60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.

Інформаційна війна – цілеспрямовані дії, вжиті для досягнення інформаційної переваги шляхом завдання шкоди інформації, інформаційним процесам та інформаційних систем противника при одночасному захисті власної інформації, інформаційних процесів та інформаційних систем. Головне завдання інформаційних війн полягає в маніпулюванні масами. Мета такої маніпуляції найчастіше полягає у: - внесенні у суспільну та індивідуальну свідомість ворожих, шкідливих ідей та поглядів; - дезорієнтації та дезінформації мас;- послабленні певних переконань, устоїв; - залякуванні свого народу образом ворога; - залякуванні супротивника своєю могутністю; - забезпечення ринку збуту для своєї економіки. МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ 1) Ситуація, справжня чи штучна, що чітко інтерпретується як негатив; 2) Окремий факт стає закономірністю; 3) Акцент на негативних наслідках (потерпілих чи збитках) Основні риси інформаційної війни: 1. В інформаційній війні не задіюються психоактивні речовини, прямий шантаж і залякування (це характерно для тероризму), підкуп, фізичний вплив і т. п. Хоча зазначені дії можуть застосовуватися паралельно з інформаційною війною, вони не є обов'язковим елементом. 2. Об'єктом є як масова свідомість, так і індивідуальне. Індивідуального впливу «удостоюються» особи, від вирішення яких залежить прийняття рішень по цікавлять протиборчу сторону питань (президент, прем'єр-міністр, глава МЗС, дип. представники, глави військових формувань і т. П.). 3. Інформаційний вплив може здійснюватися як на тлі інформаційного шуму, так і в умовах інформаційного вакууму. 4. Нав'язування чужих цілей - це те, що робить інформаційну війну війною і відрізняє її від звичайної реклами. 5. Засобами ведення інформаційної війни є будь-які засоби передачі інформації - від ЗМІ до пошти і пліток. 6. Інформаційний вплив містить спотворення фактів або нав'язує підверженим йому емоційне сприйняття, вигідне діючій стороні.Часто ІВ ведеться в комплексі з кібер- та психологічною війнами з метою ширшого охоплення цілей, із залученням радіоелектронної боротьби та мережевих технологій. Найбільша небезпека цього виду зброї - знеособлений характер його застосування, що дозволяє вести наступальні дії анонімно, навіть без оголошення війни.

61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжн.Інф. Безпеки.

Згідно з резолюцією A/RES/57/53 від 2002 р. визначено наступні напрямки діяльності ООН в даній сфері: - узгодження понятійного апарату у сфері МІБ; - розгляд чинників, що впливають на стан МІБ у контексті загроз терористичного, кримінального та військового характеру; - визначення заходів запобігання використанню інформаційних технологій та засобів в терористичних і інших злочинних цілях; - розгляд можливих шляхів міжнародної взаємодії правоохоронних органів по запобіганню і припиненню правопорушень в інформаційному просторі; - забезпечення уніфікованої класифікації правопорушень у сфері інформаційної безпеки, а також визначення відповідальності, яка виникає у зв’язку зі здійсненням дій, що класифікуються як злочинні; - оцінка можливості надання міжнародної допомоги країнам, що стали жертвами інформаційних атак. Окрім вище наведеної інформації варто також зазначити наступні документи за даним питанням: - Резолюція ГА ООН (A/RES/53/70) «Досягнення у сфері інформатизації та телекомунікацій в контексті міжнародної безпеки» (1998 р.), - Резолюція A/RES/56/19 (2001 р.), в якій було схвалено ідею щодо створення спеціальної Групи урядових експертів держав-членів ООН (ГУЕ) для проведення усестороннього дослідження проблеми МІБ.