Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_rekomendatsiyi_dlya_samostiynoyi_roboti_z...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
868.86 Кб
Скачать

Тема 4. Травматизм та професійні захворювання в галузі. Розслідування нещасних випадків Питання

1. Розслідування та облік аварій.

2. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

3. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.

Література: 3, 17, 20-23, 27

Питання 1. Розслідування та облік аварій.

На підприємстві, згідно з вимогами законодавства і нормативних актів з питань цивільної оборони та охорони праці, мають бути опрацьовані і затверджені власником:

— план попередження надзвичайних ситуацій, у якому розглядаються можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного і природного походження, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх попередження, терміни виконання, а також сили і засоби, що залучаються до цих заходів;

— план (інструкція) ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), у якому перелічені всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначені дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обов'язки професійних аварійно-рятувальних формувань або працівників інших підприємств, установ і організацій, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.

До аварій техногенного характеру відносяться аварії на транспорті, пожежі, вибухи, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднюючих речовин, раптове руйнування споруд, обладнання.

Аварії поділяються на дві категорії:

до І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

— загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

— стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;

— збільшилась концентрація забруднюючих речовин у нав­колишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

— зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

до II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

— загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

— зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше).

Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосереднього керівника, робіт або іншу посадову особу підприємства, які, в свою чергу, зобов'язані повідомити власника.

Власник або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язані ввести в дію план ліквідації аварії, вжити, в першу чергу, заходів щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому поширенню аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.

Власник зобов'язаний негайно повідомити про аварію місцевий орган державного нагляду за охороною праці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, місцевий орган виконавчої влади, штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган.

Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться згідно вимог Положення щодо розслідування нещасних випадків.

Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями, що утворюються:

— у разі аварій І категорії — наказом міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням органу виконавчої влади (Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя) за узгодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці, МНС або територіальним штабом цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій;

— у разі аварій II категорії — наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням районного або міського органу виконавчої влади за узгодженням з відповідним органом державного нагляду за охороною праці.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник органу державного нагляду за охороною праці.

У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини, що спричинили її, встановлює факти порушення вимог законодавства та нормативних актів з питань охорони праці, цивільної оборони, правил експлуатації устаткування та технологічних регламентів, визначає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів, конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і галузевих нормативних актів та проекту, встановлює осіб, відповідальних за аварію, намічає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання подібним аваріям.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за встановленою формою.

Залежно від характеру аварії у разі необхідності проведення додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути продовжений органом, який призначив комісію.

За результатами розслідування аварії власник видає наказ, яким відповідно до висновків комісії з розслідування затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці.

Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводить підприємство, де сталася аварія, яке в п'ятиденний термін після закінчення розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Один примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років.

Облік аварій І і II категорій здійснюють підприємства і відповідні органи державного управління та нагляду за охороною праці з реєстрацією їх у журналі за' встановленою формою. При цьому враховуються аварії, внаслідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких нещасні випадки не сталися.

Контроль та нагляд за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління та нагляду за охороною праці.

Запитання для самоперевірки

1. На які категорії поділяються аварії?

2. Опишіть послідовність розслідування аварій.

Питання 2. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розу­міти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до По­рядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. №270.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації);

- переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспортом, на канатній дорозі, фунікулері та ін.);

- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обо­в'язків);

- участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агіта­ційно-пропагандистській діяльності);

- участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

- використання газу у побуті;

- користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та ви­буховими матеріалами;

- виконання робіт у домашньому господарстві;

- використання побутової техніки;

- стихійного лиха;

- перебування в громадських місцях, закладах торгівлі, закла­дах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення та ін.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку вста­новлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Докумен­том, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок не­працездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лі­кувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до район­ної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів прокуратури.

Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був по­терпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визна­чення їх обставин та причин.

Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, район­ної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утворе­ною організацією, де працює потерпілий.

Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури. За результатами розслідування нещасного випадку складаєть­ся акт за формою НПВ (невиробничий травматизм).

На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення про­водять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні ви­падки.

Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадмініст­рації надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадмініст­рацій, які, в свою чергу, подають узагальнені звіти до Держнагляд-охоронпраці.

Запитання для самоперевірки

1. Що розуміють під нещасними випадками невиробничого характеру?

2. Як проводиться розслідування та облік нещасних випадків невиробни­чого характеру? Які документи при цьому оформляються?

Питання 3. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в галузі.

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в ор­ганізації навчання і забезпечення працюючих безпечними засоба­ми захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціо­нальному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів.

Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалі­зації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіоло­гічних і антропометричних особливостей людини.

Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна по­ділити на організаційні та технічні.

Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучен­ня їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керів­ництва та нагляду за роботою; організація раціонального режи­му праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спец-взуттям, особистими засобами захисту; виконання правил екс­плуатації обладнання.

Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішен­ня при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно са­нітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правиль­ний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщен­нях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню ава­ріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових техноло­гій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травма­тизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задо­воленості працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.

Запитання для самоперевірки

1. Які існують основні заходи по запобіганню виробничому травматизму? Опишіть їх.

Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності