87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення нац.Прод.Безпеки.

Для Укр проблема забезпечення прод безпеки має особливо важливе значення, що зумовлюється насамперед сучасним станом розвитку вітчизняного АПК, нарощування в-ва у якому відбувається екстенсивно. Загальносвітові та нац тенденції розвитку ринків с/г-продукції обумовлюють необхідність прискор процесів реформування АПК Укр. З цією метою необхідно здійснити низку заходів, а саме: забезпечити ефективність внутріш ринку та цінового регулювання; сприяти підвищенню ефективності та конкурентоспроможності агровиробництва, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках; забезпечити цільове спрямування коштів від продажу сільгосппродукції на розвиток аграрного сектору економіки; активізувати інвестиційну діяльність у с/г-ому в-ві; оновити матер-тех базу аграрних п-ств; реформувати земельні відносини; підвищувати якість продуктів харч і забезпечувати їх відповідність міжнародним стандартам; здійснювати охорону земель. Першочерговими напрямами державної політики мають бути: - відстеження та протидія проявам монопольної поведінки у сферах мат-тех постачання агросектору, закупівлі сільгоспсировини, оптової і роздрібної торгівлі с/г-ою та харч продукцією; -створ сприят умов для розвитку ринкової інфрас-ри в АПК (товарних бірж, оптових ринків с/г-ої та харчової продукції); -забезпечити розбудову транспортної та логістичної інфрас-ри аграр ринку; -сприяння інвестуванню капіталів переробних підприємств у розвиток їх сировинної бази; -введення санкцій за неефективне с/г-е землекористування, незаконне вилучення земель із зміною їх цільового призначення, а також за застосування екологічно небезпечних технологій обробітку та вирощування сільгоспкультур, погіршення якості ґрунтового покриву.

88. Поняття та специфіка тіньової економіки.

Тіньова економіка – господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податки, максимізуючи власні прибутки. Тіньовий сектор існує в усіх країнах з ринковою економікою. Він достатньо різноманітний, важко піддається узагальненню і порівнянню. Подолання “тінізації” економіки ні в якому разі не можна розуміти як насильницьке знищення всіх структурних складових “тіньової” економіки. Це є поступовий процес передусім її декриміналізації шляхом створення якісно нової правової системи. Одна з головних причин існування «тіньового» сектора і полягає в неможливості для багатьох підприємств працювати при існуючій господарській системі, в першу чергу податковій. Тому вирішення проблеми «тіньової» економіки на фіскальних засадах, на основі її примусового повернення до легальних форм без змін державної макроекономічної політики рівнозначно знищенню цієї частини господарства. Це означало б величезні втрати реальної зайнятості та доходів, різке, а з урахуванням масштабів цього сектора навіть катастрофічне загострення економічних і соціальних проблем. Крім того, треба враховувати, що крім фіскального є й інші аспекти проблеми «тіньової» економіки. Зокрема, є в ній істотний інвестиційно-інноваційний аспект. Рішення проблем даного економічного сектору передбачає не знищення, явне або замасковане, «тіньової» економіки, а її перетворення в легальне господарство на основі зміни державної макроекономічної політики. Виявляється, що саме здійснення такого перетворення забезпечить повернення в господарський, перш за все в інвестиційний, обіг величезних ресурсів і послужить необхідною складовою і найважливішою передумовою переходу до економічного зростання.