
- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи мб та її принципи.
- •4. Нац.Безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система мб: структура, принципи, сучасні характер-ки
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжн.Системи безпеки.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19,20.Механізм гарантування нац.Безпеки поза блок. Країн.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •22. Сутність поняття «міжн.Конфлікт», його класифікація.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи мб
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні, розвитку системи мб
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи мб.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економ.Безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем ек.Безпеки України
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн єс
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глоб.Вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення ек.Безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні нац.Ек.Безпеки.
- •46. Характер впливу дезінтеграційних процесів на міжнародні конфлікти.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжн.Інф. Безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •68. Вплив глобальної фін.Кризи на різні країни та регіони.
- •69. Характеристика заходів виходу з країн з фін.Кризи.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глоб.Продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення нац.Прод.Безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та екон.Засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енерг.Комплекс в системі нац.Ек.Безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її осн.Аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі держ.Регулювання у сфері енерг.Безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та рег.Ринках енерг.Ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергет.Безпеки в європ. Контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екол.Безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
Оцінка макроекономічної безпеки України є складовою частиною розрахунку рівня економічної безпеки України. За методикою розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженою Міністерством економіки України у 2000р., макроекономічна безпека визначається як - стан економіки, при якому досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій. Критеріями макроекономічної безпеки виділяють - реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку; а індикаторами макроекономічної безпеки визначають - реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері;
Для розрахунку макроекономічної безпеки України необхідним є знаходження індикаторів макроекономічної безпеки, чим займаються безпосередньо органи статистики, комітети міністерства економіки, фінансів, Національний інститут стратегічних досліджень, який встановив навіть порогові значення відповідних індикаторів для економіки України. Отже, індикаторами макроекономічної безпеки України є: 1)Рівень "тінізації" економіки, % до ВВП(не більше 30); 2)Відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС, % (не менше 75); 3)Відношення обсягу ВВП на одну особу до середнього значення у країнах ЄС, % (не менше 50); 4)Відношення обсягу ВВП на одну особу до середньосвітового значення, % (не менше 100); 5)Валове нагромадження основного капіталу, % до ВВП (не менше 25); 6)Зміна запасів матеріальних оборотних коштів, % до ВВП (-1,5 - +1,5); 7)Відношення сальдо платіжного балансу України до ВВП, % (-1 - +1); 8) Відношення темпу росту продуктивності праці до темпу росту заробітної плати, разів(не менше 1); 9)Частка наявних доходів нефінансових корпорацій у валових наявних доходах, % (не менше 14 – 15); 10)Частка сектору загальнодержавного управління в наявних доходах, % (не більше 20); Таким чином, набір індикаторів макроекономічної безпеки являють собою взаємопов’язану систему показників, кожний з яких характеризує певний аспект економічної сфери, а інтегральний індикатор є індикатором ефективності економічної політики України. Значення цього індикатора повинно враховуватися при формуванні стратегії економічного розвитку, засад проведення структурних перетворень у госп.сфері для досягнення ек.зростання України.
37. Загальна характеристика підсистем ек.Безпеки України
Економічна безпека є провідною складовою національної безпеки. Вона відображає причинно-наслідковий зв'язок між економічною могутністю країни, її воєнно-економічним потенціалом та національною безпекою. Економічна безпека України — це стан рівноваги і соціально-орієнтованого розвитку національної економічної системи, що досягається реалізацією сукупності форм та методів економічної політики. Забезпеченням економічної безпеки національної економіки має перейматися комплексна система, яка має досить велику кількість напрямів. Підсистемами економічної безпеки України є: Макроекономічна безпека — це стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекон. відтворювальних пропорцій. Фінансова безпека — це такий стан бюджетної, грош-кредитн., банківської, валютної с-ми та фін. ринків, який характер. збалансованістю, стійкістю до внутр. і зовн. негат. загроз, здатністю забезпеч. ефективне функц. нац. екон. с-ми та екон. зростання. Зовнішньоекономічна безпека — це такий стан відповідності зовн-екон. д-сті нац. екон. інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовн. екон. чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому розподілі праці. Інвестиційна безпека — це такий рівень нац. та іноз. інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну екон. динаміку. Науково-технологічна безпека — це такий стан наук.-технолог. та виробн.. потенціалу нац.. економіки, який дає змогу забезп. належне її функт., достатнє для досягнення та підтримки конкурентоздатності вітчизняної продукції, а також гарантування держ. незалежності за рахунок власних інтелект. і технолог. ресурсів. Енергетична безпека — це такий стан економіки, який забезп. захищеність нац.. інтересів у енергет. сфері від наявних і потенційних загроз внутріш. та зовн. характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в пал-енерг. ресурсах для забезп. життєдіяльності населення та надійного функціон. нац.. економіки в режимах звичайного, надзвич. та воєнного стану. Соціальна безпека — це такий стан розвитку нац.. економіки, за якого держава здатна забезп. якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутр.. та зовн. загроз. Демографічна безпека — це такий стан захищеності нац.. економіки, суспільства та ринку праці від демограф. загроз, за якого забезп. розвиток У. з урахуванням сукупності збалансованих демограф. інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян У. Продовольча безпека — це такий рівень продовольчого забезп. населення, який гарантує соц-екон. та політ. стабільність в суспільстві, стійкий та якісний розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий екон. розвиток держави. Виробнича безпека — це такий рівень розвитку промисл. комплексу країни, що здатний забезп. зростання економіки та її розширене відтворення.