- •1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •2. Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
- •3. Структура сучасної системи мб та її принципи.
- •4. Нац.Безпека та система національно-державних інтересів.
- •5. Поняття «небезпека» та її типологія.
- •6. Основні функції системи безпеки держави.
- •7. Підходи до визначення сукупної сили держави.
- •8. Значення статусу держави за фактором «економіка» в інтегральній оцінці сили держави.
- •9. Система мб: структура, принципи, сучасні характер-ки
- •10. Регіональні та глобальні загрози міжнародній безпеці.
- •11. Проблеми безпеки на Близькому та Середньому Сході.
- •12. Формування регіональної безпеки на євразійському пострадянському просторі.
- •13. Проблеми безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
- •14. Особливості системи регіональної безпеки в Європі.
- •15. Геополітичні загрози сучасної міжн.Системи безпеки.
- •16. Операційні моделі міжнародної безпеки.
- •17. Система колективної безпеки країн.
- •18. Переваги та вади режиму колективної безпеки в умовах глобалізації.
- •19,20.Механізм гарантування нац.Безпеки поза блок. Країн.
- •21. Вплив глобалізації на систему міжнародної безпеки.
- •22. Сутність поняття «міжн.Конфлікт», його класифікація.
- •23. Фази розвитку міжнародного конфлікту.
- •24. Роль нато у формуванні сучасної системи мб
- •25. Участь Європейського союзу у формуванні та трансформації систем міжнародної безпеки.
- •26. Сучасна роль обсє у становленні, розвитку системи мб
- •27. Засоби та інструменти міжнародного впливу на недопущення військових конфліктів.
- •28. Феномен міжнародного збройного втручання як центральної проблеми формування нової системи мб.
- •29. Комплекс реального і потенційного розповсюдження зброї масового знищення.
- •30. Глобальний характер загрози міжнародного тероризму.
- •31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
- •32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
- •33. Сутність і характеристика класифікації загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання.
- •34. Особливості взаємозв’язку та взаємодії рівнів національної економічної безпеки.
- •35. Критерії та індикатори національної економ.Безпеки.
- •36. Характеристика індикаторів і критеріїв оцінки макроекономічної безпеки України.
- •37. Загальна характеристика підсистем ек.Безпеки України
- •38. Передумови та фактори формування економічної безпеки вітчизняних суб’єктів господарювання.
- •39. Сучасні загрози економічній безпеці країн єс
- •40. Основні фактори формування економічної безпеки на пострадянському просторі.
- •41. Національний економічний інтерес в глоб.Вимірі.
- •42.Особливості реалізації національних економічних інтересів України в екзогенній сфері.
- •43. Реалізація національних інтересів країн у зовнішньоекономічній сфері.
- •44. Сучасний інструментарій забезпечення ек.Безпеки країн.
- •45 Місце людського капіталу у формуванні нац.Ек.Безпеки.
- •46. Характер впливу дезінтеграційних процесів на міжнародні конфлікти.
- •47. Сучасна роль оон у збереженні миру і реалізації миротворчих операцій.
- •48. Види миротворчих операцій оон.
- •49. Ключові причини міжнародних гуманітарних операцій.
- •50. Міжнародний тероризм як форма асиметричної війни.
- •52. Участь України в боротьбі з міжнародним тероризмом.
- •53. Сутність поняття «міжнародна інформаційна безпека» та ключові моделі її забезпечення.
- •54. Ідентифікація загроз міжнародній інформаційній безпеці та сфери їх прояву.
- •55. Підходи розвинутих країн та країн, що розвиваються, до проблем міжнародної інформаційної безпеки.
- •56. Ключові напрями дій світової спільноти із забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.
- •57. Особливості європейської регіональної системи захисту інтелектуальної власності.
- •58. Характеристика американської та японської систем захисту інтелектуальної власності.
- •59. Масштаби і характеристика сучасного інформаційного розриву країн світового співтовариства.
- •60. Інформаційні війни та технології їх реалізації.
- •61. Діяльність оон у сфері забезпечення міжн.Інф. Безпеки.
- •62. Сучасна інформаційна політика України: міжнародна стратегія та національна специфіка.
- •68. Вплив глобальної фін.Кризи на різні країни та регіони.
- •69. Характеристика заходів виходу з країн з фін.Кризи.
- •71.Напрямки вдосконалення діяльності інститутів глобального фінансового менеджменту.
- •70. Глобальні фінансові дисбаланси: сутність та масштаби.
- •78. Характеристика законодавства України у сфері боротьби з відмиванням «брудних грошей».
- •79. Характеристика рекомендацій фатф у сфері протидії відмиванню «брудних грошей».
- •84. Сучасна система забезпечення продовольчої безпеки у провідних країнах світу.
- •85. Роль гмо у забезпеченні глоб.Продовольчої безпеки.
- •86. Світовий досвід регулювання безпечності продуктів харчування та розв’язання глобальної продовольчої безпеки.
- •87. Головні напрямки реформування агропромислового сектору України в контексті забезпечення нац.Прод.Безпеки.
- •88. Поняття та специфіка тіньової економіки.
- •89. Сутність економічної злочинності та її види.
- •90. Законодавчі та екон.Засоби легалізації тіньового бізнесу.
- •91. Тіньова економіка як суспільне явище: позитивні та негативні прояви.
- •92. Неформальна економіка, її сутність та види.
- •93. Умови існування тіньової економіки в країнах з різним рівнем соціально-економічного розвитку.
- •94. Шляхи детінізації економіки.
- •95. Методи оцінки тіньової економіки.
- •96. Тіньова економіка в Україні, форми її прояву.
- •97. Практичні види та специфіка тіньової економіки.
- •98. Світова практика детінізації економіки.
- •99. Паливно-енерг.Комплекс в системі нац.Ек.Безпеки країни.
- •100. Сутність енергетичної безпеки держави, її осн.Аспекти.
- •101. Паливно-енергетичний баланс країни, сутність та методика та підходи до формування.
- •102. Сучасні тенденції світового енергоспоживання.
- •103. Рівень забезпеченості країн паливно-енергетичними ресурсами та глобальна асиметрія їх розміщення.
- •104. Важелі держ.Регулювання у сфері енерг.Безпеки.
- •105. Характеристика злочинів у нафтогазовому комплексі.
- •106. Проблеми незаконного обігу радіоактивних речовин.
- •108. Підходи до забезпечення енергетичної безпеки держави.
- •107. Нормативно-правова база забезпечення енергетичної безпеки у світі.
- •109. Енергетичне співробітництво в умовах нових викликів у світовій енергетиці.
- •110. Загрози енергетичній безпеці в умовах посилення конкуренції на глобальному та рег.Ринках енерг.Ресурсів.
- •111. Концептуалізація енергет.Безпеки в європ. Контексті.
- •112. Енергетична безпека у світі: регіональні особливості.
- •113. Екологічна складова в контексті міжнародної безпеки.
- •114. Науково-технічний прогрес та його екологічні наслідки.
- •115. Міжнародні зусилля країн у підтримці клімату та збереженні екосистеми.
- •116. Концепція стійкого розвитку як універсальний механізм досягнення економіко-екологічної безпеки.
- •119. Конвенції з урегулювання проблем сфери екол.Безпеки.
- •117. Підходи до охорони навколишнього середовища в контексті забезпечення міжнародної екологічної безпеки.
- •118. Міжнародні організації, що провадять діяльність з охорони навколишнього середовища.
- •120. Участь України в механізмах Кіотського протоколу.
- •Сутність категорії «безпека» та її класифікація.
- •Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.
31. Внутрішні збройні конфлікти та миротворча діяльність.
Внутрішні збройні конфлікти. Збройний конфлікт між повстанцями та центральним урядом є, як правило, внутрішнім конфліктом. Збройні конфлікти неміжнародного характеру — це всі збройні конфлікти, які не підпадають під дію Додаткового протоколу І, що відбуваються на території будь-якої держави між її збройними силами чи іншими організованими збройними групами, які, знаходячись під відповідальним командуванням, здійснюють такий контроль над частиною її території, який дозволяє їм здійснювати безперервні й узгоджені військові дії та застосовувати положення Протоколу ІІ. Збройні конфлікти неміжнародного характеру мають такі ознаки: застосування зброї й участь у конфлікті збройних сил, у тому числі поліцейських підрозділів; колективний характер виступів (дії, що спричиняють обстановку внутрішнього напруження, внутрішні безладдя не можуть вважатися такими конфліктами); певний ступінь організованості повстанців і наявність органів, відповідальних за їхні дії; тривалість і безперервність конфлікту (окремі спорадичні виступи слабоорганізованих груп не можуть розглядатися як збройні конфлікти неміжнародного характеру); здійснення повстанцями контролю над частиною території.
До збройних конфліктів неміжнародного характеру слід віднести всі громадянські війни та внутрішні конфлікти, що виникають зі спроб державних переворотів тощо. Вони відрізняються від міжнародних конфліктів передусім тим, що в останніх обидві сторони, що воюють, є суб’єктами міжнародного права, у той час як у громадянській війні стороною, що воює, визнається лише центральний уряд.
Миротворча діяльність. Миротворча діяльність полягає у використанні легко озброєних багатосторонніх сил для роз’єднання ворогуючих сторін. Миротворча діяльність відрізняється від здійснення колективної безпеки обмеженим мандатом, орієнтацією на збереження нейтралітету і необхідністю згоди сторін, на чиїх територіях розміщені миротворчі сили. Миротворча діяльність в Україні. Україна надає важливого значення діяльності з підтримання міжнародного миру та безпеки, розглядаючи участь у ній як важливий чинник своєї зовнішньої політики. Така позиція, насамперед, ґрунтується на "Основних напрямах зовнішньої політики України", де одним із пріоритетів визначена участь нашої держави у миротворчій діяльності, спрямованій на відвернення і врегулювання міжнародних конфліктів. Миротворча діяльність у рамках СНД. На тлі інтеграційних процесів у СНД одним із пріоритетів у її діяльності стає запобігання, локалізація і розв'язання конфліктів на територіях держав-учасниць СНД. Миротворчі зусилля держав Співдружності чітко позначені вже в Алма-атинській декларації від 21 грудня 1991 p.
32. Сутність поняття «національна економічна безпека».
Група вчених-фахівців, визначаючи категорію національної економічної безпеки держави, за основу беруть передумови для економічної незалежності. У зарубіжній та вітчизняній літературі існує багато підходів до тлумачення поняття національної економічної безпеки допомогою таких характеристик: – стійкість та стабільність, протидія внутрішнім та зовнішнім загрозам, під якими розуміємо міцність і надійність зв’язків між усіма елементами економічної системи, стабільність економічного розвитку держави, стійкість до стримування та знешкодження дестабілізуючих загроз-факторів; – економічна незалежність, що характеризує насамперед можливість для будь-якого суб’єкта економічної безпеки самостійно приймати й реалізовувати стратегічні економічні та політичні рішення для розвитку, можливість використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення стабільності та розвитку; – самовідтворення та саморозвиток. Ця характеристика передбачає створення необхідних умов для ведення ефективної економічної політики та розширеного самовідтворення, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки на світовій арені; – національні інтереси. Ця характеристика визначає спроможність національної економіки захищати національні економічні інтереси. Узагальнюючи все вищесказане можна дати визначення поняттю , національна економічна безпека це сукупність вимог і факторів, що забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність і стійкість, здатність до постійного оновлення і самовдосконалення.