
- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи мб та її принципи.
- •4. Нац.Безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система мб: структура, принципи, сучасні характер-ки
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжн.Системи безпеки.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19,20.Механізм гарантування нац.Безпеки поза блок. Країн.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •22. Сутність поняття «міжн.Конфлікт», його класифікація.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи мб
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні, розвитку системи мб
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи мб.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економ.Безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем ек.Безпеки України
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн єс
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глоб.Вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення ек.Безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні нац.Ек.Безпеки.
- •46. Характер впливу дезінтеграційних процесів на міжнародні конфлікти.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжн.Інф. Безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •68. Вплив глобальної фін.Кризи на різні країни та регіони.
- •69. Характеристика заходів виходу з країн з фін.Кризи.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глоб.Продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення нац.Прод.Безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та екон.Засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енерг.Комплекс в системі нац.Ек.Безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її осн.Аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі держ.Регулювання у сфері енерг.Безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та рег.Ринках енерг.Ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергет.Безпеки в європ. Контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екол.Безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
Інформаційний простір - це система спільного використання країнами своїх інформаційних ресурсів за узгодженими сферами діяльності. А також це сукупність інформаційних технологій транснаціональних структур, що впливають на формування світоглядних процесів у суспільстві. Інформаційний простір визначається конституційними нормами окремих держав, міжнародними угодами та технічним забезпеченням процесу інформації. Він складається із національних, регіональних та територіальних інформаційних просторів
Міжнародна інформаційна безпека визначається як стан захищенності інформаційного середовища суспільства, який забезпечує його формування, використання й розвиток в інтересах громадян, організацій, держави. Центральним поняттям у міжнародній інформаційній безпеці є категорія «інформаційна зброя», це комплекс технічних заходів, методів і технологій, спрямованих на встановлення контролю над інформаційними структурами потенційного противника та втручання у роботу його інформаційних систем.
Ключові моделі забезпечення інформаційної безпеки: Модель А – створення абсолютної системи захисту країни- інформаційного лідера проти будь-якого виду наступальної інформаційної зброї, що змушує інші країни шукати альянсу з нею. Модель В – створення значної переваги держави-потенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу. Модель С – наявність кількох країн- інфолідерів та потенційного протиборства між ними, а також забезпечення в перспективі домінування однієї держави у сфері міжнародної інформаційної безпеки. Модель D – всі конфліктуючі сторони використовують транспарентність інформації для формування ситуативних альянсів з метою використання можливостей інфоінфраструктури на окремих територіях. Модель Е – протиборство світової спільноти та міжнародної організованої злочинності, здатної контролювати політичні, економічні та суспільні процеси.
54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
До основних загроз міжнародній інформаційній безпеці відносять: 1) розробка і використання засобів несанкціонованого втручання в роботу ІКТ; 2) неправомірне використання та нанесення збитку інформаційним ресурсам іншої держави; 3) цілеспрямована інформаційна дія на критичні інфраструктури і населення іншої держави; 4) дії, направлені на домінування в інформаційному просторі, заохочення тероризму та ведення інформаційних війн; 5) можливість розробки та поширення інформаційної зброї, 6) загроза інформаційних війн і інформаційного тероризму, здатних викликати інформаційні конфлікти зі значними руйнівними наслідками; 7) неможливість держав здійснювати контроль над потоками інформації і над засобами масової інформації.
У політичній сфері інформаційна безпека стосується структур підготовки та прийняття політичних рішень, структур управління місцевої та регіональної влади, структур виборчих систем, інформаційно-телекомунікаційних урядових систем спеціального призначення. В економічній сфері критичними є: системи загальноекономічного аналізу та прогнозування економічного розвитку, структури координації управлінських дій в економічній сфері, системи управління в стратегічних системах (енергетика, комунікації, інформаційні мережі). Суспільна сфера виступає найбільш вразливою для інформаційних впливів, оскільки: включає системи формування громадської думки, інформаційні структури політичних партій, громадських рухів, національно-культурних та релігійних інституцій, структури забезпечення основних прав і свобод людини, плюралізму і незалежності виявлення поглядів, вільного обміну ідеями та інформацією. Інформаційні загрози в науково-тех. сфері: вивезення інформації унікального науково-технологічного характеру на біологічних носіях до міжнародних систем спостереження, аналізу та прогнозування тенденцій науково- технологічного розвитку. Критичними для інформаційної безпеки у сфері науки та технологій є структури накопичення науково- технічної інформації, інституції та структури фундаментальних і прикладних досліджень, об’єкти інтелектуальної власності, ноу-хау. У військовій сфері вразливими в умовах інформаційного протиборства вважаються: інформаційні ресурси збройних сил, ВПК, системи управління військами, системи контролю і постійного спостереження, канали надходження інформації стратегічного, оперативного та розвідувального характеру.