8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.

Визначення значущості держави у світовій системі по фактору «Економіка» з позицій сьогоднішнього дня не представляють особливої ​​складності. Ключові аспекти добре відомі: обсяг ВВП держави, ВВП на душу населення, золотовалютні резерви, платіжний баланс, державний борг і т.д. Однак до оцінки економічного потенціалу треба підходити з урахуванням не тільки суто економічних, але й багатьох інших показників. Крім того в даний час прийнято виділяти сировинний тип економіки для країн, експортні можливості, і як наслідок, їх участь у світовій економіці базуються на поставках сировини для провідних постіндустріальних держав. В рамках даного типу економіки може виділятися спеціалізація – наприклад паливно-сировинна економіка і т.д. Разом з тим існує набір показників, що характеризують розвиток економіки кожної країни і дозволяють здійснювати їх статистичну обробку. До основних показників такого роду відносять наступні: - обсяг валового внутрішнього продукту; - обсяг валового національного продукту; - частка держави у світовій економіці; - обсяг ВВП на душу населення; - торговельне сальдо і платіжний баланс; - паритет купівельної спроможності національної валюти; - основні торговельні партнери держави. Для характеристики укладу економіки використовуються також показники: - структура експорту, в тому числі по ступені технологічності (високо -, середньо-і низько технологічна продукція і послуги); - структура імпорту; - відношення ВВП до рівня експортно-імпортних операцій та ін. Для розрахунку економічного потенціалу також доцільно використовувати параметр, пов'язаний з потенціалом росту економіки за рахунок неосвоєних територій. Наявність таких територій - колосальна і поки недооцінена економічна цінність. Зокрема, це відкриває можливість для розвитку принципово нових і екологічно чистих виробництв - дешевого, ефективного транспорту і комунікацій, для використання багатств лісу та екології в рамках нових агрокультурних систем і т.п. Наддержава - держава, розвиток економіки якого грає визначальну роль для динаміки світової економіки ( ЄС, Китай, США). Велика держава - Держава, чия економіка в змозі чинити істотний вплив на динаміку світової економіки,в тому числі в окремих галузях.(Японія, Індія, Великобританія, Німеччина). Регіональна держава - Економіка держави малозначуща загальносвітовій системі, але має помітний вплив на життя регіону. ( Іспанія, Мексика, Канада). Мала держава – слабка, малозначуща економіка. (Словаччина, Туніс, Іран). Крім того в інтегральних оцінках за фактором «Економіка» зроблена спроба врахувати зростання ролі інновацій. Ключовим питанням у цьому контексті представляється необхідність розрізняти незначні і найважливіші інновації та визначати напрями,за якими конкретні інновації будуть заохочуватися держ.інститутами.

9. Система мб: структура, принципи, сучасні характер-ки

Міжнародна безпека – це система міжнародних відносин, заснована на дотриманні всіма державами загальновизнаних принципів та норм міжнародного права, що виключає можливість вирішення спірних питань і протиріч між ними шляхом застосування сили та погроз. Принципи міжнародної безпеки: - ствердження мирного існування в якості універсального принципу міждержавних відносин; - забезпечення рівної безпеки для віх держав; - створення дієвих гарантів у військовій, політичній, економічній та гуманітарній сферах; - недопущення перегонів озброєння у космосі, припинення всіх випробувань ядерної зброї та повна її ліквідація; - беззаперечна повага суверенних прав кожного народу; - справедливе політичне врегулювання міжнародних криз і регіональних конфліктів; - зміцнення довіри між державами; - формування ефективних методів попередження міжнародного тероризму; - знищення геноциду, апартеїду, пропаганди фашизму; - виключення з міжнародної практики усіх форм дискримінації, відмова від економічних блокад і санкцій (без рекомендацій світової спільноти); - встановлення нового економічного порядку, що забезпечуватиме рівну економічну безпеку всіх держав. Основні способи забезпечення міжнародної безпеки: - двосторонні договори про забезпечення взаємної безпеки між зацікавленими країнами; - об’єднання держав у багатосторонні союзи; -всесвітні міжнародні організації, регіональні структури і інститути для підтримки міжнародної безпеки; -демілітаризація, демократизація та гуманізація міжнародного політичного порядку, встановлення верховенства права у міжнародних відносинах. Рівні МБ : національний, регіональний, глобальний. Сучасне бачення проблем безпеки включає два основних методологічних підходи - просторово-географічний і галузево-функціональний. У просторово-географічному контексті міжнародна безпека має певні градації, що відповідають рівням міжнародних відносин. За такого підходу застосовуються операціональні визначення, що вказують на структурні рівні безпеки - від локального до глобального (національна, субрегіональна, регіональна, трансрегіональна, або міжрегіональна, глобальна). Галузево-функціональні дефініції передбачають градації безпеки за формами відносин (політична, воєнна, економічна, енергетична, продовольча, технологічна, екологічна, суспільна, соціальна, безпека розвитку тощо).