68. Вплив глобальної фін.Кризи на різні країни та регіони.

Глобальна фінансова криза 2007–2009 рр. виявилася найбільш руйнівним явищем, яке негативно вплинуло на розвиток міжнародної фінансової системи в період глобалізації, розпочавшись в одній країні (США) і поступово поширившись на інші країни, регіони, континенти, врешті та на весь світовий простір. За даними, фінансова криза впродовж 2007–2008 рр. завдала збитків акціонерам банків на суму понад 690 млрд. доларів США. Сучасна фінансова криза, причиною якої була легковажність та безконтрольність надання кредитів американськими фінансовими інститутами в галузі нерухомості, довела до великих втрат і банкрутства банків спочатку в США, а потім в Європі та в Азії. Криза американських банків пов’язана із політикою США в секторі, якому американський уряд приділяв особливу увагу, а саме — фінансування будівельних об’єктів. В результаті усіх подій у банківському секторі та секторі нерухомості необхідно було зробити переоцінку формування курсів на ринках. Спад курсів викликав не тільки в Америці, але і в Європі загрозу існування кредитних установ, що спричинило необхідність державних допомог та злиття банків. Втрати банків в США, Європі та в Азії досягли фантастичних сум. Наслідки світової фінансової кризи особливо гостро позначились на соціальному та економічному становищі Ц. та Сх. Європи, в першу чергу через зростання дефіциту платіжного балансу та державного бюджету країн, зниження обсягів виробництва майже в усіх галузях економіки та зростання безробіття, зменшення обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, зниження споживання населенням внаслідок падіння купівельної спроможності. Зниження обсягів ВВП та держ. надходжень у Греції, спад ділової активності в таких важливих для Греції галузях економіки, як туризм, будівництво, морські перевезення,високі показники дефіциту державного бюджету країни. Поступове уповільнення темпів економічного спаду,збільшення інфляційних показників, скорочення іноземних інвестицій в економіку країни, зменшення обсягів зовнішньої торгівлі із скороченням негативного сальдо, зростання рівня безробіття країн Близького та Середнього Сходу. Уповільнення розвитку галузей промисловості, фін.сектору та зовн.торгівлі країн Азійського регіону (Японія).

69. Характеристика заходів виходу з країн з фін.Кризи.

Головна увага виходу з глоб. фін. кризи зосереджена на певних особливостях формування оновлених центрів світового розвитку в посткризовий період і нових складових світогосподарської системи (базисом якої виступають взаємопов’язані розвинуті економіки США та ЄС, а також висхідні економіки Китаю, Індії, Латинської Америки та ін.), їх макроекономічних успіхах і суперечностях, які можуть ускладнити стійкий довгостроковий розвиток країн. Сьогодні практично всі країни сконцентрували свої зусилля на виході з кризи. Одними з найефективніших пунктів німецької та французької антикризових програм стали: підтримка автомобілебудування як найбільш постраждалої галузі, план підтримки робітників, прийнятий для уникнення масових звільнень(він допоміг зберегти 400 тис. робочих місць). Державні програми Німеччини і Франції показали ефективність швидше за плани інших розвинених економік. Основні заходи Китаю для подолання фін. кризи: Інвестування біля $150 млрд. у житлове будівництво, іпотеку та інфраструктурні проекти; скороченя й модернізація податкової системи, зниження процентних ставок й резервних вимог до банківської системи; реструктуризація промислових підприємств, які зіштовхнулися з падінням попиту на світовому ринку, зокрема, сталеливарні й автомобілебудівні компанії. З метою виправлення становища уряд Греції разом із спеціалістами Єврокомісії розробили т.зв. „Програму стабілізації та розвитку”: введення прогресивного податку на велике нерухоме майно;оподаткування до 90% бонусів банківських працівників;посилення контролю за видачею фіскальних чеків у роздрібній торгівлі та при наданні послуг, що сприятиме боротьбі з ухиленнями від сплати податків;введення електронного контролю ринку палива з метою подолання контрабанди та управління незаконним ринком продажу пального, корупції в державних органах. На сучасному етапі при здійсненні антикризової політики відродження економіки, на мій погляд слід враховувати низку факторів: - підтримання відносно високих темпів економічного зростання, - недопущення зниження добробуту населення, що негативно впливає на стан внутрішнього попиту, - підтримка в прийнятних межах платіжного балансу, який визначає стабільність національної валюти, яка вкрай важлива в контексті високого співвідношення зовнішньоторговельного обороту до ВВП та значної залежності від світових ринків капіталу.