Нерівність в оподаткуванні та її причини у Великому князівстві Литовському
Щоб отримати підтримку місцевої української знаті, литовські князі змушені були йти на різні вчинки. Привілеї від 1413 р., 1432 р., 1434 р. було зведено 1447 р. в один закон, за яким українські та білоруські феодали урівнювалися в правах з литовськими і становили єдиний стан - шляхту, яка звільнялася від податків, оскільки несла військову повинність. У свою чергу їхні кріпосні селяни теж звільнялися від державних податків і виконували лише ті повинності, які були пов'язані зі спорудженням оборонних укріплень.
Ці нововведення знайшли своє юридичне оформлення в «Литовському статуті» 1529 року.
Література
Основна: 6,10,17,49,50,
Додаткова: ,5,8,20
Тема 3. Фіскальна система Української козацької держави та Запорізької Січі.
План лекційного заняття
1. Характеристика козацької казни та способи її наповнення.
2. Фіскальна система Запорізької Січі.
Опорний конспект лекцій:
Характеристика козацької казни та способи її наповнення.
Основними доходами козацької скарбниці були: доходи від експлуатації земель (на хуторах та зимівниках), мисливських та рибальських угідь; військова здобич; допомоги та плати послуги від польського короля та російського царя; судові штрафи; орендна плата за крамниці і вантажні човни (дуби), що належали куреням; плата за перевезення через річки (мостове); податки.
Одна з вищих особливих посад у старшинській адміністрації - генеральний підскарбій. Особа, яка її займала, відповідала за стан фінансів козацького війська, розподіл натуральних і грошових податків, встановлювала мито, очолювала скарбову канцелярію тощо
Скарбниця Січі являла собою одночасно: з одного боку, сховище грошей, цінностей, запасів, військових арсеналів, склад військових клейнодів, архів, з іншого – взаємодія керівних органів влади з населенням.
Основним джерелом прибутків державного скарбу були встановлені загальні податки, якими обкладалося все населення. Постійні податки називалися «поборами», надзвичайні – «стацією».
Фіскальна система Запорізької Січі.
Література
Основна: 2,6,61
Додаткова:5,6,7,20
Тема 4. Оподаткування на українських землях у складі Російської імперії
План лекційного заняття
1. Податкова політика та реформи Петра І.
2. Податки за часів правління Катерини ІІ.
3. Податкові реформи за часів правління Олександра І.
Опорний конспект лекцій:
1. Податкова політика та реформи Петра І.
2. Податки за часів правління Катерини ІІ.
З ім'ям Катерини II пов'язана одна з трагічних сторінок в історії України. Саме за її правління в 1764 році було ліквідовано Гетьманське правління і фактично Запорізька Січ. Замість неї була створена Малоросійська колегія, до якої входили в основному представники Великоросії.
У 1775 році в Російській імперії була введена так звана Казьонна палата, яка довгий час контролювала поповнення податків.
Пізніше, з переходом на нову систему оподаткування, що була орієнтована на обкладення доходів, збільшення і введення нових податків,
Важливою частиною реформ Катерини II у сфері оподаткування було введення для купців гільдійського податку (збору), який був різновидом промислового податку.
У період царювання Катерини II головним прямим податком був подушний податок, на його частку припадало від 30 до 33 % державних доходів.