Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОМПЛЕКС _ Історія оподат. 2011р..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
811.01 Кб
Скачать

2. Оподаткування у Стародавньому Римі.

В Стародавньому Римі мали поширення так звані трибутні податі (tributum - лат. - податок), які ділилися на трибут громадян і трибут провінціалів.

В мирний час грошових податків громадяни не сплачували. Витрати на управління містом і державою були мінімальними, тому що виборні магістрати виконували свої обов’язки безкоштовно, навіть витрачаючи свої кошти. Це було почесно. Основні витрати здійснювалися на будівництво громадських будівель. Ці витрати зазвичай покривались земельною орендою. Але в військовий час громадяни Риму оподатковувались у відповідності зі своїми прибутками.

В IV - III ст. до н. е. Римська держава розросталась, завойовуючи нові території. Відбувалися зміни і в податковій системі. В завойованих землях вводились місцеві податки та повинності. Як і в Римі, їх розмір залежав від розміру майна громадян. Визначення суми податку відбувалося кожні 5 років. Римські громадяни, які мешкали поза межами Риму, сплачували податки, як державні, так і місцеві.

Пізніше Рим переріс в імперію, до складу якої входили провінції. Мешканці провінцій були підданими імперії, але не користувалися правами громадян. Вони повинні були спачувати податки, що свідчило про їх залежне становище.

Єдиної податкової системи не існувало. Ті міста і землі, які чинили найбільший опір римським легіонам, після завоювання обкладались більш високими податками.

Головним джерелом прибутків в римських провінціях був земельний податок.

Існували і непрямі податки, такі як податок з обороту по ставці 1%, особливий податок з обороту за торгівлю рабами - 4% і податок на звільнення рабів - 5% від їх вартості (ціни).

У 6 р. н.е. імператор Октавіан Август ввів податок на спадщину - 5%. Податком зі спадщини оподатковувались лише громадяни Риму.

В Римі ухилення від сплати податків вважалось злочином проти держави, а найпоширенішими покараннями за державні злочини були смертна кара, кофіскація майна, вигнання, а також позбавлення громадянства.

Література

Основна: 5,6,8,18,31

Додаткова: 8,5,12

Тема 8 Податки Середньовічної феодальної Європи

Плани лекційних занять:

План лекційного заняття № 1

1 Податкова система Візантійської імперії.

1.1Державний лад та фіскальні органи Візантії.

1.2 Загальна характеристика податків, що справлялися на території Візантії.

План лекційного заняття № 2

2 Розвиток системи оподаткування Середньовічної Франції.

2.1 Державний устрій Франції, його вплив на систему оподаткування.

2.2Загальна характеристика податків, що справлялися на території Франції.

Опорний конспект лекцій:

1 Податкова система Візантійської імперії.

1.1Державний лад та фіскальні органи Візантії.

На чолі держави стояв імператор, спадкоємець влади римських цезарів. Він мав усю повноту законодавчої, судової і виконавчої влади і був верховним покровителем і захисником християнської церкви, Візантійська православна церква грала, величезну роль у зміцненні авторитету імператора.

Всі види служб поділялися на придворну, громадянську та військову. Військове управління і командування було відділено від громадянського. Ранньовізантійські імператори, формально верховні головнокомандуючі, фактично перестали бути полководцями. Головним в країні було громадянське управління, військова діяльність підкорялася саме йому. Тому головними, після імператора, були два префекта преторія – «віце-короля», які підкоряли собі всю громадську адміністрацію і здійснювали управління провінціями, містами, збиранням податків, виконанням повинностей, поліцейськими функціями на місцях, забезпеченням армії, судом та ін.