118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.

Програма ООН по навколишньому середовищу (United Nations Environment Programme) Створена з ініціативи Стокгольмської конференції ООН по навколишньому середовищу (1972) і рішенню Генеральної Асамблеї ООН (1973). МЕТА: допомога країнам у визначенні та розв’язанні проблем стабільності та безпеки, які виникають у зв’язку з питаннями навколишнього середовища, а також поліпшення загального взаєморозуміння шляхом зміцнення діалогу і співробітництва з екологічних питань. Програма спрямована на вирішення найгостріших проблем сучасної екологічної кризи (опустелювання, деградації ґрунтів, погіршення якості і зменшення кількості прісних вод, забруднення Світового океану). Міжнародна громадська організація охорони природи (Грінпіс) Діяльність: Запобігання забруднень навколишнього середовища і змін клімату, пошук нешкідливих шляхів вироблення енергії, інформування людей про екологічні злочини. Завдання: Вирішення глобальних екологічних проблем. Національні офіси Грінпіс відкриті в 40 країнах світу як самостійні одиниці, що працюють над реалізацією своїх національних проектів. Керування кожним таким відділення здійснює національне правління. На чолі кожного відділення стоїть виконавчий директор. Загальна політика і стратегія міжнародних проектів визначається на щорічних зустрічах виконавчих директорів і директорів з кампаній всіх офісів Грінпіс. Всесвітня метеорологічна організація, ВМО Cпеціалізований міжурядовий заклад ООН в області метеорології. Заснований в 1950 році. Компетентний орган ООН з приводу спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами. Штаб-квартира ВМО знаходиться в Женеві, Швейцарія. Під керівництвом ВМО і в рамках програм ВМО національні метеорологічні та гідрологічні служби вносять істотний внесок в захист життя і майна від стихійних лих, охорону навколишнього середовища і зміцнення ек. і соц.. добробуту всіх верств суспільства. ВМО сприяє розвитку співпраці у створенні мереж для проведення метеорологічних, кліматологічних, гідрологічних та геофізичних спостережень, а також обміну, обробки і стандартизації відповідних даних, і допомагає передачі технологій, підготовці кадрів і в наукових дослідженнях. Міжнародна агенція з атомної енергії (International Atomic Energy Agency) Статут Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ) ухвалили 26 жовтня 1956 року на міжнародній конференції, яку проводили в штаб-квартирі ООН. Агентство почало існувати у Відні з 29 липня 1957 року. МЕТА: контроль за мирним використанням атомної енергії і забезпечення того, що допомогу МАГАТЕ не буде використано у військових цілях.

120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.

Кіотський протокол – це міжнародна угода, покликана скоротити викиди парникових газів для зниження антропогенного впливу на кліматичні зміни.  Україна ратифікувала Кіотський протокол 4 лютого 2004. В Україні впровадження механізмів Кіотського протоколу, у тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища є метою Національного агентства екологічних інвестицій України. Проте діяльність уряду, за оцінкою громадських експертів, є однобічною, оскільки сконцентрована навколо двох пріоритетів: проекти спільного впровадження (спостерігається скоріше перешкоджання імплементації механізму за рахунок постійної зміни умов, правил і процедур розробки, підтримки і затвердження проектів спільного впровадження) та торгівля квотами (активне сприяння імплементації, проте без прозорості в питаннях, що стосуються використання на практиці коштів, які може забезпечити даний механізм). Україна, яка посідає друге місце за вуглецевомісткістю одиниці ВВП, у рамках Кіотського протоколу має можливість залучати іноземні інвестиції для модернізації виробництва, а відтак, зменшуючи викиди, мінімізувати витрати енергоресурсів, знизити собівартість продукції та підвищити її конкурентоспроможність. На цей час майже всі провідні світові держави або почали роботу над виробленням стратегій низьковуглецевого розвитку своїх економік, або вже мають такий документ. В Україні про це не йдеться. В Україні навіть єдина прийнята стратегія — енергетична — жодним чином не враховує світових трендів чи національних особливостей не те що кліматичної, навіть екологічної політики. Для країни з експортно-орієнтованою економікою така недбалість неприпустим.