9. Теорії кредиту
- •9.1. Натуралістична теорія кредиту
- •9.2. Капіталотворча теорія кредиту
- •Тема 10. Форми кредиту
- •10.1. Комерційний кредит
- •10.2. Споживчий кредит
- •10.3. Державний кредит
- •10.4. Міжнародний кредит
- •10.5. Банківський кредит
- •3. За терміном користування кредити поділяються:
- •4. За строками користування кредити розподіляються:
- •5. За характером забезпечення:
- •6. За характером повернення:
- •8. Залежно від кількості кредиторів розрізняють:
- •Тема 11. Основи банківського кредитування
- •11.1. Система банківського кредитування
- •11.2. Принципи банківського кредитування
- •11.3. Форми забезпечення кредитів
- •2. Цінні папери.
- •3. Передача контрактів.
- •4. Передача (цесія) дебіторської заборгованості.
- •11.4. Економічний зміст та форми страхування кредитів
- •11.5. Методи банківського кредитування
- •11.6. Механізм банківського кредитування
- •1. Документи, що засвідчують право клієнта на отримання кредиту:
- •2. Техніко-економічне обгрунтування заходу, що кредитується:
- •3. Документи для визначення фінансового стану і кредито- спроможності позичальника:
- •4. Форми зобов’язань щодо забезпечення кредиту:
- •Тема 12. Характеристика окремих видів кредитів
- •12.1. Кредити під заставу цінних паперів
- •12.2. Вексельні кредити
- •12.3. Довгостроковий кредит
- •12.4. Лізинг-кредит
- •Розділ iіі
- •Тема 13. Поняття кредитної системи
- •13.1. Суть і структура кредитної системи
- •13.2. Походження і функції банків
- •Тема 14. Комерційні банки як основна ланка кредитної системи
- •14.1. Функції і типи комерційних банків
- •1. Структурою органів управління.
- •2. Структурою функціональних підрозділів і служб банку.
- •14.3. Загальна характеристика банківських операцій
- •14.4. Пасивні операції комерційних банків
- •14.5. Активні операції комерційних банків
- •14.6. Комісійно-посередницькі банківські операції
- •14.7. Показники діяльності банків
- •1. Абсолютний розмір (сума) прибутку (збитку) банку
- •2. Рентабельність капіталу (roe return on equity)
- •3. Рентабельність активів (roa return on assest)
- •5. Рівень витрат (частка прибутку в доходах)
- •6. Дохідність активів
- •7. Загальна рентабельність
- •8. Показник банківського ризику (індекс Кука)
- •Тема 15. Центральний банк, його роль в економіці
- •15.1. Організація діяльності центральних банків
- •15.2. Функції центрального банку
- •Баланс національного банку україни
- •15.3. Механізм реалізації грошово-кредитної політики
- •15.4. Незалежність центральних банків
- •15.5. Статус та функції Національного банку України
- •15.6. Грошово-кредитна політика нбу
- •Тема 16. Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
- •16.1. Поняття про спеціалізоваНі кредитно-фінансоВі інституТи та основні види їх
- •16.2. Страхові компанії
- •16.3. Пенсійні фонди
- •16.4. Інвестиційні фонди
- •16.5. Фінансові компанії
- •16.6. Кредитні спілки
- •16.7. Ломбарди
- •16.8. Міжбанківські об’єднання
- •1. Збільшення обсягів операцій з допомогою концентрації ресурсів.
- •2. Розподілення ризиків, що дає можливість обмежити втрати кожного учасника консорціуму за можливих неплатежів клієнтів.
- •Розділ IV
- •Тема 17. Валютні відносини та валютні системи
- •17.1. Валютні системи
- •17.2. Валютний курс і курсова політика
- •Моделі валютних курсів
- •17.3. Порядок визначення валютних курсів
- •17.4. Регулювання валютних курсів
- •17.5. Режим валютного курсу в україні
- •Валютні курси
- •17.6. Валютне регулювання і валютний контроль
- •Тема 18. Валютний ринок
- •18.1. Загальна характеристика та структура валютного ринку
- •18.2. Валютні операції. Котирування валют
- •18.3. Валютні ризики і методи валютного страхування
- •Тема 19. Платіжний баланс
- •Міжнародна валютна ліквідність України1
- •Позиція України в Міжнародному валютному фонді, млн сдр
3.3. Мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші
Монетарна теорія розглядає багатство як один із визначальних чинників попиту на гроші. У працях Дж. Кейнса розроблена методологія оцінки попиту на різні форми багатства. Гроші це тільки одна із розмаїтих форм багатства. Відтак попит на гроші являє собою попит на одну з можливих форм багатства, а саме на ту, яку індивідууми мають намір зберігати у грошовій формі. Це означає, що попит на гроші слід розглядати як попит на запас грошей на певний фіксований у часі момент, а не як потік грошей, який визначається за певний період.
Попит на гроші відрізняється від попиту на інші товари. Гроші бажані не задля самих себе, а для того, щоб купувати необхідні товари. Грішми володіють через їхню представницьку вартість. Але зберігання грошей є обмеженим, оскільки нагромадження багатства у формі грошей, а не в інших формах характеризується вартістю втрачених можливостей: ми відмовляємося від процентного доходу, дивідендів, зберігаючи гроші «на руках». А тому попит на гроші зумовлений потребою здійснювати трансакційні операції (мотив споживання) і бажанням володіти активами в майбутньому, тобто утримувати гроші як засіб нагромадження вартості.
Отже, існують два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші: попит на гроші для трансакцій і попит на гроші як на активи.
Попит на гроші для трансакцій. Такий попит існує завжди, оскільки індивідууми потребують готівки чи поточних рахунків, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. Такі потреби в грошах забезпечуються через М1 і пов’язані здебільшого з обсягом операцій або номінальним ВВП.
Попит на гроші для трансакцій чутливий до втрат від зберігання грошей. Коли процентна ставка на альтернативні види активів зростає порівняно зі ставкою процента на гроші, то фізичні та юридичні особи намагаються зменшити суми нагромадження своїх грошей і воліють зберігати гроші як активи.
Попит на гроші як на активи. Таке визначення попиту на гроші монетаристами зводиться до концептуального поняття «портфель». Зміст його розкриває, як раціональні інвестори вкладають своє багатство в «портфель» (набір цінних паперів або інших ліквідних активів).
Теорія портфеля грунтується на фундаментальному припущенні, що інвестори здебільшого робитимуть ризиковані вклади тільки тоді, коли їхні доходи від інвестицій будуть ультрависокими. З двох видів доходів, що дають однакові доходи, індивідууми оберуть безпечніший. Щоб відвернути увагу індивідуумів від низькоризикованих активів і привернути до ризикованих (акції, нерухоме майно), останні мають забезпечувати вищі доходи.
Теорія портфеля пояснює, як саме несхильний до ризику інвестор повинен розмістити своє багатство. Важливим правилом є диверсифікація портфеля між різними видами активів. «Не кладіть всі яйця до одного кошика» одна з форм цього правила. Тому не дивно, що багато індивідуумів зберігають гроші не тільки для трансакцій, а як частину своєї стратегії розміщення багатства.
Чинники, що визначають параметри попиту на гроші. Попит на гроші залежить від таких економічних змінних: рівня цін (інфляції), реальних доходів і норми процента. Звідси функціональну залежність попиту на гроші математично можна записати:
(7)
Номінальний попит це та кількість грошей, яка необхідна економічним агентам для задоволення особистих та виробничих потреб. Однак номінальна кількість необхідних в економіці грошей змінюється слідом за зміною цін. Якщо всі ціни, а значить номінальні доходи, подвояться, то потрібно буде просто подвоїти значення відкладення вартості (грошові залишки). Зрозуміло, що відповідно подвоїться і номінальний попит на гроші.
Завжди, коли відбувається зміна рівня цін, а реальні доходи залишаються незмінними, індивідууми, для того щоб зберегти свою купівельну спроможність, повинні змінити відповідно розмір своїх номінальних залишків грошей. Цей висновок можна сформулювати так:
попит на гроші це попит на реальні грошові залишки, або, іншими словами, це величина грошових залишків, визначена з урахуванням їхньої купівельної спроможності.
Як правило, попит на гроші визначається потребою в реальних грошових залишках, що є свідченням зв’язку між грішми та інфляцією. Із рівняння
(8)
видно, що обсяг реальних залишків грошей може змінюватися внаслідок зміни як номінальних грошових залишків, так і рівня цін. Якщо обсяг реальних грошових залишків не змінюється, то збільшення номінальних грошових залишків спричинить зміну рівня цін у тій самій пропорції, в якій змінилася грошова маса. Звідси випливає висновок, що приріст грошової маси в обігу часто є причиною зростання цін, а отже, і причиною інфляції.
Попит на гроші і реальні доходи. Попит на гроші значною мірою залежить від величини доходу. Підвищення рівня доходу (реального ВВП) збільшує обсяг господарських операцій, що потребує для їх забезпечення додаткової кількості грошей. Як наслідок зростає попит на гроші (Md). Якщо обсяг ВВП фіксується на попередньому рівні, а ціни зростають, попит на гроші змінюється адекватно показникові дефлятора ВВП: зростання цін призведе до збільшення Md. У цьому випадку відбивається прагнення суб’єктів ринку зберегти реальний касовий залишок постійним. Коли ж реальні доходи (ВВП) економічних агентів скорочуються, обсяги господарських операцій і потреба в грошах зменшуються. Тому якщо грошова пропозиція витримується на постійному рівні, то в умовах падіння реального ВВП наслідком такої політики буде зростання інфляції.
Попит на реальні грошові залишки математично можна виразити як функціональну залежність від реальних обсягів виробництва (ВВП).
(9)
Із цього рівняння видно, що зміни в індексі цін (Р) за адекватності інших умов не впливають на величину попиту на реальні грошові залишки. Функція попиту на гроші залежить переважно від реального ВВП і номінальної норми процента. А тому функціональну залежність попиту на гроші можна спростити.
Згідно з монетарною теорією реальний попит на гроші являє собою функцію від номінальної процентної ставки і реального рівня доходу:
(10)
Попит на гроші і норма процента. Як відомо, грошові заощадження можуть зберігатися за бажанням власника грошей в альтернативних формах: їх можна помістити у фінансові активи (цінні папери, строкові вклади та депозити тощо), або зберігати у ліквідній формі (готівкових або депозитних) грошей. Відомо, що заощадження у формі фінансових активів забезпечують їхнім власникам дохід у вигляді певного процента, тоді як зберігання активів у формі грошей не дають жодного доходу. І все-таки люди воліють тримати частку своїх активів саме у грошовій формі, а не в інших альтернативних формах. Величина грошей, що перебуває на руках у населення, залежить від нагальних витрат та вигод. У зв’язку з цим вирішення питання про зберігання грошей у формі касових залишків чи фінансових активів здебільшого залежить від норми процента, що в економічній теорії трактується як показник альтернативної вартості заощадження грошей.
Функціональну залежність попиту на гроші від рівня процентної ставки покажемо на рис. 3.6.
Рис. 3.6. Залежність попиту на гроші від процентної ставки
На рисунку показано, що сукупний попит на гроші складається з двох частин: трансакційного (операційного) М1 функції від доходу (Q) і попиту на портфельні активи М2 функції від норми процента (r)
(11)
Крива Md, що похила донизу, показує залежність попиту на портфельні активи від процентної ставки: за інших незмінних умов, коли зростає ставка процента, попит на гроші знижується. Причому крива Md не пересікає ні осі ординат (частина грошей завжди перебуватиме у формі готівки завдяки трансакційному попитові, якою не була б високою процентна ставка), ні осі абсцис (за низького рівня процентних ставок спрацьовує ефект «пастки ліквідності» можливості вільної конвертації менш ліквідних активів у більш ліквідні).
Отже, аналіз чинників, що визначають параметри попиту на гроші, можна узагальнити в табл. 3.1, з якої можна виокремити три аспекти впливу на попит на гроші:
по-перше, зростання динаміки цін залишає незмінним реальний попит на гроші, зумовлюючи при цьому пропорційне збільшення попиту на номінальні грошові залишки;
по-друге, зростання альтернативної вартості збереження грошей зменшує попит на реальні грошові залишки;
по-третє, зростання реальних доходів збільшує попит на реальні грошові залишки.
Таблиця 3.1
ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПОПИТ НА ГРОШІ
-
Показник
Зростання динаміки цін
Зростання реальних доходів
Зростання альтернативної вартості збереження грошей (ставка процента)
Номінальний попит на гроші
Реальний попит на гроші
Пропорційно збільшує залишки грошей Не змінює попиту на реальні залишки грошей
Збільшує попит
Збільшує попит
Зменшує попит
Зменшує попит
Ці три аспекти впливу на попит на гроші вважаються важливими напрямами монетарної політики.
У підсумку стисло сформулюємо основні погляди на трансмісію грошово-кредитної політики: