115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.

Об'єктами міжнародного захисту є: Космос – основні положення його використ. викладено в Декларації правових принципів д-сті по використ. космічного простору(1963) та в Договорі про принципи д-сті держав по вивченню та використ. космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла(1967); Антарктида – материк міжнародної співпраці, принципи охорони і співпраці якого були встановлені ще в 1959 році спеціальним договором про Антарктиду; Атмосфера Землі; Світовий океан – в 1973 році з підписанням Конвенції ООН по морському праву; Природні ресурси, що знаходяться в користуванні двох і більше країн (наприклад, ріка Дунай, Середземне море); Рідкісні та зникаючі рослини і тварини, що занесені в міжнародну Червону книгу; Унікальні природні об'єкти, які прийняті на міжнародний контроль (заповідники, нац.. парки, пам'ятки природи); Принципи міжнародної співпраці (Узагальнені в Декларації Стокгольмської конференції ООН (1972)); Викладені в Декларації конференції ООН в Ріо-де-Жанейро(1992): - Розвиток задля благополуччя теперішнього покоління не повинен здійснюватися на шкоду інтересів розвитку наступних поколінь; - Держави забезпеч. надання населенню широкого доступу до еколог. Інфо.; - Еколог. політика не повинна бути спрямована на безпідставного обмеження міжн. Торгівлі; - Держави повідомляють одна одну про стихійні лиха чи дії, які можуть мати погані наслідки для інших держав та ін. Для вирішення екологічних проблем, що є спільною справою всього людства та збереження екосистеми в світі створені і функціонують велика кількість міжнародних організацій, що об`єднають держави у співпраці в екологічній сфері. Серед таких організацій слід виділити: ЮНЕП -програма ООН по навколишньому середовищу(1973)- координує всі види д-сті в галузі навкол. середовища, розробляє програми спільних дій, займається ств. всесвітньої с-ми станцій моніторингу за станом і змінами біосфери; ЮНЕСКО(1946) - природоохоронні програми: “Людина і біосфера”, “Міжнародна гідрологічна програма”, “Програма вивчення Світового океану» ФАО(1945) -сприяє міжн. і нац. заходам у сфері збереження природних ресурсів, що стосуються охорони і рац. використ. ґрунтів, лісів, водойм, тварин. ВООЗ(1946) -головне завдання - охорона здоров'я народів світу, що передбачає вжиття заходів щодо оздоровлення і підтримання належної якості оточуючого людину середовища. ВМО (Всесвітня метеорологічна організація)(1951)- До складу Виконавчого комітету ВМО входять групи експертів з питань забруднення навк. середовища, з кліматичних змін, з питань зміни погоди. Є спеціальний підрозділ, який займається питаннями забруднення атмосфери і атмосферною хімією. До компетенції Комісії з гідрології належать питання моніторингу навк. середовища, зокрема вивчення озонового шару Землі. У 1979 р. на Восьмому конгресі ВМО була затверджена Всесвітня кліматична програма (ВКП), завдання якої - вивчення та поширення даних про клімат і вплив на нього людської діяльності, розробка методів спостереження за його змінами МАГАТЕ(1957) - сприяння запобіганню несприятливих наслідків мирного використ. атомної енергії, забезпечуючи тим самим підтримання здоров'я і благополуччя людей; при МАГАТЕ діє Міжнародна лабораторія радіоактивності моря та відділ ядерної безпеки і охорони навколишнього середовища. До інших міжнародних організацій, які здійснюють природоохоронну діяльність не під егідою ООН є Євроатом, Європейська рада, Європейська економічна спілка, Організація економічної співпраці та розвитку, Азіатсько-Африканський юридичний консультаційний комітет, Хельсінкській комітет по охороні Балтійського моря (Хелком).