123. Екологія – це наука, яка вивчає:

1. рослин та тварин минулих геологічних епох та шляхи розвитку органічного світу в минулому;

2. спадковість та мінливість живих організмів, основні закони та шляхи управління даними явищами;

3. взаємодію живих організмів, їх угруповань між собою та з середовищем існування, особливості функціонування природних та антропогенних екосистем, вплив людини на природні комплекси різного рангу;

4. процеси життєдіяльності (функції) організмів тварин та рослин, їх окремих клітин, тканин, органів та систем органів;

5. зародковий та постнатальний періоди індивідуального розвитку живих організмів (онтогенезу).

124. Аутекологія – це:

1. розділ екології, який вивчає угруповання гідробіонтів;

2. сукупність прикладних аспектів екології, вплив техногенного навантаження на довкілля;

3. розділ екології, який вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії: їх структуру, стан, способи саморегуляції;

4. розділ загальної екології, який вивчає взаємовідносини особин або груп особин, що належать до одного виду і мешкають за однакових умов навколишнього середовища;

5. наука про поведінку тварин.

125. Предметом вивчення демекології є:

1. взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середовищем;

2. структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їх саморегуляції;

3. вплив великих промислових підприємств на довкілля;

4. взаємовідносини особин кількох видів із навколишнім середовищем;

5. функціонування біоценозів.

126. Прикладна екологія вивчає:

1. угруповання рослин (фітоценози);

2. класифікацію живих організмів;

3. еволюцію біосфери з прадавніх епох до наших днів;

4. основні аспекти екологічної освіти та екологічного менеджменту;

5. основи раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, вплив промисловості, сільського господарства та великих міст на довкілля.

127. Зміст поняття "сталий розвиток суспільства"– це:

1. розвиток цивілізації на основі техногенного прогресу і розвитку економіки, що супроводжується постійним нарощуванням валового продукту;

2. розвиток, за якого відбувається постійний перерозподіл природних ресурсів між країнами, що розвиваються та високорозвиненими країнами;

3. розвиток, в основу якого покладений принцип "виживає найсильніший";

4. розвиток суспільства з урахуванням господарської ємності біосфери за принципами еколого-економічної збалансованості людської діяльності;

5. розвиток суспільства з екстенсивним характером ведення господарства.

128. Біоценоз – це:

1. фізичне середовище існування живих організмів;

2. угруповання живих організмів, які пов’язані між собою та населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування;

3. територія поширення особин одного виду;

4. колообіги органічних та неорганічних речовин;

5. сукупність особин одного виду, які вільно схрещуються та здатні давати плідних нащадків.

129. Автотрофами називають:

1. паразитичні організми;

2. організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної;

3. віруси та всі без виключення мікроорганізми;

4. хижаки, які в екосистемах виступають в якості консументів ІІ порядку;

5. організми, які здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи при цьому сонячну енергію або енергію хімічних реакцій.

130. Стенобіонт – це:

а) стан організму, за якого відсутні прояви життєдіяльності;

б) організм, що має добре виражені сезонні ритми;

в) чинник, який здатний викликати мутації;

г) організм, який здатній витримувати лише незначні зміни (коливання значень чинників ) умов довкілля;

д) організм, який може жити в широкому діапазоні коливань різноманітних екологічних чинників.

131. Екологічна ніша виду – це:

1. місцезнаходження виду;

2. загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включаючи фізичні умови, функціональну роль в угрупованнях (трофічний статус тощо);

3. сукупність усіх популяцій даного виду на земній кулі;

4. сукупність особин одного виду, здатних витримувати антропогенний прес;

5. сукупність стадій та фаз розвитку, які проходять особини виду від зародження до смерті.

132. Популяція – це:

1. група особин кількох видів, що співіснують в одному біотопі;

2. особини кількох видів, об’єднані в екосистемі харчовими зв’язками;

3. сукупність особин одного виду, що відтворюють себе впродовж багатьох поколінь і тривалий час займають певну територію з відносно однорідними умовами існування;

4. форма взаємовідносин між організмами;

5. загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включаючи фізичні умови та функціональну роль в угрупованнях.