28. Нервово-психічне навантаження обмежується такими параметрами:

- кількість виробничо важливих об’єктів спостереження, які визначають рівень напруженості уваги, повинно бути не більше за:

а) 5 одиниць для долішньої межі;

б) 15 одиниць для долішньої межі;

в) 50 одиниць для верхньої межі;

г) 25 одиниць для верхньої межі;

- тривалість зосереджуваного спостередження не повинна перевищувати:

д) 15% змінного часу для долішньої межі;

е) 25% змінного часу для долішньої межі;

є) 75% змінного часу для верхньої межі;

ж) 85% змінного часу для верхньої межі;

- темп роботи не повинен перевищувати:

з) 360 рухів на годину для долішньої межі;

и) 180 рухів на годину для долішньої межі;

і) 1080 рухів на годину для верхньої межі;

ї) 720 рухів на годину для верхньої межі;

к) вірно: б), г), д), ж), з), ї);

л) вірно: а), г), е), є), з), і);

м) вірно: а), в), е), ж), е), і);

н) вірно: б), в), д), ж), и), і).

29. Соціальні межі поділу праці визначаються:

а) рівнем монотонності праці та плинності персоналу, відношенням працівників до праці;

б) ступенем використання кваліфікації працівників;

в) тривалістю виробничого циклу та часом витрат робочого часу;

г) величиною фізичних та нервово-психічних навантажень на працівника протягом робочої зміни;

д) співвідношенням часу на виготовлення продукції та її транспортування.

30. Поділ праці між працівниками за професіями та спеціальностями – це:

а) технологічний поділ праці;

б) професійний поділ праці;

в) кваліфікаційний поділ праці;

г) функціональний поділ праці.

31. Поділ праці усіх працівників на основних, допоміжних, службовців – це:

а) технологічний поділ праці;

б) професійний поділ праці;

в) кваліфікаційний поділ праці;

г) функціональний поділ праці.

32. Поділ праці предметний, подетальний, поопераційний, за видами робіт– це різновиди:

а) технологічного поділу праці;

б) професійного поділу праці;

в) кваліфікаційного поділу праці;

г) функціонального поділу праці.

33. Функціональний поділ праці на підприємстві передбачає:

а) чітке розмежування основних груп персоналу – керівників і фахівців, робітників і молодшого обслуговуючого персоналу, учнів, врахування технічних, психофізіологічних, соціальних і економічних меж розподілу праці;

б) виділення стадій виробничого процесу і видів робіт, що здійснюються або для предметного закріплення окремого співробітника за виконанням різних видів робіт по виготовленню певної продукції або для професійно орієнтованого закріплення певного виду робіт над різними предметами праці за одним виконавцем, врахування технічних, психофізіологічних, соціальних і економічних меж розподілу праці;

в) диференціацію різних видів робіт за рівнем їх складності, що обумовлює різну тривалість терміну підготовки персоналу до виконання відповідних функцій, а також є основним чинником відмін у оплаті праці окремих категорій працюючих, врахування технічних, психофізіологічних, соціальних і економічних меж.