1. Сутність категорії «безпека» та її класифікація.

Безпека - це стан чи положення,коли відсутня небезпека або стан захищеності від загроз ключових цінностей. При аналізі ек. безпеки виділяються передусім три важливих складові: - економічна незалежність, що означає насамперед можливість здійснення державного контролю над нац. ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжн. торгівлі; - стійкість і стабільність нац. економіки, що передбачає міцність і надійність усіх елементів ек. системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів; - здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати нац. економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію в-ва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни. Об'єктами нац. ек. безпеки є держава, суспільство, сім'ї, окремі громадяни, підприємства, установи, організації, окремі території, а також основні елементи економічної безпеки. Класифікація в залежності від об’єкта: безпека людини, безпека групи людей, безпека суспільства, нац.,регіонал і глобал. безпека. За функціональним типом загроз і засобів захисту від них безпеки: військова, економ., політ., екологічна, техногенна, енергет, продовол, демограф, культурна і інформац. За джерелами зародження загроз і спрямованістю засобів захисту від них безпека: внутріш і зовн.

2. Генезис та еволюція системи мб, її сучасні рівні.

Міжнародна безпека - сист між нар відносин,заснована на дотриманні всіма державами загальновизнаних принципів та норм міжн.права ,що виключає можливість вирішення спірних питань і протиріч між ними шляхом застосування сили і погроз. Отже своє становлення міжнародна безпека розпочинає з періоду Першої світової війни, коли виникла потреба у необхідності об єднання міжнародних зусиль для запобігання війн. Так з 1919 року виникла Ліга Нації з метою “розвитку співробітництва між народами й гарантії їхнього миру й безпеки”. Основи створення системи і забезпечення міжнародної безпеки, які діяли в другий період її розвитку від завершення Другої світової війни до завершення “холодної війни”. В цей період була створена ООН,а головна відповідальність за підтримку міжнародного миру й безпеки покладена на Раду Безпеки ООН. . Третій період характеризується такими подіями як розпад СРСР перетворення США в єдину наддержаву й одночасно – формування нових центрів сили (Китай, Європейський Союз, Російська Федерація тощо), зростання ролі міжнародних інститутів і міжнародного права в регулюванні життєдіяльності світового співтовариства;. Багато аналітиків пов’язують перехід від одного світопорядку до іншого, до нових реалій у побудові міжнародної безпеки із подіями 11 вересня 2001 р. у США. США у відповідь на них висунули доктрину відплати і почали військові акції в Афганістані. Таким чином, у розвитку міжнародної безпеки розпочався новий – четвертий період, який триває і до сьогодні. Він ознаменувався інтенсифікацією процесів глобалізації, демократизації, науково-технічної революції, загостренням суперечностей між інтернаціоналізмом (або космополітизмом), з одного боку, і націоналізмом, цивілізаційними особливостями – з іншого. Міжнародна безпека спочатку розглядалася лише з точки зору військово-політичних конфліктів,а зараз на рубежі 21 століття її становить і інформаційна безпека і пізніше додалася і продовольча безпека і особливу загрозу сучасного світу несе в собі боргова безпека і тд. Залежно від масштабів прояву вирізняють такі рівні міжнарод.безпеки: національний рівень,регіональний рівень і глобальний рівень.