4. Вплив християнства на податкову систему Київській Русі.
З появою християнства з’явилися нові податки на користь духовенства.
Із введенням християнства на Русі великим феодалом стала церква.
Згідно з «Уставом Великого Князя Київського і всея Русі» духовенство для своїх потреб збирало мито під час проведення організованих свят, ярмарок тощо.
У 988 – 996 рр. князь Володимир Святославович встановив церковну «десятину», що призначалася на будівництво церкви Богородиці (Десятинної церкви у місті Києві). Спочатку це була тимчасова подать у розмірі 1/10 всіх доходів населення. Пізніше цей податок переріс в постійний дохід на потреби духовенства.
Літературні джерела
Основна: 1,6,16,32,34,44,46,51,57
Додаткова:2,5,8,12,20
Тема 2. Оподаткування на Українських землях у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої
План лекційного заняття
1. Податковий тягар зумовлений боротьбою Великого князівства Литовського із Золотою Ордою.
2. Реформування системи оподаткування після завершення війни
3. Загальна характеристика системи збору податків Великого князівства Литовського.
4. Нерівність в оподаткуванні та її причини у Великому князівстві Литовському
Опорний конспект лекцій:
1. Податковий тягар зумовлений боротьбою Великого князівства Литовського із Золотою Ордою.
2. Реформування системи оподаткування після завершення війни
На початку 16 ст. уряд запровадив новий поголовний податок з усього населення.
Воловщина - як вид податку сплачувався залежно від кількості худоби (волів). Іноді в документах цей вид податку називали «подать», «подачки», «поплатки», «дань». Податок збирали спеціальні так звані «бірчі» в основному грошима, а також худобою, продуктами. Він був поширений на Волині і спрямований на утримання великокнязівського двору.
Стація - подібний до воловщини натуральний податок, який селяни сплачували для забезпечення великого князя і його двору під час подорожей територією князівства їжею, фуражом, підводами, місцями для проживання. У кожному повіті були завчасно визначені спеціальні місця, куди міг прибути князь.
Поштучне - натуральний податок у 14-17 ст. Його сплачували державні так звані «коронні» селяни.
Поволовщина - це прямий грошовий податок на Україні (Київщина, Переяславщина, Поділля, Волинь) був розповсюджений у другій половині 16 - першій половині 17 ст. Його сплачували державі всі без винятку категорії залежного селянства. Стягувався цей податок у розмірі від 4 до 60 грошів.
У 16 ст. (1550 р.) сплачувався такий вид податку, як «пищальні гроші», які йшли на утримання стрільців; найманої піхоти, яким платили грішми, хлібом, сіллю. Крім пищальних грошей, для утримання армії збиралися так звані ямчужні податі, податі на городову та засічну справу (будівництво укріплень), полонянині гроші, проводилися в натуральній та грошовій формах.
Загальна характеристика системи збору податків Великого князівства Литовського.
Населення села на загальних зборах розподіляло всю суму платежів між окремими господарствами.
Найбільші проблеми під час збору податків виникали у населення зі сплатою їх грошової частини.
Для впорядкування податкової системи уряд періодично проводив перепис населення волостей, міст, сіл і дворів.
Бояри виконували військову повинність і звільнялися від усіх основних державних податків, крім серебщини і ординщини.