
- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи мб та її принципи.
- •4. Нац.Безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система мб: структура, принципи, сучасні характер-ки
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжн.Системи безпеки.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19,20.Механізм гарантування нац.Безпеки поза блок. Країн.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •22. Сутність поняття «міжн.Конфлікт», його класифікація.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи мб
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні, розвитку системи мб
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи мб.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економ.Безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем ек.Безпеки України
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн єс
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глоб.Вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення ек.Безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні нац.Ек.Безпеки.
- •46. Характер впливу дезінтеграційних процесів на міжнародні конфлікти.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжн.Інф. Безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •68. Вплив глобальної фін.Кризи на різні країни та регіони.
- •69. Характеристика заходів виходу з країн з фін.Кризи.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глоб.Продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення нац.Прод.Безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та екон.Засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енерг.Комплекс в системі нац.Ек.Безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її осн.Аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі держ.Регулювання у сфері енерг.Безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та рег.Ринках енерг.Ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергет.Безпеки в європ. Контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екол.Безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
Національний економічний інтерес країни у глобальному вимірі полягає в органічному поєднанні власних конкурентних переваг з перевагами міжнародного співробітництва заради забезпечення її громадянам світових стандартів життя. Ступінь реалізації національних економічних інтересів України неможливий без розгляду екзогенної сфери, специфіка якої полягає у поєднанні позитивних впливів зовнішнього середовища на країну і попередження можливих загроз її безпеці з боку зовнішніх факторів. Так, з одного боку, інтеграція національної економіки у систему світового господарства розширює її можливості у використанні переваг міжнародного поділу праці, залучення в країну іноземних інвестицій, включення держави до науково-технічного співробітництва тощо. Таким чином, реалізація національних економічних інтересів України, з точки зору її економічної самодостатності, повинна розглядатися у контексті того, наскільки екзогенний фактор сприяє формуванню цілісного народногосподарського комплексу держави. І лише після того, коли встановлені та набули стійкості основні макроекономічні параметри, у сферу міжнародної економічної діяльності можуть підключатися конкретні ланки національного виробництва, або розширюватися зони присутності іноземного капіталу на національному терені. Форми вияву національного економічного інтересу України в екзогенній сфері: 1. опанування державою європейськими соціально-економічними стандартами, котрі задають світові зразки і найбільшою мірою відповідають нашому національному менталітету та діловій культурі. 2. Підпорядкування процесу транснаціоналізації національної економіки досягненнюУкраїною високого конкурентного статусу у світі.3. В національних інтересах України зберегти національну ідентичність українців за кордоном, не допустити їх масової асиміляції з іншими націями, створити економічні фінансові, правові та гуманітарні мотиваційні умови для повернення емігрантів на Батьківщину і їх повноцінну суспільну інтеграцію. Роль зовнішньоекономічної сфери на сьогодні полягає у виконанні двох функцій: трансфер в Україну кращих світових стандартів у соціальній, економічній і духовній сферах і компенсація відсутніх у державі ресурсів (технологічних, інвестиційних, природних). Варто враховувати і таку обставину, що іноземний капітал йде в країну, якщо в ній процвітає національний капітал. А це можливо лише за умови економічного піднесення і стабільності.
43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
Сферою економічних інтересів є суспільне виробництво, їх формування відбувається в рамках існуючого способу виробництва, системи економічних відносин і законів суспільного розвитку. Економічні інтереси реалізуються в процесі економічної діяльності інституційних одиниць, в якій економічний інтерес виступає мотивом для досягнення економічних результатів функціонування економічної системи поєднує внутрішній і зовнішній аспекти, під національними економічними інтересами країни слід розуміти об’єктивну необхідність задоволення її потреб, які визначаються всією сукупністю економічних відносин країни як на власній території, так і за її межами. внутрішнього і зовнішнього аспектів при формуванні національних економічних інтересів набуває особливої ваги за сучасних умов, які характеризуються посиленням глобалізаційних процесів. Функціонування економічної системи за цих умов дедалі більше залежить від екзогенних чинників: кон’юнктури зовнішніх ринків, доступу до глобальних технологічних, інформаційних, інтелектуальних ресурсів можна стверджувати, що в світлі посилення глобалізації національні економічні інтереси формуються на основі поєднання власних конкурентних переваг країни з перевагами міжнародного співробітництва та мають кінцевою стратегічною метою забезпечення їх громадянам достойного рівня і якості життя відповідно до їхніх ментальних, сутнісних уподобань. Оскільки однією з найбільш значних за часткою складових міжнародного співробітництва є зовнішня торгівля серед національних економічних інтересів, важливе місце посідають національні економічні інтереси у сфері зовнішньої торгівлі. Перелік національних економічних інтересів у зовнішньоторговельній сфері, а саме: - забезпечення реалізації конкурентних переваг у міжнародному поділі праці; - забезпечення ефективної структури зовнішньої торгівлі; - забезпечення балансу зовнішньоторговельних операцій; - захист внутрішнього ринку від зовнішніх шоків; - підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках як основи забезпечення національної економічної безпеки. Реалізація національних економічних інтересів у сфері зовнішньої торгівлі відбувається у процесі розроблення і здійснення ефективної зовнішньоторговельної політики, яка є інструментом держави у справі забезпечення національних економічних інтересів та гарантування економічної безпеки, виконання міжнародних зобов’язань без застосування дискримінаційних заходів стосовно інших держав чи міждержавних угруповань. При цьому важливого значення надається прозорості та обґрунтованості зовнішньоторговельної політики.