Визначення економічного ефекту систем керування [82]

У результаті розрахунків економічної ефективності сучасних систем керування визначаються результати виробничо-господарської діяльності підприємства, можливість використання проекту вдосконалення системи керування, величина економічного ефекту для підприємства.

Ефективність сучасних систем керування визначається численними показниками, основними з яких є:

• одержання всіма підрозділами підприємства своєчасної й повної інформації про хід виробництва;

• безперервність нагромадження інформації при відносно менших трудових видатках;

• ступінь використання інформації для вдосконалення виробничого процесу;

• забезпечення синхронності роботи структурних підрозділів підприємства;

• розробка економіко-математичних моделей і їхнє використання при рішення конкретних виробничих завдань; можливість багаторазового використання вихідної інформації, виключення дублювання в роботі апарата керування, підвищення відповідальності;

• динамічність системи керування виробничими процесами підприємства.

Для розрахунків річного економічного ефекту від використання сучасної системи керування підприємством використовується наступний порядок обчислень:

(1)

де В_1, В₂ – річний обсяг продукції до й після впровадження сучасної системи керування, грн.;

З_1,, З₂ – собівартість продукції до й після впровадження сучасної системи керування, грн.;

Ф_п1, Ф_п2 – середньорічна вартість виробничих фондів до й після впровадження сучасної системи керування, грн.;

Е_н – нормативний або прийнятий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Розглянемо деякі методичні питання розрахунків ефективності сучасних систем керування підприємством (СУП). Основним показником економічної ефективності СУП є приріст прибутку за рахунок: зниження видатків на проведення продукції й збільшення обсягів виробництва.

Ураховуються наступні показники ефективності виробництва:

збільшення випуску продукції на діючих виробничих потужностях у результаті оптимізації планів і більше раціонального використання основних виробничих фондів;

підвищення продуктивності роботи;

оптимізація рівня запасів матеріальних ресурсів і обсягів незавершеного виробництва;

підвищення якості продукції, що випускається;

скорочення величини умовно-постійних видатків;

зниження непродуктивних видатків (оплата понаднормових робіт, штрафи, пени, неустойки т.п.);

інші показники виробничо-господарської діяльності, керування й прийняття рішень, поліпшення організації роботи й т.п.

Економічна ефективність СУП розраховується відповідно до галузевих методичних вказівок. При визначенні очікуваного річного економічного ефекту як бази для порівняння приймаються такі варіанти.

СУП впровадження на діючому підприємстві - плановані показники виробничо-господарської діяльності підприємства в рік впровадження СУП.

СУП впроваджується на споруджуваному підприємстві, де не було передбачено її створення, - техніко-економічні показники проекту даного підприємства.

На знову спроектованих підприємствах економічні показники СУП обґрунтовуються шляхом порівняння з аналогом.

Економічна ефективність СУП визначається річним приростом прибутку, річним економічним ефектом і ефективністю видатків на її створення:

а) річний приріст прибутку (або економія) розраховується по формулі

(2)

де А₁, А₂ – літній обсяг реалізації продукції до й після впровадження СУП, тис. грн.;

З₁, З₂ – видатки на 1 грн. реалізованої продукції до й після впровадження СУП, коп.;

П₁ – прибуток від реалізації продукції до впровадження СУП, тис. грн.;

б) річний економічний ефект визначається по формулі

(3)

де Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень у даній області;

Зс._в – видатки, пов'язані зі створенням і впровадженням СУП, тис. грн.;

в) ефективність видатків визначається по формулі

(4)

де Ер – розрахунковий коефіцієнт ефективності видатків;

Т – строк окупності видатків на СУП.

Якщо розрахунковий коефіцієнт більше нормативного, то СУП уважається ефективною. Строк окупності видатків на СУП являє собою показник, що характеризує період часу, протягом якого загальні видатки вертаються за рахунок економії поточних витрат і додаткового прибутку від реалізації продукції.

Додаток № 5