- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи мб та її принципи.
- •4. Нац.Безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система мб: структура, принципи, сучасні характер-ки
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжн.Системи безпеки.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19,20.Механізм гарантування нац.Безпеки поза блок. Країн.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •22. Сутність поняття «міжн.Конфлікт», його класифікація.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи мб
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні, розвитку системи мб
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи мб.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економ.Безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем ек.Безпеки України
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн єс
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глоб.Вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення ек.Безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні нац.Ек.Безпеки.
- •46. Характер впливу дезінтеграційних процесів на міжнародні конфлікти.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжн.Інф. Безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •68. Вплив глобальної фін.Кризи на різні країни та регіони.
- •69. Характеристика заходів виходу з країн з фін.Кризи.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глоб.Продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення нац.Прод.Безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та екон.Засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енерг.Комплекс в системі нац.Ек.Безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її осн.Аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі держ.Регулювання у сфері енерг.Безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та рег.Ринках енерг.Ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергет.Безпеки в європ. Контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екол.Безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
Конфлікти: сепаратизм (прагнення деяких територій з різним національним і релігійним складом до відокремлення від держави, частиною якого вони офіційно є), Придністров'я і Гагаузія (конфлікти за незалежність від Молдови), Абхазія і Південна Осетія (конфлікти за незалежність від Грузії), Чечня (конфлікт за незалежність від Росії), Нагірний Карабах (конфлікт за незалежність від Азербайджану); Громадянські війни: в Таджикістані (1992-1997); в Грузії між силами Звіада Гамсахурдіа і Едуарда Шеварднадзе (війна закінчилася після того, як російські війська підтримали уряд Шеварднадзе в обмін на вступ Грузії до СНД). Кольорові революції: 2003 - «Революція троянд» у Грузії, 2004 - «Помаранчева революція» на Україні, 2005 - «Тюльпанова революція» в Киргизії.
Регіон. орг-ції у забезп. безпеки: ЄврАзЕС-2000, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Узбекистан (форм. заг. зовн. митних кордонів, єдина зовнішньоек. пол., тарифів, цін. Орг. створено для ефективного просування процесу форм. державами-учасниками Митного союзу Єдиного ек. простору, координації їхніх підходів до інтеграції у світову ек. і міжн. торг. систему).СНД-члени9+1+1;8.12.91(Забезпечення прав і свобод людини, взаємна правова допомога, співпраця в забезпеченні міжнародного миру і безпеки, досягнення загального і повного роззброєння, охорона здоров'я та навколишнього середовища, боротьба з організованою злочинністю, співпраця в галузі оборонної політики і охорони зовнішніх кордонів). ШОС 2001; КНР,Росія,Казахстан, Киргизія, Тадж-н,Узб-н. (безпека і стабільність в регіоні, протидія тероризму, сепаратизму й екстремізму, мирне вирішення розбіжностей, неспрямованість ШОС проти інших держав і міжн. орг., взаємна повага суверенітету,незалежності, рівноправ’я, терит. цілісність і непорушність кордонів). ОДКБ-Росія,Вірменія,Білорусь,Казах-н,Киргиз-н,Тадж-н.;1992(протист. регіон. викликам і загрозам військ-політ. і військо-стратег. хар-ру, боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин. Операції – «Канал» (з боротьби з наркотрафіком), «Нелегал (з протидії незаконній міграції), «ПРОКСІ» (з боротьби з кіберзлочинністю)
13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Проблеми, які загрожують регіональній безпеці: проблеми зменшення регіональних і субрегіональних конфліктів, фактично неконтрольованого розповсюдження ядерної зброї, регіональна гонка озброєнь, демографічні (насамперед ріст чисельності населення двох найбільших країн – Китаю й Індії), міжцивілізаційні проблеми, питання екологічної і продовольчої безпеки, міжнародного тероризму,міжнародне піратство, наркотрафік. Політико-географічний простір АТР характеризується наявністю значного конфліктного потенціалу, який є залишковим з часів «холодної війни», зокрема це проблемний спектр у взаємовідносинах Росія – Японія, КНДР – РК, КНР – Тайвань, конфлікт навколо островів Спратлі, а також проблема розділених народів. Окрім цього незмінними залишаються структурні елементи системи присутності США у регіоні: військово-політичні союзи з Японією та Південною Кореєю, хоча й скорочений, але все ж таки достатньо дієвий комплекс військових баз. «Тайванська проблема»: неврегульованість питання возз’єднання двох розділених частин Китаю. З точки зору військово-політичного керівництва КНР, тайванський сепаратизм є суттєвою загрозою «внутрішній і зовнішній безпеці Китаю і психологічно нормальному стану нації». Позиція Пекіна зводиться до формули «одна держава - дві системи», яка передбачає, що після об'єднання Тайвань стане однією з провінцій КНР, зберігши ринкову модель економіки і автономну адміністративну систему, але передавши Пекіну керівництво своєї зовнішньої і оборонної політики. Тайванська сторона не вважає ці умови прийнятними. «Корейська проблема»: проблема об’єднання Пн. та Пд. Кореї. У Пхеньяні побоюються, що возз'єднання країни відбудеться за "німецьким варіантом": поглинання менш населеної і менш розвинутої Пн. Кореї більш населеною і більш розвиненою Пд. Кореєю (для запобігання цього Пхеньян має намір економіко-демографічній перевазі Сеула протиставити свою значну військову перевагу та атомну карту). Трагедія корейського народу не тільки в його розділеності на дві держави, але і в тому, що зовнішній світ з різних причин не виявляє особливого бажання сприяти возз'єднанню країни (Сполученим Штатам доведеться вивести з об'єднаної Кореї свої війська; Пекін побоюється перетворення єдиної Кореї в незговірливого сусіда, як сталося в аналогічній ситуації з В'єтнамом; Японія побоюється появи нового економічного гіганта - конкурента в світовій торгівлі, до того ж здатного перетворитися в ядерну Державу).