109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.

Загострення протиріч та нові виклики у світовій енергетиці є однією з передумов підвищення міжнародної напруги на світових енергетичних ринках. Тому проблеми енергозабезпечення та ефективності використання енергоресурсів не можливо вирішати в рамках однієї країни. Для забезпечення енергетичної безпеки світу та кожної країни зокрема необхідна взаємовигідна інтеграція, узгоджена правова, нормативна та технічна політики в енергетиці з врахуванням сучасних тенденцій розвитку світової економіки.

Співробітництво у сфері енергетики привело до утворення міжнародних організацій та об'єднань, основними та найвідомішими з яких є: Організація країн експортерів нафти ( ОПЕК), Міжнародне агентство з атомної енергії ( МАГАТЕ), Європейське об' єднання вугілля та сталі ( ЄОВС ), Європейське співтовариство з атомної енергії ( ЄВРАТОМ ). Організація країн експортерів нафти ( ОПЕК) – це об'єднання основних країн Азії, Африки та Латинської Америки , що видобувають нафту , їх частка перевищує третину світового обсягу видобування нафти . Основні види співробітництва: 1. Енергетична безпека і дипломатія. Після енергетичної кризи середини 1970-х років у ряді країн сформувалися функціональні напрями їх зовнішньої політики і дипломатії, пов'язані із забезпеченням національної енергетичної безпеки, - зовнішня енергетична політика та енергетична дипломатія. Під глобальною енергетичної безпекою зазвичай розуміється довготермінове, надійне і економічно прийнятне забезпечення оптимальним поєднанням різних видів енергії для сталого економічного і соціального розвитку світу, з мінімальним збитком для навколишнього середовища. 2. Безпека поставок. Інтереси країн-імпортерів полягають в гарантованих довгострокових і стабільних поставках енергоресурсів із зовнішніх джерел по розумно низькими цінами. 3.Безпека попиту. Інтереси країн-експортерів зводяться до забезпечення стабільних фінансових надходжень від продажу енергоресурсів по розумно високим цінам. Міжнародна практика свідчить про те, що інтереси країн-імпортерів і країн-експортерів завжди збігаються в першу чергу в питаннях цін. 4. Безпека транзиту безпосередньо пов'язана з інтересами транзитних країн. Вони полягають в отриманні цими країнами максимального прибутку за надання транзитних по транспортуванню енергоресурсів через їх територію.

110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та рег.Ринках енерг.Ресурсів.

На тлі збереження кризових явищ у світовій економіці та посилення глобальної економічної нестабільності головного значення набуває забезпеченість країн сировинними, зокрема паливно-енергетичними ресурсами, спроможність підтримувати стабільне функціонування та розвиток національних економік незалежно від дисбалансів глобального фінансового ринку. Ця обставина зумовлює загострення конкурентної боротьби за джерела постачання паливно-енергетичних ресурсів і маршрути їх транспортування, висуває значно вищі вимоги доефективності їх використання. Унаслідок цього останніми десятиріччями відбулися суттєві зміни і в обсягах, і у структурі світового споживання енергоносіїв. У новій ситуації у глобальній конкурентній боротьбі виграє та країна, яка зможе своєчасно адаптувати свою енергетичну стратегію до довгострокових трендів світового науково-технологічного розвитку та максимально інтегрувати свій енергетичний сектор в якісно нову світову економічну систему. За даними British Petroleum (BP), за 1966–2010 рр. світове споживання первинних енергетичних ресурсів зросло на 219 % – з 3,8 до 12 млрд. т у нафтовому еквіваленті (т н. е.) При цьому частка нафти у загальній структурі споживання за цей період знизилася з 39 до 33 %, вугілля – з 37 до 30 %, тоді як частка газу та ядерної енергії зросла відповідно з 16 до 24 % та з 0,2 до 5 %.

Постійне підвищення цін на нафту останніми десятиріччями свідчить, що світові ринки увійшли у стадію її зростаючого дефіциту. За оцінкою МВФ, з огляду на очікуване стрімке зростання попиту на нафту у країнах, що розвиваються, а також зниження трендового зростання її пропозиції, найближчим часом малоімовірним є повернення до ситуації надлишків цього енергоресурсу. Негативні ефекти можуть посилюватися залежно від ступеня та динаміки дефіциту нафти, а також спроможності світової економіки протидіяти цьому. Неочікувані коливання цін на нафту можуть викликати значне скорочення обсягів світового виробництва, перерозподіл ресурсних потоків і галузеві зрушення. Високорозвинуті країни споживають, як правило, більше за слаборозвинуті. Існує тенденція до суттєвого підвищення попиту на нафту з боку країн, що розвиваються. Це змушує розвинуті країни вступати у жорсткішу конкурентну боротьбу за енергоносії, а також платити вищу ціну.