Модульне навчання

Модуль у педагогіці — це змістовно, логічно завершена части­на навчального матеріалу, певна мікросистема, засвоєння якої за­безпечує досягнення раніше запланованого результату навчання.

Кожний змістовний модуль включає в себе такі блоки:

• цільовий — мета і завдання вивчення конкретного модуля;

• змістовний, в якому представлено основні смислові одини­ці, терміни, поняття, закони, що становлять суть певного розділу навчальної дисципліни;

• операційний — визначення пізнавальних навичок, якими повинен оволодіти учень;

• методичний, в якому даються рекомендації, поради щодо самостійної роботи по засвоєнню навчального матеріалу;

• контрольний. У ньому питання, завдання, тести для перевір­ки рівня засвоєння навчального матеріалу. Результатами вивчен­ня кожного блоку модуля відбиваються в балах, які учень наби­рає. Тому він може сам визначити ступінь засвоєння матеріалу.

Таким чином, модульне навчання пов'язане з рейтинговою системою контролю. Чим більший і складніший модуль, тим біль­ше балів йому відводиться.

Названі блоки визначають основні етапи модульно­го навчання, етапи розвивальної взаємодії вчителя та учнів:

1. спонукально-мотиваційний;

2. етап первинного засвоєння теоретичного матеріалу;

3. етап самостійної проблемно-пошукової роботи учнів з осми­слення і поглиблення теоретичних знань;

4. етап формування і розвитку репродуктивних і пошукових умінь, навичок, способів діяльності;

5. етап самостійних робіт завершеного характеру для форму­вання пошукових, креативних, рефлексивних здібностей і вмінь;

6. етап систематизації провідних знань і вмінь, світоглядних ідей;

7. етап самостійної творчої роботи (за вибором учня теми і складності роботи);

8. контрольно-узагальнюючий етап.

Розкрити сутність комп’ютерного навчання, визначити його мету, значення, напрями комп’ютеризації. Назвати комп’ютерні навчальні програми.

Комп'ютерне навчання

Ідея застосування комп'ютера як засобу навчання (комп'ютерне навчання) виникла в 50-ті роки XX століття в рамках програмовано­го навчання, а в 70—80-ті роки комп'ютери з'явилися в школах.

Отже, комп'ютерне навчання у вузькому значенні передбачає застосування комп'ютера як засобу навчання, а в широкому — застосування комп'ютера в навчальному процесі з різною метою (комп'ютерізація навчання).

Основна мета навчання — підготовити підростаюче покоління до життя в інформатизованому суспільстві, підвищити ефектив­ність навчання шляхом впровадження засобів інформатизації.

Значення комп'ютерного навчання в тому, що воно:

• вносить значні зміни в пізнавальну діяльність учня, який звільняється від шаблон­ної, рутинної розумової діяль­ності, переключаючи її на ма­шину. Учень має можливість навіть, не звертаючись до вчи­теля, одержати необхідну інформацію, в тому числі і ту, яка від­носиться до способів вирішення самостійно поставлених школя­рем конкретних завдань;

• сприяє створенню сприятливого для навчання психологічно­го клімату, бо учень позбавляється остраху допустити помилку, усвідомлюючи, що ЕОМ її виправить, і це не викличе негативної реакції вчителя. Учень одержує можливість побачити результати своїх дій, що спонукає до рефлексії;

• дає можливість залучення школярів до дослідницької роботи, розвивати творче ставлення до пізнання природи, суспільства, світу;

• будувати навчання в режимі діалогу, в процесі якого відбу­вається засвоєння певної інформації, обговорення правильності конкретних самостійних дій учня, стратегії пошуків розв’язання навчальних задач, планування дій, прийомів самоконтролю тощо;

• забезпечує індивідуалізацію навчання, дає можливість (у до­ступних і достатніх межах) керувати самостійною пізнавальною діяльністю;

• розвиває навички алгоритмізації вирішення навчальних за­дач, формуючі на цій основі логічне мислення;

• вносить суттєві зміни у використання методів навчання, тому що забезпечує наочне уявлення змісту матеріалу, діалогізацію на­вчального процесу, самостійний доступ школярів до необхідної інформації, використання різних видів ігор, застосування еврис­тичних засобів при визначенні стратегії вирішення задач, інтегра­ції навчальних предметів, здійснення самоконтролю та ін.

Існують основні два напрями комп'ютерізації (інформатиза­ції) навчання:

• вивчення комп'ютера як електронної обчислювальної ма­шини (ЕОМ), щоб забезпечити комп'ютерну грамотність учнів (знання про можливості ЕОМ, застосування її в різних сферах виробництва, культури, освіти та ін.). З цією метою в школі ви­вчаються курси «Основи ЕОМ», «Основи кібернетики» та ін.;

• оволодіння способами застосування комп'ютера в навчальній діяльності, тобто технологією комп'ютерного навчання, що вклю­чає розробки навчаючих програм (НП).

Комп'ютерні навчальні програми можуть бути:

• навчаючими;

• тренувальними;

• контролюючими;

• імітаційними;

• моделюючими;

• ігровими (гра як засіб навчання).

При розробці навчальних програм важливо уникати мо­нотонності, враховувати необ­хідність змінювати характер пізнавальної діяльності: впізнавання, відтворення, застосу­вання, творче використання; давати можливість успішно працювати і сильним, і середнім, і слаб­ким учням; ураховувати фактор пам'яті; додержуватись основних ди­дактичних принципів: науковості, доступності, систематичності, зв'я­зку теорії з практикою, активності, наочності, індивідуального під­ходу, міцності засвоєння.

Необхідно також додержуватися ергономічних вимог: зручної для роботи форми викладення матеріалу, розташуван­ня інформації на екрані, чіткість завдань, коментарів, пояснень.

Розкрити сутність дистанційного навчання, напрями його застосування.