38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.

Економічна безпека України — це стан рівноваги і соціально-орієнтованого розвитку національної економічної системи, що досягається реалізацією сукупності форм та методів економічної політики. Серед найважливіших факторів нац. екон. безпеки, від реалізації яких залежить майбутнє України, добробут і процвітання нації, співробітники Нац. інституту стратегічних досліджень виділяють наступні: • здійснення структурної перебудови економіки; • забезпечення ефект. розвитку нац. промисловості; • здійснення державою протекц. заходів, спрямованих на підтримку нац. товаровиробника; • істотне зменшення енергомісткості і матеріаломісткості ВВП; •здійснення кардинальної модернізації виробн. та розвиток його наукомістких галузей; • створення замкнених циклів виробн. стратегічно важливої продукції, зокрема, військ техніки та озброєння; • пошук і освоєння родовищ нафти, газу, вугілля, золота, алмазів тощо; • забезп. альтернативних джерел надходження нафти і газу; • створення потужного воєнно-промисл. комплексу, зокрема, ракетно-космічної галузі; • збереження та розвиток інтелект. та наук-техн. потенціалів У.; • створення достатніх запасів держ. золотовалютних резервів; • здійснення політики енерго- та ресурсозаощадження; • здійснення прогресивних екон. перетворень на базі власної моделі реформ; • здійснення широкого комплексу інституційних змін з метою динамічного розвитку нац. економіки; • здійснення реформи податкової системи, посилення стимулювального впливу податків на розвиток виробн.; • забезпеч. фін. стабілізації, подолання кризи платежів; • подолання інфляції; • проведення земельної реформи, підтримка фермерських господ.; • здійснення реформи АПК, відродження села; • забезпеч. конвертованості нац. грош. одиниці; • залучення внутр. інвестиційних ресурсів до розвитку нац. економіки; • зростання добробуту укр. громадян; • виріш. держ. соц. проблем (безробіття, бідність, злочинність); • забезп. населення продовольчими товарами, поліпшення якості і структури споживання; • розвиток внутр.. ринку та внутріш. попиту; • проведення рішучої боротьби з «тіньовою» економікою; • створення соц..-однорідного середовища в усіх регіонах держави, усунення дисбалансу в їхньому соц-екон. розвитку; • забезпеч. зайнятості населення та високого рівня трудових ресурсів; • створення рівних соц. та екон. можливостей для всіх громадян У.; • здобуття У. належного місця у світовому розподілі праці та міжн. торгівлі, інтеграція у світове господ; • побудова екон. відносин з іншими країнами на засадах рівноправності та взаємовигідності; • забезп. конкуренто-спроможності вітчизняної продукції; • вдосконалення товарної структури експорту та імпорту; • забезпечення географ. збалансованості експорту, та імпорту; • нарощування експортного потенціалу, забезп. позитивного сальдо зовн-торг. дія-сті; • підтримка вітчизняних експортерів, сприяння виробникам імпорто-замінної продукції, особливо критичного імпорту; • захист нац. ринку від несприятливої дії світової кон'юнктури та іноземної конкуренції; • ефективне викор. Україною свого вигідного географ. положення для здійснення міжн. транзиту.