42.Структура особливості розміщення та проблеми розвитку електроенергетики України.

У господарському комплексі України електроенергетика відіграє дуже важливу роль. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), що його має чи одержує з інших держав Україна, а також енергія окремих річок використовується для виробництва електро- і теплоенергії. Електроенергетика — одна з найдавніших галузей господарства України. Вона забезпечує всебічний науково-технічний прогрес у всіх без винятку виробництвах, поліпшує умови праці і побуту. Розвиток електроенергетики, будівництво потужних електростанцій сприяють створенню нових промислових вузлів. Окремі галузі промисловості територіально наближені до джерел дешевої електроенергії, наприклад, кольорова металургія тощо.

Електроенергію в Україні виробляють теплові (ТЕС), гідравлічні (ГЕС), гідроакумулятивні (ГАЕС) та атомні (АЕС) станції. У перспективі набуде поширення використання екологічно чистої енергії Сонця і вітру. Потужність електростанцій України — 54,0 млн. кВт.

У 1996 p. електростанціями України вироблено 183,0 млрд. кіловат-годин електроенергії. На теплові електростанції припадало в цей рік близько 52% виробництва електроенергії, атомні — понад 43%, гідроелектростанції — 4,8%. В останні роки зростала питома вага електроенергії, виробленої на атомних електростанціях.

Основні теплові електростанції розміщені в Донбасі. Найпотужніші з них Вуглегірська (3,6 млн. кВт), Луганська, Миронівська і Старобишівська (по 2,4 млн. кВт кожна).

Основу енергетики Придніпров'я складають потужні теплові електростанції. Працює в Енергодарі також найпотужніша в країні АЕС. Крім того, на Дніпрі працюють кілька ГЕС сумарною потужністю 2,5 млн. кВт.

Потужні електростанції різного типу сформувалися поблизу Києва (Чорнобильська АЕС — 3 млн. кВт, Трипільська ДРЕС — 1,8 млн. кВт та Київські ГЕС та ГАЕС).

Новий потужний район формується в західній частині країни з теплових та атомних електростанцій. До перших належать ДРЕС у Добротворі і Бурштині, до других — Рівненська і Хмельницька АЕС. Діє також Дністровська ГЕС потужністю 702 тис. кВт.

Південні райони країни найгірше забезпечені електроенергією власного виробництва. З великих електростанцій тут знаходяться Південноукраїнська АЕС у Миколаївській області (4 млн. кВт) і Ладижинська ДРЕС у Вінницькій області (1,8 млн. кВт).

43. Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та шляхи їх вирішення.

Одним з провідних чинників, що обмежує розвиток енергетики в Україні, є екологічний. Викиди від роботи цієї галузі становлять близько 30% всіх твердих часток, що надходять в атмосферу внаслідок господарської діяльності людини. За цим показником електростанції зрівнялися з підприємствами металургії і випереджають всі інші галузі промисловості. Крім того, енергетика дає до 63% сірчаного ангідриду і понад 53% оксидів азоту, що надходять у повітря від стаціонарних джерел забруднення. Вони є основними джерелами кислотних дощів в Україні. Оксиди вуглецю, що їх викидають електростанції в атмосферу, — головне джерело парникового ефекту на нашій планеті.

Негативного екологічного впливу завдає Україні гідроенергетика. Будівництво гідровузлів на Дніпрі призвело до затоплення великих площ. Водосховища підвищили рівень навколишніх ґрунтових вод, стали причиною інтенсивного руйнування крутих берегів.

Важливою для України є безпека атомних станцій. Катастрофа на Чорнобильській АЕС перетворила державу у зону екологічної біди. Забруднені такі області, як Київська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська, Вінницька, Черкаська, та ін. Потрапили радіонукліди і в Дніпро — основне джерело питної води для 35 млн. жителів країни.

Екологічні чинники в розвитку ядерної енергетики завжди повинні бути на першому місці, інакше не буде для кого виробляти електроенергію.