
- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи мб та її принципи.
- •4. Нац.Безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система мб: структура, принципи, сучасні характер-ки
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжн.Системи безпеки.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19,20.Механізм гарантування нац.Безпеки поза блок. Країн.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •22. Сутність поняття «міжн.Конфлікт», його класифікація.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи мб
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні, розвитку системи мб
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи мб.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економ.Безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем ек.Безпеки України
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн єс
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глоб.Вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення ек.Безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні нац.Ек.Безпеки.
- •46. Характер впливу дезінтеграційних процесів на міжнародні конфлікти.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжн.Інф. Безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •68. Вплив глобальної фін.Кризи на різні країни та регіони.
- •69. Характеристика заходів виходу з країн з фін.Кризи.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глоб.Продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення нац.Прод.Безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та екон.Засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енерг.Комплекс в системі нац.Ек.Безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її осн.Аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі держ.Регулювання у сфері енерг.Безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та рег.Ринках енерг.Ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергет.Безпеки в європ. Контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екол.Безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
Перш за все потрібно дати визначення що є загрозою економічної безпеки, слід вважати явні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної систем, національних цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи. Загрози, можуть бути прямими або непрямими, зовнішніми або внутрішніми.
Основними загрозами економічної безпеки є : зменшення темпів приросту ВВП, підвищення рівня інфляції, скорочення золотовалютних резервів країни; зменшення експорту вітчизняних товарів внаслідок зменшення попиту та цін світових товарних ринків на вітчизняні товари; відтік капіталу з країни через несприятливу ситуацію на міжнародних фінансових ринках;зростання рівня безробіття серед населення працездатного віку; зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій в економіку;зростання державного боргу . виділяють наступні критерії класифікації загроз ек. безпеки: за характером загроз, за джерелами загроз; за середовищем загроз; за досяжності загрози; за шкалою загрози; за критерієм спрямування загроз; за ступенем сформованості загрози; за наслідками загроз; за рівнем суб’єктивних оцінок загроз; за характером суспільних відносин.
34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
Національну економічну безпеку необхідно розглядати як взаємозалежну систему всіх її рівнів. Існують такі рівні економічної безпеки : -ЕБ( ек. безпека) індивідууму (трудові ресурси ); –ЕБ СГД (субєкт госп діял) (засоби виробниц); - ЕБ держави (економіко-правове середовище). Всі рівні ЕБ є неподільними , всі рівні є взаємопов’язаними між собою. Найважливішим фактором ек. безпеки на рівні СГД є дієвість відносин між підприє з приводу забезпечення фін ресурсами,сировиною,матеріалами і комплектуючими, виробничими та іншими послугами ,а також збуту готової продукції. Реалізація продукції на експорт ,так само як й інші прояви відкритості економіки, може частково зменшити взаємозалежність економічної безпеки суб’єктів різних рівнів, але одночасно вводить зовнішній чинник економічної безпеки суб’єкта господарювання, що практично не піддається регулюванню. На національному рівні. Головна суперечність інтересів економічної безпеки різних рівнів полягає у змісті відтворювальних процесів, Основоположний зміст відтворення на рівні індивідуума полягає у споживанні, - на рівні СГД - це забезпечення процесу виробництва, - на рівні держави - перерозподіл ресурсів
35. Критерії та індикатори національної економ.Безпеки.
Важливою складовою частиною досліджень економічної безпеки є визначення системи її індикаторів (критеріїв і показників), які повинні регулювати та визначати процес проведення економічних перетворень Критерій та індикатори національної економічної безпеки — це оцінка стану економіки з погляду найважливіших процесів, що відображають сутність економічної безпеки. З огляду на це, критеріальна оцінка безпеки містить у собі оцінки: • ресурсного потенціалу та можливостей його розвитку; • рівня ефективності використання ресурсів, капіталу і праці та його відповідності рівневі в розвинутих країнах, а також рівневі, за якого загрози внутрішнього і зовнішнього характеру зводяться до мінімуму; конкурентоздатності економіки; • цілісності території та економічного простору; • суверенітету, незалежності й можливості протистояння зовнішнім загрозам; • соціальної стабільності й умов запобігання і вирішення соціальних конфліктів. Набір індикаторів являє собою взаємопов’язану систему показників, кожний з яких характеризує певний аспект економічної сфери. Дані індикатори повинні враховуватися при формуванні стратегії економічного розвитку. Всі коефіцієнти економічної безпеки є результатом взаємовпливу показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів. Саме від особливостей взаємодії цих складових елементів під час проведення розрахунків залежить формування рівня економічної безпеки. Під показниками-стимуляторами необхідно розуміти ті показники, які здійснюють стимулюючий (позитивний) вплив на коефіцієнт економічної безпеки. Показники-дестимулятори, на відміну від попередніх величин, сприяють зниженню рівня економічної безпеки. В цьому проявляється їх занижуючий (дестимулюючий) вплив на коефіцієнт економічної безпеки. При швидких темпах зростання ці показники сприяють формуванню низьких коефіцієнтів безпеки. Ознака порогового значення індикатора - момент втрати відповідним економічним процесом функцій, що відводяться йому у відтворювальній системі. Інтегральний індекс економічної безпеки держави визначається ієрархічно: на нижньому рівні – індекси окремих сфер економіки, на верхньому – узагальнений індекс. Так само ієрархічно можуть визначатись індекси окремих сфер, зокрема це стосується фінансової безпеки, складовими якої є бюджетна, валютна, боргова тощо. Крім цього, показники нац. економічної безпеки можуть бути представлені наступними трьома групами: – показники економічного розвитку за поточний й середньо-строковий періоди; – довгострокові фактори ризику й граничні значенні економічної дестабілізації; – показники потенціалу компенсації й витрат по запобіганню збитку.