50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.

Асиметрична війна – вид війни, який характеризується істотною різницею у військовій силі або можливостях використання стратегій і тактик сторонами-учасниками. Аби компенсувати дисбаланс традиційних засобів ведення бою, більш слабка сторона асиметричної війни звертається до нетрадиційних засобів: партизанська війна, пасивний (ненасильницький) опір, терористичні акти, психологічна війна, підтримка антиурядових угрупувань і рухів. Терористичний акт можна кваліфікувати як злочин міжнародного характеру у випадках, коли: - терорист і особи, що потерпають від терористичного акту, є громадянами однієї держави або ж різних держав, але злочин здійснений за межами цих держав; - терористичний акт спрямований проти осіб, що користуються міжнародним захистом; - підготовка до терористичного акту проводиться на території однієї держави, а здійснюється на території іншої; - здійснивши терористичний акт в одній державі, терорист переховується в іншій, і постає питання про його видачу. В міжнародному аспекті поняття тероризм це – тероризм, який здійснюється піл керівництвом зарубіжних осіб, організацій чи держав. Отже, міжнародний тероризм – це здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження. Основними цілями міжнародного тероризму є дезорганізація державного управління; нанесення економічних і політичних збитків; дестабілізація, яка повинна побудити уряд до змінення політики. Міжнародний тероризм є формою асиметричної війни саме оскільки сила його суб’єкти є нерівною, це спосіб боротьби за власні цілі слабких проти сильних у військовому відношенні. Нові форми транснац. тероризму націлені на асиметрію, за допомогою якої гравці, що надто поступаються технологічно й організаційно своєму переважаючому супротивникові, стають здатними наносити йому важкі втрати. За новітніх форм тероризму не приділяють особливої уваги армії і поліції, а прагнуть до зіткнення там, де супротивник слабкіший чи відносно легко уразливий. Новітні форми тероризму ґрунтуються на тому, що в них асиметрія не розглядається як тимчасовий стан, а зіткнення з військовим апаратом держави-опонента не ставиться за мету, необхідно уникати його.

Головним суб’єктом міжнародного тероризму є терористичні групи та організації. Основними рисами міжнародного тероризму є глобалізація, професіоналізація та опір на екстремістську ідеологію. Також відмічається використання терористів-самогубців, погроза використання неконвенціональної (ядерної, хімічної чи біологічної) зброї і раціональний підхід. Для досягнення свої цілей терористичні організації широко використовуються мережу Інтернет, радіо та телебачення. За своїми цілями тероризм поділяється на: - націоналістичний - переслідує сепаратистські або національно-визвольні цілі; - релігійний – переслідує ціль підірвати світську владу і утвердити владу релігійну; - ідеологічно заданий, соціальний – переслідує ціль корінної чи часткової зміни економічної чи політичної системи країни, привернути увагу суспільства до певної гострої проблеми. Міжнародний тероризм являє собою небезпеку у зв’язку з тим, що загрожує міжнародному правопорядку і міждержавним відносинам. Будь-яка акція міжнародного тероризму зачіпає інтереси декількох держав та для запобіганню або попередженню таких акцій необхідне широке міждержавне співробітництво.

51. Х-ка участі НАТО та ЄС у боротьбі з міжн.тероризмом.

Боротьба проти тероризму є одним із головних пріоритетів НАТО. На Ризькому саміті 2006 року НАТО оголосила, що тероризм разом із розповсюдженням зброї масового знищення вірогідно буде найбільшою загрозою для Альянсу протягом наступних 10 – 15 років. Тероризм – це всесвітнє зло, яке не визнає кордонів, національностей чи релігій. Саме тому міжнародне співтовариство повинне розв’язувати це завдання колективно. НАТО бере участь у міжнародній боротьбі проти тероризму в численних сферах і за допомогою різних засобів. Багатоликий характер тероризму вимагає від НАТО різних ініціатив – політичних, оперативних, концептуальних, військових, технологічних, наукових і економічних – для того, щоб розв’язати цю проблему. Внаслідок цього багато сфер діяльності НАТО пов’язані з боротьбою проти тероризму. На сучасному етапі керівники європейських держав розглядають протидію тероризму як одне з найважливіших загально-державних політичних завдань. Основними напрямами діяльності в цій сфері є удосконалення правової бази, вивчення і використання зарубіжного досвіду протидії тероризму тощо. Планується прийняти на основі розрізнених правових актів держав-членів ЄС єдиний закон ЄС про боротьбу з тероризмом, обов’язковий до виконання кожною державою-членом . На рівні ЄС, до речі, вже існують і діють такі нормативні інструменти у сфері протидії тероризму, як єдиний ордер на арешт, уніфікація покарань за пов’язані з тероризмом злочини, блокування рахунків, які належать терористичним угрупованням тощо. В рамках Ради Європи прийняті такі правові акти, як Європейська конвенція про боротьбу з тероризмом (Страсбург, 1977 р., ратифікована Законом України від 17 січня 2002 р.), Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму (Варшава, 2005 р., ратифікована Законом України від 31 липня 2006 р. , Загальна позиція ЄС „Про боротьбу з тероризмом”, прийнята 27 грудня 2001 р., Директива про права людини та про боротьбу з тероризмом, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 11 липня 2002 р., Вільнюська Декларація про регіональне співробітництво та консолідацію демократичної стабільності Великої Європи, прийнята Комітетом міністрів на Х сесії у Вільнюсі 3 травня 2002 р., рекомендація 1550 про боротьбу з тероризмом та про права людини, прийнята Парламентською асамблеєю Ради Європи 2002 р., Конвенція Ради Європи про відмивання, виявлення, вилучення, конфіскацію доходів від злочинної діяльності і фінансування тероризму 2005 р. та інші. З 15 травня 2003 р. був відкритий для підписання Додатковий протокол до Європ.конвенції про боротьбу з тероризмом 1977 р.